Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U004282, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

08-12-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Удосконалення та обгрунтування методів хірургічного лікування патології тканин пародонту з використанням емалевих матричних протеїнів.

Здобувач

Антоняк Софія Володимирівна,

Керівник Рожко Микола Михайлович
Опонент Аветіков Давид Соломонович
Опонент Годованець Оксана Іванівна
Рецензент Катеринюк Вероніка Юзефівна
Рецензент Кімак Галина Богданівна

Опис

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної проблеми клініки хірургічної стоматології: підвищення ефективності лікування пацієнтів з генералізованим пародонтитом ІІ, ІІ-ІІІ ступеня розвитку, шляхом застосування комбінації емалевих матричних протеїнів («Emdogain») та технології A-PRF у процесі мінімально-інвазивних клаптевих операцій. Мета роботи реалізована завдяки комплексу клінічних, інструментальних та статистичних методів дослідження. З метою вивчення особливостей стану тканин пародонту в пацієнтів з генералізованим пародонтитом І-ІІ і ІІ-ІІІ ступеня розвитку та потреби в застосуванні хірургічних методів лікування обстежено 280 осіб, віком 30-60 років. Критеріями до проведення хірургічних втручань при комплексному лікуванні були глибина пародонтальних кишень, рівень втрати епітеліального прикріплення та вид рецесії ясен. У результаті дослідження встановлено, що необхідність проведення хірургічного лікування методом клаптевих операцій виявлено у 68 (24,3%) обстежених пацієнтів. Серед осіб вікової групи 30–44 роки потреба у хірургічному втручанні становила 19,9% (27 осіб), тоді як у групі 45–60 років — 28,5% (41 особа). Терміни спостереження: до лікування, через 6, 9, 12 місяців після проведеного лікування. Удосконалення хірургічного етапу комплексного лікування генералізованого пародонтиту полягало в застосуванні комбінації препарату емалевих матричних протеїнів та фібрину збагаченого тромбоцитами під час операції коронарного зміщення клаптя. Значною перевагою даного виду оперативного втручання є доступ та візуальний контроль у процесі пародонтологічного лікування, можливість повного видалення патологічно змінених тканин, застосування середників, що стимулюють регенеративні процеси в тканинах пародонта, формування ясеневого контуру. З метою створення оптимальних умов для швидкого відновлення кісткової і м’яких тканин та стимуляції росту кровоносних судин в ділянці втручання у групах ІІІ, ІV додатково застосовували технологію A-PRF. До беззаперечних переваг даного методу належать простота виготовлення і доступність за рахунок мінімальних витрат. PRF проходить один цикл центрифугування і не потребує додаткових біохімічних модифікацій. З метою профілактики рецесій ясен після проведення клаптевої операції було запропоновано методику ушивання країв рани вертикальними подвійними перехресними швами (нейлон 5/0) з опорою на скловолоконну стрічку для шинування. У ранньому післяопераційному періоді використання препарату емалевих матричних протеїнів зменшувало частоту скарг на біль та набряк у порівнянні з пацієнтами без його застосування. Проведення клаптевої операції із додатковим застосуванням A-PRF та препарату «Emdogain» асоціювалось з найбільш вираженими результатами стабілізації запального процесу та регенерації в тканинах пародонту. Про це свідчить достовірне (р <0,05) зниження індексів OHI-S (на 65,2%), РМА (на 62,5%) та Ікр.(на 61,9%) через 6 місяців після проведеного оперативного втручання та збереження отриманого результату у більш віддалені терміни спостереження (через 12 місяців). Достовірне (р <0,05) зменшення глибини ПК – на 1,60±0,18мм підтверджувало регенераторний потенціал та клінічну ефективність запропонованої методики. Позитивна динаміка щодо стабілізації запально-деструктивних змін відмічалась у 13 (81,25%) пацієнтів, яким проводили коронарне зміщення клаптя із застосуванням ЕМП та у 14 (82,35%) пацієнтів, яким проводили коронарне зміщення клаптя із застосуванням A-PRF. Проведення лише коронарно зміщеного клаптя продемонструвало найменш виражені ознаки відновлення кісткової тканини. Застосування запропонованого методу хірургічного лікування дозволяло досягти стабілізації регіонарної гемодинаміки. Через рік з початку лікування відзначали покращення мікроциркуляції, зменшення спазму судин пародонту та венозного застою: отримані кількісні та якісні показники реограми були найбільш близькими до показників норми. Середні значення РІ (0,610,04ум.од.) та ІОК (0,1080,005 Ом/сек) були більшими у 2,3 та 1,6 рази відповідно порівняно з даними первинного обстеження. ПТС, ІПО та ПВВ зменшились на 9,6%, 11,1% та 7,22% і становили 16,641,22%, 83,163,08% та 13,921,75% відповідно. На значне покращення регіонарного кровобігу вказували якісні показники реограм: збільшення амплітуди реографічної хвилі, збільшення кута нахилу анакроти, загострення верхівки та зміщення дикротичного зубця ближче до середини нисхідної частини. Таким чином, результати проведених клінічних, рентгенологічних та інструментальних методів обстеження підтвердили ефективність удосконаленого застосування емалевих матричних протеїнів на хірургічному етапі комплексного лікування генералізованого пародонтиту. Ключові слова: генералізований пародонтит, пародонтальні кишені, втрата епітеліального прикріплення, рецесії ясен, клаптеві операції, емалеві матричні протеїни, фібрин збагачений тромбоцитами, мікроциркуляція, реографічні показники, тонус судин.

Дата реєстрації

2025-12-09

Додано в НРАТ

2025-12-09