Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U003910, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Ціннісно-правові константи перехідного правосуддя

Здобувач

Клим Оксана Юріївна,

Керівник Мельниченко Богдана Богданівна
Опонент Котуха Олександр Степанович
Опонент Берч Вероніка Вікторівна
Рецензент Ковальчук Віталій Богданович
Рецензент Личенко Ірина Олександрівна

Опис

У дисертації здійснено комплексний науковий аналіз ціннісноправових констант перехідного правосуддя, сформовано на цій основі теоретичні положення та практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення національної моделі перехідного правосуддя. Проаналізовано сучасний стан дослідження проблем перехідного правосуддя. З’ясовано, що питання перехідного правосуддя доволі широко висвітлені українськими та іноземними вченими. Констатовано, що дослідження перехідного правосуддя є міждисциплінарною сферою, що залучає фахівців з права, політичних наук, соціології, психології, історії та інших галузей. Опрацьовані праці вчених, у яких висвітлено різні аспекти перехідного правосуддя, систематизовано у два блоки та схарактеризовано кожен з них. Додатково проаналізовано поняття «правосуддя» та «перехідне правосуддя». Встановлено, що поняття «правосуддя» у наукових джерелах трактують неоднозначно, зокрема як: мету судочинства; принцип судочинства; його основну характеристику. Констатовано про доцільність чіткого розмежування понять «правосуддя» та «судочинство». Зазначено, що правосуддя – це узагальнювальна категорія, яка зазвичай характеризує судову реалізацію ідеї права, а судочинство – форма реалізації правосуддя у межах конкретних справ та відповідних судових проваджень (зокрема, цивільного, кримінального, адміністративного та інших). Зауважено, що аналогом терміна «правосуддя» є термін «юстиція». Встановлено, що проблематика перехідного правосуддя є доволі дискусійною у науковій доктрині та практичній площині. З’ясовано, що дослідники у сфері різних предметних галузей пропонують власні термінологічні підходи до поняття «перехідне правосуддя», методологічно тотожні за змістом, з-поміж яких: «правосуддя перехідного періоду»; «транзитивна юстиція»; «перехідна юстиція». Підкреслено, що усі вони концентрують увагу на змістовому наповненні цієї категорії. Зроблено висновок про те, що ціннісно-правові константи перехідного правосуддя – це комплекс цінностей та інструментів, які відображають правові інтереси усіх учасників процесу, насамперед жертв збройного конфлікту або зміни політичного режиму, і сприяють досягненню мети та завдань перехідного правосуддя. З-поміж базових інструментів перехідного правосуддя виокремлено: 1) констатацію істини; 2) відповідальність; 3) відшкодування шкоди (репарації); 4) інституційні реформи. Встановлено, що відмінними рисами ціннісно-правових констант перехідного правосуддя є такі: 1) вони слугують ідейною основою та теоретичним обґрунтуванням перехідного правосуддя; 2) відображають правові інтереси усіх учасників процесу, перманентно жертв збройного конфлікту чи політичного режиму; 3) сприяють досягненню мети та завдань перехідного правосуддя; 4) мають трансформаційний характер, тобто наділені потенціалом забезпечення перетворення. Проаналізовано функціональне призначення відповідальності у механізмі перехідного правосуддя. Встановлено, що у юридичній науці та практиці термін «відповідальність» використовують для позначення тісно повʼязаних, але різних правових явищ, визначення різних аспектів правовідносин. Зазначено, що у процесі вивчення проблематики відповідальності використовуються категорії внутрішньої та зовнішньої відповідальності, індивідуальної та групової, ретроспективної та перспективної, адміністративної, цивільної, дисциплінарної, кримінальної, матеріальної та інших форм відповідальності, які розглядаються як її різновиди або типи. Зазначено, що правосуддя перехідного періоду корелює з кримінальною відповідальністю, хоча ґрунтується на ширшому розумінні правосуддя, яке враховує низку потреб жертв і суспільних інтересів. Визначено роль відшкодування шкоди (репарацій) у перехідному правосудді. З’ясовано, що репарації – це надання компенсацій потерпілим, передусім у вигляді матеріальних виплат. Звернено увагу на те, що окрім компенсації, репарації містять інші важливі форми, з-поміж яких: реституція, реабілітація, сатисфакція та гарантії неповторення. Зауважено, що усі вони можуть бути не менш важливими та ефективними, ніж фінансова компенсація. Акцентовано, що у контексті застосування репарацій ніколи не існує ідеального способу відшкодування для потерпілих. З’ясовано, що серед міжнародних стандартів перехідного правосуддя ключовими є: Загальна декларація прав людини, Статут Організації Об’єднаних Націй, міжнародні норми у сфері прав людини, гуманітарного, кримінального права і права біженців. Зроблено висновок про те, що існує нагальна потреба у розроблені та прийнятті якісно нової Національної стратегії перехідного правосуддя, що визначить базові ціннісно-правові константи правосуддя перехідного періоду в Україні, а також включатиме план заходів з її впровадження. Підкреслено, що пріоритетними заходами Нацстратегії мають стати – відновлення справедливості та забезпечення тривалого миру в Україні.

Дата реєстрації

2025-10-10

Додано в НРАТ

2025-10-10