Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U004360, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

06-02-2026

Статус

Запланована

Назва роботи

Агрохімічна ефективність супутніх продуктів виробництва біогазу на сірому лісовому ґрунті Правобережного Лісостепу України

Здобувач

Шевчук Олександр Вікторович,

Керівник Господаренко Григорій Миколайович
Опонент Іваніна Вадим Віталійович
Опонент Правдива Людмила Анатоліївна
Рецензент Рассадіна Ірина Юріївна
Рецензент Черно Олена Дмитрівна

Опис

Розроблено практичні рекомендації застосування дигестату. Встановлено, що доцільним є ранньовесняне підживлення пшениці озимої рідким дигестатом дозою 10 м3/га, що замінить внесення синтетичних азотних добрив загальною дозою 109 кг/га д. р. напровесні та на стадії ВВСН 28–29. За такого сценарію удобрення врожайність зерна може становити 7,64–8,68 т/га за вмісту білка 10,7–11,4 % залежно від погодних умов. Оцінено різне поєднання дигестату з мінеральними добривами порівняно з традиційною системою застосування добрив і встановлено ефективність його внесення в дозі 20 м3/га або в поєднанні з аміаком водним у відношенні за азотом 1 : 1 за дози N200. Дози внесення азоту з різними удобрювальними продуктами у підживлення та стадії розвитку рослин пшениці озимої істотно впливають на вміст азоту мінеральних сполук у в шарі ґрунту 0–40 см. Підживлення дигестатом, порівняно з азотними добривами, поліпшує азотний режим ґрунту в кінці вегетації пшениці озимої. Удобрення пшениці озимої азотними добривами (109 кг/га д. р.) і дигестатом забезпечує приріст урожайності 0,60–2,4 т/га або на 10–41 % і знижується зі збільшенням дози внесення дигестату з 10 до 20–30 м3/га. За дози дигестату 10 м3/га спостерігається лише тенденція до зниження врожайності зерна порівняно з виробничим контролем (N109) на 0,31 т/га або на 4 %. Підживлення пшениці озимої дигестатом напровесні дозами більш як 30 м3/га не сприяє достовірному підвищенню врожайності пшениці озимої. За його дози 30 м3/га забезпечується формування достовірного приросту врожайності зерна – 0,78 т/га або на 15 % порівняно з контролем без підживлень, але при цьому поступається виробничому контролю з підживленнями посівів азотними мінеральними добривами дозою 109 кг/га д. р. Підвищення дози дигестату до 50 і 70 т/га достовірно не змінювало врожайність зерна порівняно з абсолютним контролем. Ранньовесняне підживлення пшениці озимої дигестатом у дозі 10–30 м3/га за впливом на показники якості зерна не поступається традиційній системі її удобрення синтетичними азотними добривами. Зі збільшенням дози дигестату до 20 і 30 м3/га збір білка з одиниці площі посіву знижується відповідно на 16 і 42 %, що пояснюється зменшенням урожайності зерна. Підживлення пшениці озимої дигестатом у дозі 10 м3/га забезпечує інтенсивність балансу азоту 61,0 %, фосфору – 168,4 і калію 200,5 %, що свідчить про необхідність додаткового внесення азоту. При цьому коефіцієнт використання з дигестату азоту становить 82,6 %, фосфору – 32,6 й калію 77,4 % і знижується за дози його внесення 30 м3/га відповідно до 13,9 %, 4,8 і 22,0 %. За різних систем удобрення врожайність кукурудзи збільшується на 2,65–2,96 т/га або на 46–51 % за врожайності на контролі без добрив 5,80 т/га. За внесення 10 м3/га дигестату в поєднанні з аміаком водним спостерігається тенденція збільшення врожайності на 0,31 т/га або на 12 % порівняно з внесенням лише дигестату в дозі 20 м3/га. Внесення під кукурудзу дигестату в дозі 20 м3/га порівняно з виробничим контролем 200 кг/га у вигляді аміаку водного істотно не змінює показників якості зерна. При цьому спостерігається тенденція поліпшення натури зерна та вмісту в ньому протеїну. Найбільш сприятливо баланс азоту, фосфору та калію в ґрунті за умови видалення з поля лише зерна кукурудзи – відповідно 68,0 кг/га, 54,1 і 44,2 кг/га складається за системи удобрення Дигестат 10 м3/га + Nва і загальної дози азоту 200 кг/га. Найменші витрати дигестату на формування 1 т зерна пшениці озимої (4,6 м3) забезпечує підживлення ним напровесні дозою 10 м3/га. При цьому 1 м3 дигестату сприяє формуванню 216 кг зерна. Витрати азоту добрив на формування 1 т приросту врожаю зерна кукурудзи на 4 % менші порівняно з виробничим контролем (N200 у вигляді аміаку водного) за поєднання в системі її удобрення дигестату та аміаку водного у відношенні 1 : 1 за азотом. При цьому окупність азоту збільшується на 11 % порівняно з його внесенням у вигляді дигестату дозою 20 м3/га. Застосування дигестату в системі удобрення пшениці озимої і кукурудзи є економічно виправданим і може замінити дороговартісні синтетичні азотні добрива. При цьому необхідно врахувати перш за все витрати на транспортування дигестату від біогазової установки до поля. Окупність 1 грн витрат за різних систем удобрення пшениці озимої змінюється в межах 0,5–4,8 грн і є найвищою за підживлення її дигестатом дозою 10 м3/га, навіть за його перевезення на відстань до 56 км. За внесення під кукурудзу 200 кг/га азоту вартість приросту врожаю зерна змінюється від 20,1 тис. до 22,5 тис. грн/га залежно від варіанту досліду і є найвищою за внесення 10 м3/га дигестату в поєднанні з аміаком водним 1 : 1.

Дата реєстрації

2025-12-25

Додано в НРАТ

2025-12-25