Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U003860, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

25-11-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Вибір оптимального методу періопераційного знеболення пацієнтів при торакотомії

Здобувач

Понятовська Галина Богданівна,

Керівник Дубров Сергій Олександрович
Опонент Дзюба Дмитро Олександрович
Опонент Черній Володимир Ілліч
Рецензент Бєлка Катерина Юріївна
Рецензент Хоменко Олена Юріївна

Опис

Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню тактики періопераційного анестезіологічного забезпечення пацієнтів зі злоякісним новоутворенням легень при проведенні торакотомії. Кількість зареєстрованих злоякісних новоутворень (ЗН) трахеї, бронхів та легень в Україні за 2023 рік склала 9042 осіб, з них аж 30.3 % мали вже ІІІ стадію та 43.8% аж ІV стадію захворювання коли вперше дізнались про наявність у них ЗН [2]. Звертає на себе увагу вплив пандемії СOVID-19 на своєчасне виявлення в Україні пацієнтів хворих на рак, який проявився у вигляді скорочення виявлення ЗН легень на 20% у 2020 році. . За даними бюлетня Національного канцер-реєстру України №23 зниження частоти вперше виявлених ЗН не було проявом зменшення онкологічних захворювань, а є наслідком зменшення числа звертань у звязку з обмеженим доступом до медичних послуг [3]. Наслідком пандемії СOVID-19 стало відтермінування своєчасного обстеження і виявлення ЗН, а також збільшення ризику їх діагностування на пізніх стадіях. Так за 2022 рік понад 30% пацієнтів в Україні вперше дізнались про наявність ЗН трахеї, бронхів або легень в третій та понад 45% в четвертій стадії. У більшості пацієнтів (від 80-85%) діагностували недрібноклітинний вид раку легень та близько 10-15% припадає на дрібноклітинний [193]. План лікування пацієнтів з недрібноклітинним раком легень залежить від стадії захворювання, локалізації пухлини та в більшості випадків включає потребу у проведенні оперативного втручання. Торакотомічний доступ є одним з найбільш болючих хірургічних доступів, та у 37,6% призводить до появи хронічного больового синдрому у пацієнтів після виписки зі стаціонару [5, 6 ]. Сучасний підхід до анестезіологічного забезпечення направлений перш за все на дотримання настанов з безпеки пацієнта в періопераційному періоді, які наведені в Гельсінській декларації 2025 року Європейським товариством анестезіологів 196. Окрім безпеки, важливим компонентом стаціонарного лікування пацієнта є забезпечення швидкого відновлення після оперативного втручання (ERAS), основною метою якого є покращення результатів лікування, зменшення тривалості перебування хворого в стаціонарі та вартості лікування [61, 62, 63, 64]. Післяопераційне анестезіологічне ведення пацієнтів при торакотомії направлене на зменшення інтенсивності больового синдрому, оскільки збереження адекватного кашльового рефлексу та дихального об’єму, що можливе при наявності адекватного рівня знеболення, дозволяє зменшити кількість найбільш розповсюджених ускладнень після торакотомії: пневмонії та ателектазу [53, 55, 57]. На сьогодні в Україні доступні різні методи періопераційного знеболення: введення опіоїдів при наявності больового синдрому; проведення торакальної епідуральної аналгезії; введення парацетамолу та/або нестероїдних протизапальних препаратів; проведення провідникової аналгезії тощо. Проте, той чи інший метод має ряд ускладнень, а пошук найкращого та найбільш безпечного методу знеболення при торакотомії триває до теперішнього часу [210]. Метою дисертаційного дослідження є покращення результатів періопераційного анестезіологічного забезпечення пацієнтів при торакотомії шляхом вибору оптимального методу знеболення. Завдання дослідження: 1. Вивчити частоту та причини розвитку післяопераційних ускладнень у хворих, яким була виконана торакотомія. 2. Надати оцінку впливу вікових та гендерних факторів на ступінь виразності больового синдрому в післяопераційному періоді. 3. Провести порівняльний аналіз показників гемодинаміки, оксигенації та виразності больового синдрому в залежності від методу анестезіологічного забезпечення. 4. Оцінити ефективність різних методів періопераційного забезпечення, шляхом вивчення динаміки стрес маркерів: глюкози, кортизолу та інсуліну. 5. Порівняти потребу в додатковому знеболенні опіоїдними анальгетиками при використанні різних методів анестезіологічного забезпечення. 6. Провести порівняльний аналіз методів анестезіологічного забезпечення у пацієнтів з нейроаксіальною блокадою та без неї, з використанням превентивної аналгезії та без неї. Відповідно до мети дослідження та вирішення поставлених завдань, дисертаційну роботу виконано в 4 етапи.

Дата реєстрації

2025-10-06

Додано в НРАТ

2025-10-06