Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000760, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 25-05-2026 Статус Запланована Назва роботи Наратив в музиці та його втілення в українській баладі ХХ століття Здобувач Шара Олександра Олександрівна, Керівник Александрова Оксана Олександрівна Опонент Коханик Ірина Миколаївна Опонент Осадча Світлана Вікторівна Рецензент Анфілова Світлана Геннадіївна Рецензент Борисенко Марія Юріївна Опис Дисертацію присвячено обґрунтуванню наративного методу аналізу музичного твору та параметрів оповідності на матеріалі української вокальної та інструментальної балади ХХ століття. Осягнення комунікативної природи музичного твору дедалі більше привертає увагу дослідників, що зумовлено розширенням художньої свідомості композиторів, ускладненням суб’єктно-об’єктних відношень авторського висловлювання. Наратив отримав широке осмислення в гуманітаристиці, особливо в синтетичних жанрах літератури, в яких взаємодіють епічна оповідність, драматичний конфлікт та лірична рефлексія. Для вивчення наративу в музиці обрано українську баладу ХХ століття, яка демонструє унікальний синтез національної інтонаційної традиції та європейських наративних моделей. Незважаючи на існуючі у вітчизняному музикознавстві розвідки музичних творів в жанрі балади, бракує обґрунтування її специфіки в аспекті оповідних стратегій. Отже, актуальність теми зумовлена відсутністю системних досліджень української інструментальної та вокальної балади як унікального наративного жанру, що дозволить збагатити методологію аналізу музики з урахуванням розмаїття втілення індивідуально-стильового втілення оповіді в композиторській творчості. Мета дослідження – обґрунтувати наративний метод аналізу музичної драматургії на прикладі української вокальної та інструментальної балади ХХ століття. Об’єкт дослідження – наратив як міждисциплінарний феномен сучасного мистецтвознавства; предмет – наратив в музиці як архетипове явище та категорія музикознавства. Матеріалом дослідження слугують вокальні балади Ю. Мейтуса, Г. Верети та інструментальні – С. Борткевича, А. Штогаренка, М. Вілінського, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальних та спеціальних методів: системного, функціонального, герменевтичного, семантичного, історико-типологічного, компаративного, порівняльнотермінологічного, жанрово-стильового, комунікативного, а також запропонованого наративного методу. Наукова новизна отриманих результатів. В українському музикознавстві вперше: • систематизовано фундаментальні західні й вітчизняні теорії наративу; • виокремлено наукові напрямки наратології: семіотичний (Е. Тарасті, М. Грабоч), теорія експресивних жанрів (Р. Хаттен) та теорія наративних архетипів (Б. Альмен); • диференційовано поняття музична драматургія та музичний наратив; • запропоновано наративний метод аналізу музичного твору та обґрунтовано його теоретичні засади на основі досягнень сучасної зарубіжної наратології; • адаптовано до специфіки музичного тексту аналітичний інструментарій Ж. Женетта, що дозволив виявити наративну семантику через структуру оповіді; • здійснено наративний аналіз корпусу українських балад ХХ століття (Ю. Мейтуса, Б. Лятошинського, Л. Ревуцького, С. Борткевича, А. Штогаренка та інших), що дало змогу визначити індивідуальностильові стратегії експліцитної та імпліцитної музичної оповідності. Набуло подальшого розвитку: • теорія музичної драматургії; • уявлення про наратив як міждисциплінарний феномен сучасної гуманітаристикаи; • теоретичне осмислення жанрової семантики балади; • розуміння специфіки наративних стратегій у вербально детермінованих (вокальних) та іманентно музичних (інструментальних) творах. Дата реєстрації 2026-04-01 Додано в НРАТ 2026-04-01 Закрити