Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U004143, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Емоційна компетентність як предиктор психологічного благополуччя особистості в бізнесі

Здобувач

Рибко Аліса Павлівна,

Керівник Родіна Наталія Володимирівна
Опонент Бабчук Олена Григорівна
Опонент Асєєва Юлія Олександрівна
Рецензент Амплєєва Ольга Михайлівна
Рецензент Кокоріна Юлія Євгенівна

Опис

Дослідження присвячене психологічним аспектам цих феноменів та їх важливості для підвищення ефективності управління підприємцями, менеджерами та бізнес-лідерами в умовах ризику та невизначеності. Сучасне бізнес-середовище є динамічним і непередбачуваним, що вимагає від керівників високого рівня професійних компетентностей для забезпечення стійкості організації. В умовах жорсткої конкуренції та високих ризиків, самі лише професійні знання управлінців є недостатніми. Тому зростає значення професійно важливих особистих якостей та ЕК як ресурсів, що допомагають бізнес-лідерам зберігати психологічну стійкість та ефективно взаємодіяти з персоналом та іншими учасниками бізнес-діяльності. На основі теоретико-методологічного опрацювання наукової літератури було виявлено зростання інтересу до поєднання емоційних і когнітивних ресурсів у професійній діяльності. Значну увагу зосереджено на дослідженні емоційного інтелекту (ЕІ), емоційної компетентності (ЕК) та психологічного благополуччя (ПБ), оскільки їхня роль є вирішальною для зростання ефективності діяльності, запобігання емоційному вигоранню та розвитку потенціалу менеджерів. Цей аналіз дозволив обґрунтувати прогностичний вплив ЕК на ПБ у різних професійних сферах, включаючи бізнес та управління. Це є особливо актуальним для підприємців з різним масштабом бізнесу: фізичних осіб-підприємців (ФОП), власників товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та керівників великих компаній. Описано основні механізми, які пояснюють, як ЕК сприяє підтримці ПБ: 1) ЕК діє як психологічний буфер, що допомагає ефективно долати стрес і конфлікти, сприяючи зниженню ризику професійного вигорання та підвищенню психологічної стійкості; 2) високий рівень ЕК сприяє оптимізму, саморегуляції, життєстійкості (резильєнтності) та задоволеності діяльністю й життям; 3) свідома емоційна регуляція дозволяє перетворювати негативні емоції на конструктивні дії, запобігаючи деструктивним моделям поведінки. Доведено, що ЕК є невід'ємною частиною так званих «soft skills» і включає наступні чотири ключові компоненти, що є критично важливими для ефективності в бізнесі: 1) самосвідомість: здатність розпізнавати, розуміти та усвідомлювати власні емоції та їх вплив на мислення та поведінку (це є основою для самопізнання та самокерування); 2) саморегуляція: вміння ефективно керувати емоціями та імпульсами, зберігаючи спокій і продуктивність в умовах стресу; цей компонент дозволяє адаптуватися до змін та викликів; 3) емпатія: здатність розуміти емоції, потреби та перспективи інших людей (вона є фундаментом для ефективної комунікації, успішних переговорів та лідерства); 4) управління відносинами: вміння будувати та підтримувати конструктивні взаємозв'язки, вирішувати конфлікти та надихати інших (цей компонент об'єднує всі попередні навички для створення позитивного та ефективного робочого середовища). Отже, розвиток ЕК є не просто бажаною, а необхідною умовою для ПБ та професійного успіху у сучасному бізнес-середовищі. Також обґрунтовано, що ПБ підприємців є багатовимірним і інтегральним феноменом, що поєднує суб’єктивну задоволеність життям і позитивний емоційний стан з об’єктивними показниками ефективного функціонування. На основі аналізу наукових джерел встановлено, що ця проблематика недостатньо розроблена в психологічній науці в цілому, і зокрема в психології менеджменту. Відсутні систематичні дослідження, які б вивчали ЕК як предиктор ПБ з урахуванням диференціації за масштабом бізнесу (ФОП, ТОВ, великий бізнес). У дисертації розроблено та обґрунтовано концепцію розвитку ЕК як предиктора ПБ у бізнесі. Суть концепції полягає в тому, що потрібно модернізувати систему бізнес-освіти, орієнтуючись на розвиток ЕК у підприємців. Концепція базується на таких теоретико-методологічних засадах: особистісно-діяльнісний, системний, суб'єктний та компетентнісний підходи; концепції емоційності, емоційного інтелекту, емоційної компетентності та психологічного благополуччя; теоретичні засади, що описують психологічні особливості особистості та професійної діяльності підприємців, менеджерів та бізнес-лідерів. Концепція наголошує на необхідності модернізації бізнес-освіти за двома основними напрямками: 1) впровадження навчальних модулів, які враховують новітні дослідження природи емоційного інтелекту, емоційної компетентності (ЕК), їх впливу на емоційну зрілість та стійкість фахівців. Мета — сприяння формуванню та вдосконаленню підприємницьких компетенцій, зокрема емоційної компетентності, для збереження психологічного благополуччя фахівців (підприємців, менеджерів, бізнес-лідерів); 2) застосування ЕК передбачає її інтеграцію в систему психологічного консультування, коучингу та корпоративного навчання. Цей підхід зумовлює розробку програм, спрямованих на формування ЕК, що, своєю чергою, сприятиме підвищенню загальної ефективності бізнес-діяльності, підвищенню конкурентоспроможності українського бізнесу та забезпеченню сталого економічного розвитку.

Дата реєстрації

2025-11-20

Додано в НРАТ

2025-11-20