Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U004234, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

29-01-2026

Статус

Запланована

Назва роботи

Оптимізація профілактики формування патологічних рубців після аугментаційної мамопластики

Здобувач

Бебих Олександр Романович,

Керівник Іванько Олександр Вікторович
Опонент Жернов Олександр Андрійович
Опонент Смоланка Іван Іванович
Рецензент Храпач Василь Васильович
Рецензент Сусак Ярослав Михайлович

Опис

Дисертаційна робота спрямована на вивчення впливу психоемоційного стану та гормонального фону на формування рубцевої тканини у жінок, які перенесли аугментаційну маммопластику, а також визначення ефективності персоніфікованої передопераційної корекції для профілактики патологічного рубцювання. Мета дослідження. Розробити та обґрунтувати ефективну персоналізовану стратегію профілактики формування патологічних рубців у жінок після аугментаційної мамопластики шляхом вивчення психоемоційного стану та гормонального профілю пацієнток на доопераційному етапі. Завдання дослідження. 1. З’ясувати особливості психоемоційного та гормонального стану пацієнток, яким планується аугментаційна мамопластика із використанням силіконових імплантатів. 2. Визначити взаємозв’язок між гормональним профілем та психоемоційним станом (тривожність і депресія) у пацієнток на доопераційному етапі. 3. Встановити вплив змін психоемоційного та гормонального стану в доопераційному періоді на умови формування патологічних рубців після аугментаційної мамопластики. 4. На підставі отриманих результатів оптимізувати профілактику формування патологічних рубців через впровадження багатокомпонентної персоналізованої доопераційної підготовки. 5. Обґрунтувати доцільність використання в клінічній практиці запропонованого методу профілактики формування рубців після аугментаційної мамопластики на основі порівняльного аналізу частоти виникнення патологічних рубців між пацієнтками, яким проводили або не проводили комплексну доопераційну підготовку. Дослідження проведено у два етапи. Метою І етапу була оцінка психоемоційного стану (особистісна тривожність, ситуативна тривожність та депресія) за опитувальниками Спілбергера-Ханіна та шкалою Бека та гормонального профілю (пролактин, естрадіол, прогестерон, загальний тестостерон, кортизол, мелатонін) у фолікулярну та лютеїнову фази менструального циклу. Пацієнтки були розподілені на три групи залежно від рівня тривожності та депресії: група 1 (n= 35) - низький рівень тривожності та відсутність депресії, група 2 (n = 49) - середній або високий рівень тривожності без депресії або з мінімальними проявами, група 3 (n = 54) - високий рівень тривожності у поєднанні з помірною або тяжкою депресією. Рівень особистісної тривожності відрізнявся між групами у фолікулярну та лютеїнову фази (р < 0,001), причому у групах 2 і 3 він був вищим у лютеїнову фазу. Ситуативна тривожність також була значуще вищою у групах 2 і 3 (р < 0,001), без різниці між фазами циклу. Депресія була характерна лише для групи 3, де її рівень відповідав помірній–тяжкій та був вищим порівняно з групами 1 і 2 (р < 0,001). У групі 3 депресивні прояви посилювалися у лютеїнову фазу (р < 0,001). У передопераційному періоді жінки з підвищеною тривожністю та депресією (групи 2 і 3) мали значні гормональні відхилення: пролактин підвищений (група 2: 50,54 ± 7,28 нг/мл; група 3: 37,21 ± 6,11 нг/мл; p < 0,001), кортизол підвищений у групі 2 (23,15 ± 4,31 мкг/дл) та знижений у групі 3 (4,54 ± 1,25 мкг/дл; p < 0,001), естрадіол знижений (група 2: 37,05 ± 10,85 пг/мл; група 3: 24,23 ± 6,91 пг/мл; p<0,001), прогестерон знижений (група 2: 0,52 ± 0,19 нг/мл; група 3: 0,31 ± 0,12 нг/мл; p < 0,001), мелатонін знижений у обох групах (група 2: 9,93 ± 3,86 пг/мл; група 3: 8,21 ± 5,41 пг/мл; p < 0,001). У лютеїнову фазу найвищі значення пролактину спостерігали у групі 2, тоді як у групі 3 естрадіол та прогестерон наближалися до нижньої межі норми. Тестостерон був максимальним у групі 1 та значно нижчим у групах 2 і 3. Кореляційний аналіз продемонстрував: сильні позитивні зв’язки між тривожністю та пролактином у лютеїнову фазу (група 2: rs = 0,797; група 3: rs = 0,811; p < 0,001), сильні негативні кореляції естрадіолу з тривожністю (фолікулярна фаза: група 2 rs = −0,615; група 3 rs = −0,594; p < 0,001), сильні негативні кореляції між кортизолом і тривожністю та депресією у групі 3 (фолікулярна фаза rs = −0,533 та rs = −0,644; p < 0,001) та негативні зв’язки між мелатоніном та тривожністю/депресією (група 3: rs = −0,557; p < 0,001). Отримані результати свідчать, що високий рівень тривожності та депресії супроводжується багаторівневим порушенням гормональної регуляції та зниженням мелатоніну, що відображає дисфункцію циркадних ритмів і пригнічення стрес-реалізуючих та гонадо-тропних осей організму. Метою ІІ етапу дослідження стала оцінка ефективності корекції психоемоційного стану та гормонального фону у жінок перед аугментаційною мамопластикою для зниження ризику формування патологічних рубців.

Дата реєстрації

2025-12-05

Додано в НРАТ

2025-12-05