Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U003922, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Організаційно-правові засади діяльності судів загальної юрисдикції України в умовах воєнного стану

Здобувач

Дурач Ольга Анатоліївна,

Керівник Беланюк Марина Василівна
Опонент Шкуропацький Олександр Іванович
Опонент Шопіна Ірина Миколаївна
Рецензент Доронін Іван Михайлович
Рецензент Карпенко Микола Іванович

Опис

Метою дисертаційного дослідження є визначення ключових аспектів та проблем організаційно-правового забезпечення функціонування судів загальної юрисдикції в умовах воєнного стану, а також пошук ефективних шляхів їх вирішення. Особливу увагу приділено розробці практично орієнтованих пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства без необхідності масштабних правових трансформацій. Запропоновані автором підходи відзначаються оперативністю впровадження, мінімізацією фінансових витрат і відповідають актуальним потребам суспільства в умовах воєнного часу. У роботі розкрито зміст судової влади та визначено місце судів загальної юрисдикції в системі судоустрою України. Підкреслено, що ці суди забезпечують розгляд переважної більшості справ і виконують ключову роль у реалізації правосуддя. Розглянуто еволюцію організаційно-правових засад їхньої діяльності, із урахуванням історичних, законодавчих і функціональних змін. На основі міждисциплінарного підходу досліджено вплив особливих правових режимів воєнного та надзвичайного стану на організацію діяльності судів загальної юрисдикції. Визначено, що зазначені режими призводять до істотної трансформації умов здійснення правосуддя: зміни територіальної юрисдикції судів, релокації установ, часткового або повного припинення роботи в окремих регіонах, ускладнення доступу до правосуддя, порушення строків розгляду справ, обмеження участі сторін у процесі, ризиків для життя учасників проваджень тощо. У роботі акцентовано увагу на особливостях розгляду справ про міжнародні злочини – воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид – у національних судах України. Проаналізовано існуючі нормативні обмеження, проблеми кваліфікації та юрисдикції, відсутність належної спеціалізації суддів і прокурорів, а також виклики, пов’язані з доведенням складу злочинів та можливістю розгляду справ заочно (in absentia). Зроблено висновок про необхідність гармонізації положень Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу України із міжнародними стандартами, зокрема Римським статутом Міжнародного кримінального суду. Особливу увагу приділено аналізу позитивного досвіду держав Європейського Союзу та НАТО у сфері забезпечення ефективного функціонування судів в умовах надзвичайних правових режимів. Вивчено інструменти, що застосовуються в цих країнах, зокрема електронне судочинство, дистанційні судові засідання, спеціалізовані структури військової юстиції, тимчасова зміна юрисдикції тощо. Зазначено, що багато з таких рішень можуть бути адаптовані до українських реалій. Дисертанткою обґрунтовано доцільність створення в Україні військових судів як елементу реформування судової системи в умовах воєнного стану. Визначено, що ці суди можуть діяти як частина системи судів загальної юрисдикції на підставі спеціального законодавства, без необхідності внесення змін до Конституції України. Запропоновано модель їх створення, організації та функціонування з дотриманням принципів незалежності, об’єктивності та підконтрольності. У межах дослідження розроблено конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства, що регулює організацію діяльності судів загальної юрисдикції. Запропоновано: впровадження правового механізму дистанційного судочинства; визначення поняття «простою суду» та порядок дій у разі його настання; нормативне врегулювання релокації судів; закріплення нових процесуальних інститутів для розгляду справ заочно (in absentia); створення спеціалізованих судів або судових палат для розгляду справ про міжнародні злочини. Окремо сформульовано авторські визначення таких понять, як: «дистанційна організація роботи суду», «тимчасова релокація суду», «простій суду» в контексті забезпечення безперервності судової влади. Зроблено висновок, що судова система України має бути трансформована відповідно до викликів сучасної війни та післявоєнної відбудови, з акцентом на гнучкість, спеціалізацію, цифровізацію та гарантування прав людини. Ключові слова: судова система, судоустрій, судочинство, суди загальної юрисдикції, національна безпека, військове право, воєнний стан, військова юстиція, військові суди, міжнародні злочини, військові злочини, дистанційне судочинство.

Дата реєстрації

2025-10-15

Додано в НРАТ

2025-10-15