Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004235, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 09-02-2026 Статус Захищена Назва роботи Оптимізація лікування генералізованого пародонтита на тлі диференційованої терапії цукрового діабету типу 2 Здобувач Ленігевич Анна Михайлівна, Керівник Комісаренко Юлія Ігорівна Керівник Решетник Людмила Леонідівна Опонент Мазур Ірина Петрівна Опонент Копчак Оксана Вікторівна Рецензент Воловик Ірина Анатоліївна Рецензент Зелінська Наталія Антонівна Опис У дисертації наведено наукове обґрунтування і практичне вирішення однієї з актуальних задач терапевтичної стоматології - підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтита, асоційованого з цукровим діабет 2-го типу, шляхом клініко-лабораторного обґрунтування системи патогенетично спрямованих лікувально-профілактичних заходів в залежності від диференційованої терапії діабету. Цукровий діабет (ЦД) 2-го типу – генетичне захворювання, яке має гетерогенну природу і розвивається внаслідок генетичної схильності і факторів зовнішнього середовища, в його основі лежить комбінація дефекту секреції інсуліну та інсулінорезистентності. Згідно з визначенням ВООЗ, цукровий діабет типу становить близько 90% усіх хворих на діабет. Щорічний приріст кількості хворих на цукровий діабет в Україні становить близько 5–10 %. На даний момент ЦД 2-го типу є загальною та глобальною проблемою для більшості країн у поєднанні з швидким культурними та соціальними змінами, старінням населення, змінами харчових звичок, зниженням фізичного навантаження та нездоровим способом життя. Цукровий діабет у 2-3 рази підвищує ризик виникнення пародонтита, а також значною мірою впливає на інтенсивність і ступінь деструкції пародонта. Наукові дані вказують на те, що ЦД є фактором ризику розвитку запальних процесів, у тому числі й пародонтита, тоді як останній може негативно впливати на глікемічний стан пацієнтів із діабетом і підвищувати ризик розвитку ускладнень при ньому. Тому виникає необхідність глибшого дослідження механізмів розвитку і перебігу хронічного генералізованого пародонтита на тлі ЦД. Незважаючи на важливість проблеми генералізованих захворювань пародонта у хворих на тлі ЦД 2-го типу, відзначимо, в літературі майже нема робіт, що вказують на оптимізацію надання якісної стоматологічної допомоги і тому це залишається актуальним питанням для сучасної стоматології. Таким чином, вищезазначене диктує необхідність глибокого та всебічного вивчення зазначеної проблеми - генералізованих захворювань пародонта у хворих на ЦД 2-го типу. В ході виконання роботи нами було проведено серію клініко- рентгенологічних, мікробіологічних, а також статистичних методів дослідження. Для проведення клініко-лабораторних досліджень щодо вивчення клінічної ефективності застосування запропонованої нами методики проводили була відібрана група з 50 хворих на генералізований пародонтит, І-ІІ ступеня, хронічного перебігу на фоні цукрового діабету. Критеріями відбору пацієнтів були стан пародонта, вік пацієнтів (19-44 років, середній вік 28±2,6 років), стан компенсації цукрового діабету 2 типу – компенсований. У разі наявності у пацієнта субкомпенсованого цукрового діабету його направляли на відповідне лікування цукрового діабету і при досягненны стану компенсації він міг бути включений у дослідження. Ці пацієнти склали основну (першу) групу клінічного дослідження. Комплексне лікування генералізованого пародонтита проводили відповідно до протоколів лікування стоматологічних захворювань затверджених МОЗ України (2004). Лікування ураження пародонта в даній клінічній групі проводили із застосуванням у комплексній терапії запропонованої медикаментозної композиції. Групу порівняння склали 20 хворих на генералізований пародонтит, І-ІІ ступеня, хронічного перебігу без цукрового діабету 2 типу. Лікування ураження пародонта в даній клінічній групі проводили відповідно до протоколів лікування стоматологічних захворювань затверджених МОЗ України (2004). Контрольну групу склали 20 хворих без генералізованих захворювань пародонта та без проявів цукрового діабету чи інших загальносоматичних захворювань. Лікування ураження пародонта в даній клінічній групі проводили відповідно до протоколів лікування стоматологічних захворювань затверджених МОЗ України (2004). Для місцевого лікування генералізованого пародонтита у хворих на цукровий діабет 2 типу пропонували застосувати медикаментозну композицію, яка складається з гентасепту та левофлоксацину (таблетки тайгерон) замішані ex temporae на 30% розчині альфа-токоферолу ацетату. У пацієнтів групи порівняння та контрольної групи застосовували загальноприйняті методи лікування. В середньому терміни лікування хворих до певного пригнічення проявів запалення склали у пацієнтів основної групи з генералізованим пародонтитом, І ступеню склали 5,6 відвідувань, з ГП, ІІ ступеню – 8,1 відвідувань. Терміни лікування хворих до певного пригнічення проявів запалення склали у пацієнтів групи порівняння з генералізованим пародонтитом, поч.-І ступеню склали 6,2 відвідувань, з ГП, І-ІІ ступеня – 8,9 відвідувань. В контрольній групі терміни лікування були дещо меншими: у хворих з ГП, І ступеню 4,9 відвідувань, в той час як з ГП, ІІ ступеню – 6,5 відвідувань. Дата реєстрації 2025-12-05 Додано в НРАТ 2025-12-05 Закрити