Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000681, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Трагедія як концептуальна основа тематизації модерного українського простору у творчості Т. Шевченка Здобувач Холоша Тамара Олександрівна, Керівник Гончаренко Катерина Сергіївна Керівник Мозгова Наталія Григорівна Опонент Поперечна Галина Антонівна Опонент Киричок Олександр Борисович Опонент Альчук Марія Павлівна Рецензент Іванова Людмила Георгіївна Опис Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз феномену трагедії як ключового концепту відтворення українського модерного простору в тематично-ідейному спрямуванні творів Тараса Шевченка. Відповідно до цього, у дослідженні поєднано історіософський, літературознавчий, герменевтичний, феноменологічний та дискурс-аналітичний підходи, щоб охопити одночасно генезис, структурну специфіку та смислову багатовимірність трагедії у Шевченка, виявити її екзистенційні, націєтворчі та символічні аспекти, а також простежити трансформацію трагічного як способу художнього мислення у контексті української культурної традиції. Основну увагу зосереджено на виявленні специфіки трагічного світосприйняття українського митця, яке постає пріоритетним чинником формування художньої моделі української дійсності ХІХ століття. У роботі розглянуто найважливіші аспекти відображення трагедії у Шевченкових творах з огляду на національний історичний контекст, колоніальний досвід українського народу, соціальну нерівність та авторські особистісні переживання екзистенційного характеру. Особливої уваги приділено взаємодії індивідуального та колективного вимірів пережиття трагедії, а також символічним і наративним стратегіям, що формують образ модерної України як простору всенародного страждання, незламної боротьби та духовного національного відродження. Для поглиблення трагічного дискурсу розглянуто широкий ідейно-тематичний спектр літературних творів письменника та особливості віддзеркалення трагічного світосприйняття в його образотворчій спадщині, проаналізовано інтерпретацію біблійних, міфологічних, фольклорних мотивів у поезіях автора та розкрито їх конструктивну роль у моделюванні картини українського буття. У роботі ґрунтовно розкрито зміст значення понять «модерн», «модерний», «модернізації теорії», «нова епоха» з урахуванням їхньої історико- філософської, соціокультурної та літературознавчої інтерпретації. Особливу увагу приділено еволюції цих термінів у науковому дискурсі, їхнім семантичним відтінкам і функціонуванню в різних контекстах. Проаналізовано модернізаційні процеси в європейських країнах і в Україні впродовж Нової доби, зокрема трансформації економічного розвитку, наукового поступу, суспільних культур, культурних практик, ідентичностей та моделей мислення що супроводжували перехід від традиційного, «старого», до «нового», модерного типу суспільства. У дослідженні окреслено специфіку українського модернізаційного досвіду в порівнянні із загальноєвропейськими тенденціями, виявлено як спільні риси, так і відмінності, зумовлені історичними, політичними і культурними чинниками. Також у роботі детальніше розривається зміст поняття «довге ХІХ століття», на базі проаналізованих бібліографічних даних окреслено його хронологічні межі та ключові характеристики в європейському та українському контекстах. Проаналізовано основні соціально-політичні, економічні та культурні процеси цього періоду, зокрема формування модерних націй, розвиток індустріального суспільства, трансформацію імперських структур і становлення нових ідентичностей. Особливу увагу приділено специфіці перебігу «довгого ХІХ століття» в Україні, землі якої перебували під владою двох різних імперій, економічна та соціальна політика в них мала суттєві відмінності й визначалася нерівномірністю модернізаційних процесів і комбінацією традиційних та модерних елементів суспільного розвитку. Для повнішого розкриття особливостей Шевченкової літературної спадщини, її ідейно-тематичних, сюжетних і жанрових параметрів, а також для визначення співвідношення традицій і новаторства у творчості Тараса Шевченка здійснено системний огляд розвитку української літератури в період Нової доби. Увагу зосереджено на основних етапах і тенденціях літературного процесу, що передували й супроводжували становлення Шевченкової поетики. Зокрема, проаналізовано здобутки доби Просвітництва, романтизму та реалізму, простежено їхній вплив на формування естетичних принципів і художніх моделей, аж до появи модерністських течій, які відкрили нові горизонти осмислення дійсності та людини. Окремий акцент зроблено на питанні української мови як ключового чинника літературного й національного розвитку. Розглянуто процес утвердження української мови як повноцінної літературної мови, її функціонування в різних жанрах і стилях, а також роль народнорозмовної стихії у формуванні художнього мовлення. Підкреслено значення мови як інструменту культурної самоідентифікації та важливого компонента націєтворення, що забезпечує тяглість традиції, консолідацію спільноти й артикуляцію національної свідомості в умовах історичних викликів. Також у дисертаційному дослідженні здійснено розгорнутий аналіз еволюції жанру трагедії від витоків її зародження в античній культурі до подальшого розвитку в європейській літературній традиції. Дата реєстрації 2026-03-28 Додано в НРАТ 2026-03-28 Закрити