Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U004207, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

31-12-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Прогнозування успішності ведення вагітних з клінічними ознаками екстремально ранніх передчасних пологів на тлі внутрішньоутробного інфікування

Здобувач

Ярощук Олена Борисівна,

Керівник Говсєєв Дмитро Олександрович
Опонент Жук Світлана Іванівна
Опонент Дубоссарська Юліанна Олександрівна
Рецензент Загородня Олександра Сергіївна
Рецензент Ткаліч Василь Олексійович

Опис

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню алгоритму ведення вагітності у жінок із клінічними ознаками екстремально ранніх передчасних пологів на тлі внутрішньоутробного інфікування шляхом підвищення точності прогнозування ризику та оптимізації клінічної тактики. Внутрішньоутробне інфікування відіграє ключову роль у патогенезі передчасних пологів. Доведено, що саме інфекційно-запальний процес є причиною 40–75 % екстремально ранніх передчасних пологів, що підкреслює його провідне значення у запуску біохімічних і імунних реакцій, які призводять до передчасного розриву плодових оболонок, цервікальної недостатності та активації пологової діяльності [2, 4, 9, 32,86, 105]. Гістологічно підтверджений хоріоамніоніт виявляють у 25–75 % випадків передчасних пологів, причому його частота зростає зі зменшенням терміну вагітності [9, 17, 18, 86, 131].Особливу небезпеку становлять субклінічні форми внутрішньоутробного запалення, які тривалий час протікають без симптомів і не діагностуються стандартними методами. Дослідження Romero, Chaemsaithong та ін. показали, що до 60 % випадків внутрішньоамніотичної інфекції перебігають без вираженої клінічної симптоматики . Окрім того при проведенні класичних мікробіологічних посівів ідентифікація патогенного агенту утруднена в зв’язку з низьким навантаженням мікроорганізмів та їх нерівномірним розподілом, що обмежує чутливість навіть сучасних культуральних методів (Lockwoodetal., 2021; Carteretal., 2023). Крім того, значна частка випадків внутрішньоутробного запалення пов’язана з активацією імунної відповіді без наявності збудника, що підтверджено морфологічними та молекулярними дослідженнями (Ahmedetal., 2023; Carteretal., 2023).Сучасні настанови підкреслюють необхідність раннього виявлення внутрішньоутробної інфекції, оцінки довжини шийки матки, застосування оцінки рівнів біомаркерів для прогнозування та комплексного ведення вагітних із ризиком екстремально ранніх передчасних пологів [26, 82–84, 95, 96, 117, 118]. Біомаркери запалення, такі як інтерлейкін-6, прокальцитонін, С-реактивний білок, HSP60 і GroEL розглядаються як найбільш інформативні показники внутрішньоутробного запалення, здатні прогнозувати ризик екстремально ранніх передчасних пологів задовго до розвитку клінічних симптомів [108, 110, 137, 138]. Інтеграції клінічних, лабораторних, ультразвукових та морфологічних маркерів є перспективною в розробленні прогностичних моделей. Метою роботи було удосконалити алгоритм ведення вагітних із клінічними ознаками екстремально ранніх передчасних пологів шляхом розроблення та валідації моделі прогнозування розвитку внутрішньоутробного інфікування, занованої на інтеграції клінічних, лабораторних, ультразвукових та морфологічних показників. Завдання дослідження 1. Визначити частоту, структуру, клінічні прояви випадків передчасних пологів із виокремленням підгрупи пацієнток, у яких хоріоамніоніт був підтверджений морфологічним дослідженням плаценти та плодових оболонок. За наявності оцінити рівні рутинних прозапальних маркерів, а саме рівні лейкоцитів та с- реактивного білка в плазмі крові. 2. Визначити рівні біомаркерів (інтерлейкіну-6, С-реактивного білка, прокальцитоніну, лейкоцитів), рівні внутрішньоклітинних стресових білків (HSP60, GroEL) та кортизолу, оцінити психоемоційний стан, провести транс вагінальну цервікометрію у вагітних із ризиком реалізації екстремально ранніх передчасних пологів без клінічних ознак хоріоамніоніту. 3. Оцінити прогностичну цінність клініко-лабораторних показників, а саме системних запальних маркерів (інтерлейкіну-6, С-реактивного білка, прокальцитоніну, лейкоцитозу), HSP60, GroEL та кортизолу для виявлення субклінічного хоріоамніоніту. 4. Розробити та валідувати багатофакторну прогностичну модель ризику розвитку хоріоамніоніту та реалізації екстремально ранніх передчасних пологів на основі інтеграції клінічних, лабораторних, морфологічних показників. Для реалізації мети та розв’язання поставлених завдань дослідження проведено у чотири послідовні етапи і отримані наступні результати. У проведеному дослідженні було комплексно проаналізовано клінічні, лабораторні, інструментальні, морфологічні та психоемоційні параметри 3544 вагітних, що дозволило встановити частоту передчасних пологів, оцінити роль внутрішньоутробного запалення та визначити предиктори екстремально ранніх передчасних пологів. У ретроспективній когорті частота передчасних пологів становила 5,6% (n=198), із яких 7,6% (n=15) припали на екстремально ранні терміни 22–28 тижнів, що узгоджується з епідеміологічними міжнародними даними. Згідно морфологічного дослідження плаценти й плодових оболонок, у 33% (66 із 198 досліджених випадків) було підтверджено гістологічний хоріоамніоніт, що додатково вказує на високу частку субклінічних форм внутрішньоамніотичного запалення в структурі передчасних пологів.

Дата реєстрації

2025-12-03

Додано в НРАТ

2025-12-03