Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U004090, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

14-11-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Стентування відкритої артеріальної протоки, як етап паліативного лікування вроджених вад серця з дуктус-залежним легеневим кровотоком.

Здобувач

Мотречко Олександра Олексіївна,

Керівник Максименко Андрій Віталійович
Опонент Романюк Олександр Миколайович
Опонент Перепека Ірина Анатоліївна
Рецензент Бородінова Ольга Степанівна
Рецензент Таммо Раад --

Опис

Дисертаційна робота мала на меті удосконалити метод стентування ВАП та покращити результати даного втручання при вроджених вадах серця з дуктус-залежним легеневим кровотоком (ВВС з ДЗЛК). У дисертаційній роботі проаналізовано клінічний матеріал 69 пацієнтів, яким в період з 2009 по 2024 рр. у ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» було проведено стентування ВАП. До досліджуваної групи належали пацієнти з різними анатомічними варіантами ціанотичних ВВС з ДЗЛК: АЛА з ІМШП була діагностована у 21 (30,4 %) пацієнта, ТФ з незливними гілками ЛА– у 17 (24,6 %), ТФ з АЛА – 11 (15,94%), ЄШ з АЛА чи СЛА – 11 (15,94%), три з них мали незливні гілки ЛА з білатеральними ВАП; ТФ з АЛА ІІІ типу та ВАЛКА –5 (7,24%) та інші ВВС, що потребували збагачення легеневого кровотоку (ТФ з СВКЛА та незливними гілками ЛА, ЗАС ІІІ типу та ІГПШ) – 4 (5,97 %). Медіана віку досліджуваної групи хворих склала 10 [3, 52] (0, 642) днів. Середня вага оперованих пацієнтів склала 3,77 ± 1,8 кг (від 1,9 до 11,0 кг). Кількість хворих чоловічої та жіночої статі становила 34 (49,28%) та 35 (50,72%) відповідно. При плануванні стентування ВАП проводили ехокардіографічну оцінку ВАП (вимірювання діаметру аортального, легеневого кінця та довжини протоки) при звивистих формах ВАП – додатково виконували КТ дослідження ОГП з внутрішньовенним контрастуванням (n=20) для детальної оцінки анатомії ВАП та гілок ЛА. За підсумками дослідження вперше в Україні проаналізовано метод стентування ВАП при ВВС з ДЗЛК, розширено спектр ВВС, які можуть отримати даний паліативний етап лікування та удосконалено методики стентування з урахуванням анатомії вад та протоколу периопераційного ведення. Це дозволило проводити паліативну корекцію у малоінвазивний спосіб із значною меншою травматичністю процесу та забезпечує надійне джерело легеневого кровотоку, а також створення оптимальних умов для росту і розвитку легеневого судинного русла у новонароджених та немовлят. Найкращими для імплантації стента є рівні та короткі ВАП. Удосконалення методики стентування для підвищення ефективності втручання потребували випадки анатомічно складних ВАП: S-подібної, звивистої, С-подібної, вертикальної, оклюзованої та протоки з атиповим відходженням чи при наявних супутніх стенозах гілок ЛА. Вперше запропоновані модифікації методики стентування, зокрема: застосування ангіографічного катетера для канюляції ВАП; моделювання кінчика провідника та методика «якоріння» провідника сприяло успішному проходженню та імплантації стента при анатомічно складних формах ВАП. Впроваджені модифікації дозволили успішно імлантувати стент у 37,68% пацієнтів. Впровадження периопераційного протоколу введення пацієнтів створило умови для успішного стентування протоки на допераційному етапі та забезпечило врівноваження системного та легеневого кровотоків у післяопераційному періоді. Як наслідок забезпечило зниження ранньої летальності з 2,89 % до 1,45%, а розвитку ранніх ускладнень з 17,4% до 11,6%. Стентування ВАП у 96,73 % (59 з 61 пацієнта) дозволило створити умови для росту гілок ЛА (збільшення індекса Наката з 120,6 [99,5, 151,07] (18,12 – 1173,76) до 196,25 [160,05, 302,89] (62,8 –1631,86) (p<0,001), та збільшення загального легеневого індексу з 104,0[84, 161] (44–209) до 166,0[141,75, 201,25] (117–259)(p<0,001)), для подальшого успішного дво- чи одношлуночкового шляху корекції. Оптимальний ріст гілок відмічався також в когорті пацієнтів з наявним первинним стенозом однієї (n=4) чи обох гілок ЛА (n=3). Крім того стентування забезпечило достатній та симетричний ріст гілок у пацієнтів з незливними гілками ( n=17) та білатеральними ВАП (n=2). Ризик реоперацій в когорті стентування лишається достатньо високим 36,23% ( n=25). Більшість з них 24,64% (n=17) потребували балонної ангіопластики (БА) стента з метою збільшення шунта, що було пов’язано з ростом дитини. Балонна стентопластика дозволяла адаптувати розмір шунта до ваги дитини та відтермінувати радикальну корекцію (РК) до оптимального періоду безсуперечного радикального втручання, з урахуванням маси тіла та інших вікових анатомічних особливостей ССС. В когорті новонароджених, в порівнянні з хірургічним методом збагачення легеневого кровотоку (накладання системно-легеневого анастомоза) стентування супроводжувалось меншим відсотком загальної летальності – 14,28% (7 пацієнтів з 49) та 27,1% (29 пацієнта з 107) (р=0,0002), відповідно; коротшим терміном перебування у ВАІТ 7 [6;17] діб та відповідно 11 [7;17,5] діб (р=0,04) та потребою в нижчих дозах міметичної підтримки помірних та високих доз міметичної підтримки потребували 3 (6,12%) – в групі стентування ВАП та 34 (31,7,%) пацієнтів у групі СЛА та (р =0.001). На сьогоднішній день в Україні дана методика не має широкого розповсюдження та може стати корисним надбанням для можливого удосконалення діагностично-лікувальних стратегій у царині дитячої кардіохірургії.

Дата реєстрації

2025-11-12

Додано в НРАТ

2025-11-12