Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000673, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 24-03-2026 Статус Запланована Назва роботи Історична та колективна памʼять як чинник геополітичного самовизначення сучасної України (історико-філософський аналіз) Здобувач Волошин Роман Олексійович, Керівник Гончаренко Катерина Сергіївна Опонент Сторожук Світлана Володимирівна Опонент Гоян Ігор Миколайович Опонент Фадєєв Володимир Борисович Рецензент Мелещенко Тетяна Володимирівна Опис Дисертаційне дослідження присвячене історико-філософському аналізу історичної та колективної памʼяті як одного з ключових чинників формування національної ідентичності та геополітичного самовизначення сучасної України. У роботі памʼять розглядається як важливий соціокультурний і політичний ресурс, що бере участь у конструюванні смислів, ціннісних орієнтацій і моделей колективної дії. Актуальність дослідження зумовлена сучасними безпековими викликами, війною Росії проти України, процесами деколонізації гуманітарного простору та зростанням ролі памʼяті у внутрішній і зовнішній політиці держав. В умовах конкуренції історичних наративів і гібридних конфліктів колективна памʼять постає як чинник політичної мобілізації, суспільної консолідації та цивілізаційного вибору України. Метою дослідження є філософське осмислення ролі історичної та колективної памʼяті у процесах націєтворення, формування української ідентичності та геополітичного самовизначення України в контексті постімперських трансформацій і міжнародного визнання. Методологічну основу дисертації становить міждисциплінарне поєднання герменевтичного, феноменологічного, дискурс-аналітичного, концептуального та деколонізаційного підходів. У роботі також застосовано гендерну оптику як інструмент аналізу асиметрій репрезентації досвіду в колективній памʼяті. Джерельну базу дослідження складають філософські та історієграфічні праці українських і зарубіжних науковців, нормативно-правові акти у сфері політики памʼяті, утвердження національної та громадянської ідентичності, декомунізації та деколонізації, матеріали медіа, а також усні свідчення. У першому розділі дисертації проаналізовано теоретико-методологічні підходи до дослідження памʼяті, ідентичності та націєтворення, обґрунтовано доцільність міждисциплінарного підходу й окреслено обмеження редукціоністських моделей памʼяті. Другий розділ присвячено аналізу колективної та історичної памʼяті як чинника формування української національної ідентичності, політики памʼяті та практик меморіалізації. Особливу увагу приділено процесам декомунізації та деколонізації, конкуренції наративів, а також «місцям памʼяті» як просторам концентрації колективних смислів. Третій розділ зосереджений на проблемі геополітичного самовизначення України в парадигмі «Схід-Захід» та осмисленні міжнародного визнання як завершального етапу націєтворення. Наукова новизна дослідження полягає у філософській концептуалізації колективної памʼяті як політико-ціннісного ресурсу націєтворення; уточненні взаємозвʼязку між політикою памʼяті, ідентичністю та геополітичним вибором; обґрунтуванні можливості виокремлення четвертого етапу націєтворення, а саме етапу міжнародного (зовнішнього) визнання; осмисленні українського досвіду як моделі постімперської трансформації. Теоретичне значення роботи полягає в поглибленні філософського розуміння памʼяті як чинника ідентичності та геополітичної субʼєктності. Практичне значення полягає у можливості використання результатів дослідження при формуванні державної політики у сфері памʼяті, утвердження національної та громадянської ідентичності, освітній діяльності, аналітичній роботі, стратегічних комунікаціях, розбудові миру і міжнародному співробітництві. Дата реєстрації 2026-03-26 Додано в НРАТ 2026-03-26 Закрити