Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000571, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Морфофункціональний стан імунокомпетентних клітин печінки в нормі та при довготривалому блокуванні синтезу лютеїнізуючого гормону триптореліном у щурів Здобувач Рудь Марія Володимирівна, Керівник Стецук Євген Валерійович Опонент Черно Валерій Степанович Опонент Довгалюк Аліна Іванівна Рецензент Запорожець Тетяна Миколаївна Рецензент Микитенко Андрій Олегович Опис Рудь М.В. Морфофункціональний стан імунокомпетентних клітин печінки в нормі та при довготривалому блокуванні синтезу лютеїнізуючого гормону триптореліном у щурів − Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі – комплексного дослідження імунокомпетентних клітин печінки щурів при довготривалому блокуванні синтезу лютеїнізуючого гормону триптореліном та введенням кверцетину в якості коректора. Проведене комплексне дослідження дозволяє встановити, що тривале застосування триптореліну зумовлює стадійну перебудову клітинного складу непаренхімного апарату печінки, яка характеризується вираженою активацією макрофагальної ланки на тлі фазних коливань чисельності клітин Іто та лімфоцитів. Найбільш стабільним та статистично значущим (при p<0,01) наслідком введення препарату є стрімке та прогресуюче зростання кількості клітин Купфера. Вже на 30-ту добу їх чисельність зростає на 408%, сягаючи максимуму до 365-ї доби (зростання у 7,2 раза порівняно з контролем). Динаміка лімфоцитів демонструє виражену депресію в середньостроковому періоді: найглибший спад фіксується на 90-ту добу (зниження на 59%, при p<0,01). До 270–365-ї доби спостерігалася повна нормалізація чисельності лімфоцитів до показників контрольної групи. Введення триптореліну з корекцією кверцетином спричиняє суттєві та тривалі зміни імунокомпетентного клітинного складу печінки. Найбільш стабільною та вираженою реакцією є достовірне й тривале зростання кількості макрофагів у всі терміни спостереження, що свідчить про активацію макрофагальної ланки місцевого імунного захисту та розвиток хронічної імунної відповіді. Зміни кількості клітин Іто та лімфоцитів мають хвилеподібний характер із періодами нормалізації та повторної активації, що вказує на адаптаційно-компенсаторні процеси в печінці під впливом введення кверцетину. Тривале блокування синтезу лютеїнізуючого гормону триптореліном призводить до прогресуючого зростання експресії білка S100A9 у тканинах печінки. Блокування синтезу лютеїнізуючого гормону викликає ранню активацію загальної популяції макрофагів. Максимальний пік експресії CD68+ припадає на 90-ту добу (зростання у 5,25 рази), що вказує на інтенсивну фазу фагоцитарної активності та первинну відповідь на пошкодження печінки. Друга хвиля зростання на 365 добу свідчить про перехід процесу у хронічну форму з повторною активацією імунних клітин. Експресія маркера CD163+, що характеризує альтернативно активовані макрофаги (тип М2), має іншу часову траєкторію з максимумом на 180-ту добу (зростання у 8,03 рази). Це свідчить про спробу організму компенсувати запалення та активувати процеси репарації у відповідь на тривалий стрес. Встановлено, що введення триптореліну з корекцією кверцетином спричиняє суттєві та тривалі зміни імунокомпетентного клітинного складу печінки. Найбільш стабільною та вираженою реакцією є достовірне й тривале зростання кількості макрофагів у всі терміни спостереження, що свідчить про активацію макрофагальної ланки місцевого імунного захисту та розвиток хронічної імунної відповіді. Зміни кількості клітин Іто та лімфоцитів мають хвилеподібний характер із періодами нормалізації та повторної активації, що вказує на адаптаційно-компенсаторні процеси в печінці під впливом введення кверцетину. Визначено, що блокування синтезу лютеїнізуючого гормону викликає ранню активацію загальної популяції макрофагів. Максимальний пік експресії CD68+ припадає на 90-ту добу (зростання у 5,25 рази), що вказує на інтенсивну фазу фагоцитарної активності та первинну відповідь на пошкодження печінки. Друга хвиля зростання на 365 добу свідчить про перехід процесу у хронічну форму з повторною активацією імунних клітин. Встановлено, що введення кверцетину здатне частково нівелювати імунну відповідь, свідченням чого є певна модуляція активності макрофагів. Зокрема, високі рівні CD163+ на пізніх етапах можуть трактуватися як підтримка захисного потенціалу печінки на фоні хімічної кастрації, викликаної триптореліном. Показано, що фармакологічна блокада синтезу лютеїнізуючого гормону шляхом введення триптореліну спричиняє розвиток нітрозативного стресу в печінці щурів, який характеризується порушенням співвідношення iндуцибельної NO-синтази/аргінази, та може слугувати підтвердженням переважання М1 фенотипу макрофагів у тканинах печінки на тлі гормонального дисбалансу з максимумом на останніх термінах експерименту. Дата реєстрації 2026-03-16 Додано в НРАТ 2026-03-16 Закрити