Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U004249, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Оптимізація системи удобрення пшениці озимої на дерново-підзолистих ґрунтах Західного Полісся

Здобувач

Ювчик Надія Олександрівна,

Керівник Польовий Володимир Мефодійович
Опонент Ткаченко Микола Адамович
Опонент Шевчук Михайло Йосипович
Рецензент Колесник Тетяна Миколаївна
Рецензент Веремеєнко Сергій Іванович

Опис

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування підвищення продуктивності пшениці озимої в умовах Західного Полісся шляхом розробки практичних рекомендацій щодо поєднання удобрення і вапнування за її вирощування на дерново-підзолистому зв’язнопіщаному ґрунті. Застосування 1,0 Нг доломітового борошна та доз мінеральних добрив відповідно схеми досліду у середньому за роки досліджень забезпечило показник рН в межах 5,64–5,74 од., гідролітичної кислотності 1,38-1,44 ммоль/100 г ґрунту. За різних систем удобрення на фоні 1,0 і 1,5 дози Нг СаMg(CO3)2 відношення Са:Mg було оптимальним – 2,99–3,18 у 0-20 см шарі, 2,98–3,55 у 20-40 см, тоді як використання у якості меліоранта 1,0 дози Нг СаСО3 призвела до розширеного відношення елементів (11,0:1 і 12,8:1) у відповідних шарах ґрунту. Найвищий вміст легкогідролізних сполук азоту (48,3-62,5 мг/кг) та калію (66,5-81,6 мг/кг) у орному шарі залежно від фази культури зафіксовано у варіанті N150Р50К125 + мікродобриво (двічі) на фоні СаMg(CO₃)₂ (1,0 Нг). Найвищий вміст рухомих сполук фосфору у 0-20 см шарі – 264,6–278,4 мг/ кг ґрунту встановлено у варіанті СаMg(СО3)2 (1,5 Нг) + N120Р60К90 + МД. Максимальні площа листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезу у фази розвитку пшениці озимої сформувалися за внесення N150Р50К125 (нормат. зерно і солома) + мікродобриво на фоні 1,0 Нг CaMg(CO₃)₂. Встановлено тісний кореляційний зв’язок між площею листкової поверхні, інтенсивністю фотосинтезу й урожайністю культури. Вміст азоту і калію у зерні і соломі пшениці озимої у більшій мірі залежав від дози елементу у системі удобрення, тоді як на фосфор вплив також мала доза вапнякового матеріалу. Найбільше сумарно з урожаєм зерна і соломи пшениці озимої виносився азот (60,5–162,4 кг/га), далі калій (31,7–96,0 кг/га), а найменше – фосфор (19,4–57,7 кг/га). Варіювання показників витрат азоту, фосфору та калію на формування одиниці врожаю було незначним (V10 %), що дозволяє рекомендувати середні значення витрат елементів на формування одиниці врожаю для зони Західного Полісся: 31,4 кг N, 10,9 кг P₂O₅, 17,5 кг K₂O на 1 т зерна з відповідною кількістю побічної продукції та 25,4 кг, 8,0 кг і 5,5 кг відповідно на 1 т зерна. Найкращим варіантом за балансовими показниками для вирощування пшениці озимої за умов повернення побічної продукції в ґрунт є застосування розрахункової дози добрив, яка компенсує винос NPK на формування основної продукцієї (N130P25K35), у поєднанні з позакореневим внесенням мікроелементів на фоні 1,0 Нг CaMg(CO₃)₂. Найвища врожайність (4,97 т/га) у середньому за роки досліджень була досягнута при внесенні добрив у дозі N150Р50К125 з дворазовим позакореневим підживленням мікродобривом на фоні 1,0 Нг СаMg(CO₃)₂, що забезпечило приріст урожаю на 143,6% порівняно з контролем. За внесення розрахованої нормативним методом дози на винос елементів основною продукцією (Фон + N130Р25К35 (нормат. зерно) + мікродобриво) отримане зниження урожайності на 0,14 т/га було статистично незначущим (р ≤ 0,05) у порівнянні з рекомендованою дозою N120Р60К90. Найкращі показники структури врожаю було досягнуто при внесенні СаMg(CO₃)₂ (1,0 Нг) у поєднанні з удобренням N150Р50К125 + мікродобриво. Відсутність фосфору і калію у схемі живлення пшениці озимої призвела до істотного зниження показників структури врожаю пшениці. Проте вид меліорантів (СаMg(CO₃)₂ або СаСО₃) та доза (1,0 або 1,5 Нг) у поєднанні з N120Р60К90 (реком.) + мікродобриво не мали істотного впливу на формування показників структури врожаю. Підвищення якості зерна пшениці озимої від застосування мінеральних добрив на фоні меліорантів було істотним порівняно з контролем і фоном. Однак, хоча найкращі показники якості були досягнуті при внесенні добрив N150Р50К125 із дворазовим позакореневим підживленням мікродобривом на фоні 1,0 Нг СаMg(CO₃)₂, застосування інших доз добрив, видів і доз меліорантів не спричинило суттєвих змін у якості зерна при р ≤ 0,05, яке за стандартом відповідало не нижче ІІІ класу якості (ДСТУ 3768:2019). Найбільш економічно ефективним було застосування мінеральних добрив в дозі N130P25K35, розрахованих нормативним методом на винос лише основної продукції в комплексі з позакореневим підживленням мікродобривом (двічі) на фоні 1,0 Нг дози СаMg(СО3)2, що забезпечило отримання 4306,4 грн/га умовно-чистого прибутку.

Дата реєстрації

2025-12-05

Додано в НРАТ

2025-12-05