Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000240, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Клініко-експериментальне обґрунтування актуалізації та вдосконалення концепції лікування хронічного генералізованого пародонтиту шляхом антиоксидантної модуляції механізмів ендогенної цитопротекції Здобувач Сальников Валерій Ігорович, Керівник Чертов Сергій Олександрович Керівник Бєленічев Ігор Федорович Опонент Ткаченко Ірина Михайлівна Опонент Чумакова Юлія Геннадіївна Опонент Гудар'ян Олександр Олександрович Рецензент Кокарь Оксана Олександрівна Опис Дисертаційна робота присвячена методологічному вдосконаленню лікування пацієнтів із цільовою пародонтопатією - хронічним генералізованим пародонтитом з метою підвищення терапевтичної ефективності шляхом антиоксидантної модуляції глутатіонзалежних механізмів ендогенної цитопротекції. Фундаментальною основою дисертаційної роботи стали результати клінічних, фізикальних, інструментальних, рентгенологічних, лабораторно-біохімічних та статистичних методів дослідження стану хворих. Структура дисертаційного дослідження поділялася на два послідовні етапи: експериментальний та клінічний. На базі Навчально-наукового медико-лабораторного центру з віварієм ЗДМФУ в рамках міжкафедральної співпраці кафедри пропедевтичної та хірургічної стоматології та кафедри фармакології та медичної рецептури з курсом нормальної фізіології розроблено та модифіковано технологію моделювання хронічного генералізованого пародонтиту методом трансперитонеальної прооксидантної ін’єкційної терапії (кальцій-дефіцитна прооксидантна модель ХГП) на тваринній моделі з подальшою модуляцією гістоархітектоніки пародонту тварин препаратами на основі Na₂SeO₃ (лабораторні щури-самки лінії Wistar у кількості 40 особин). Завершення експерименту полягало в евтаназії (тіопенталовий наркоз) та заборі матеріалу у вигляді біоптатів щелеп і крові експериментальних тварин. Для отримання високоспецифічних результатів дослідження використовувались провідний високоточний лабораторний метод: твердофазний імуноферментний аналіз (метод ELISA) та біохімічний аналіз крові пацієнтів досліджуваної групи. У свою чергу, клінічний етап дисертаційної роботи виконувався потужностях Спеціалізованого стоматологічного центру Університетської клініки ЗДМФУ та однієї з клінічних баз кафедри пропедевтичної та хірургічної стоматології Запорізького державного медико-фармацевтичного університету. Попередня розробка протоколу ведення цільового пацієнта на клінічному прийомі, що брав участь у дослідженні, передувала здійсненню як анамнестично-діагностичних, так і терапевтичних маніпуляцій. Кількісний склад контингенту, що взяв участь у дослідженні, дорівнював 50 особам. Структура протоколу поділялася на первинний діагностичний та вторинно-терапевтичний блоки. Перше відвідування клінічної установи мало на меті виконання дослідником діагностичних маніпуляцій. Друге відвідування полягало у проведенні цільової терапевтичної маніпуляції – інтраорального трансгінгівального електрофорезу з препаратом на основі Na₂SeO₃ («Селеназа», biosyn Arzneimittel GmbH, Germany). Даний етап визначався фундаментальним та повторюваним - елементарною інтегративною структурною одиницею подальшого лікувального циклу. Контроль біохімічних та клінічних показників здійснювався в рамках диспансерних прийомів через 30 та 90 днів після завершення повного циклу лікування. Робоча модель, що була описана, використовувалася протягом усіх етапів дослідження. Вперше на основі комплексних експериментальних досліджень та аналізу даних про активацію запалення, оксидативного стресу, пригнічення антиоксидантної системи, порушення нітроксидергічної системи отримано нові дані про роль пов’язаних факторів ендогенної цитопротекції HSP70 (білок теплового шоку 70 кДа) та HIF-1α (фактор цитопротекції, що індукується гіпоксією) у патогенезі розвитку хронічного пародонтиту. Вперше визначено нові ланки-мішені для терапії хронічного пародонтиту – глутатіонову систему та білки теплового шоку 70 кДа, а також окреслено перспективність їх позитивної фармакологічної модуляції. Вперше експериментально обґрунтовано та клінічно підтверджено використання антиоксиданту на основі сполуки селену – «Селенази» (діюча речовина – натрію селеніту пентагідрат) у лікуванні хронічного генералізованого пародонтиту середнього ступеня тяжкості. Вперше визначено механізм захисної дії препарату «Селеназа» при експериментальному хронічному генералізованому пародонтиті. Вперше продемонстровано, що додаткове включення в комплексну фармакотерапію селеновмісного препарату «Селеназа» (50 мкг/добу, за допомогою трансгінгівального електрофорезу та per os) підсилює протизапальну та репаративну дію базової терапії, а також надає антиоксидантну та виражену протиішемічну дію. У свою чергу, в термін 90 діб демонструється проспективна динаміка зниження (р < 0,05) індексів деструкції кісткової тканини та рухливості зубів як відносно даних, отриманих до лікування, так і відносно величин показників контрольної групи. Результати проведених досліджень дозволили розширити та ґрунтовно поглибити існуючі дані про патогенез хронічного пародонтиту. Встановлено значну протизапальну, протиішемічну та антиоксидантну дію препарату «Селеназа». Всебічно окреслено можливість посилення ефективності базової терапії шляхом використання цільового препарату, що вказує на перспективність та доцільність його подальшого застосування у лікуванні хронічного генералізованого пародонтиту різних клінічних форм, зокрема пародонтиту середнього ступеня тяжкості. Дата реєстрації 2026-02-05 Додано в НРАТ 2026-02-05 Закрити