Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000789, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Суміжні права організацій радіомовлення в Україні та Європейському Союзі Здобувач Козлітін Денис Олександрович, Доктор філософії Керівник Штефан Анна Сергіївна Опонент Ульянова Галина Олексіївна Опонент Яркіна Наталя Євгенівна Рецензент Троцька Валентина Миколаївна Рецензент Федорова Надія Вікторівна Опис Козлітін Д. О. Суміжні права організацій радіомовлення в Україні та Європейському Союзі. Дисертація є комплексним дослідженням, у якому сформовано нову науково обґрунтовану концепцію правової охорони суміжних прав організацій радіомовлення крізь призму об’єкта правової охорони, суб’єкта прав, змісту особистих немайнових і майнових прав та випадків вільного використання програми організації радіомовлення за законодавством України та ЄС. Актуальність теми зумовлена істотним оновленням правового регулювання діяльності медіа в Україні та усіх аспектів правової охорони суміжних прав організацій мовлення, які мають євроінтеграційну спрямованість і не були предметом наукового аналізу. На основі аналізу положень міжнародних договорів у сфері суміжних прав організацій радіомовлення обґрунтовано, що їх правова охорона засновується на стандартах, які існували станом на 1961 рік, коли було прийнято перший міжнародний договір у цій сфері, і не враховує сучасні технології здійснення радіомовлення та потреби мовників. Підтримано ініціативу з розробки нового міжнародного договору, який посилить міжнародні гарантій охорони суміжних прав організацій мовлення і приведення їх у відповідність до викликів сьогодення. Визначено, що на рівні законодавства ЄС суміжні права охороняються сукупністю норм різних директив, які в цілому утворюють повноцінну систему майнових суміжних прав організацій мовлення. Обґрунтовано етапи формування і розвитку законодавства України у сфері діяльності організацій мовлення та їх суміжних прав, від первинного врегулювання цих сфер суспільних відносин на початку 1990-х років до прийняття нових сучасних законодавчих актів, які мають чітку євроінтеграційну спрямованість. Сформовано концепцію радіомовника як суб’єкта у сфері медіа і суб’єкта суміжних прав – це особа, яка під своїм редакційним контролем формує програму радіомовлення та транслює її для одночасного масового приймання користувачами. Встановлено, що формування програми організації радіомовлення призводить до появи об’єкта майбутньої правової охорони суміжними правами, а її виникнення відбувається внаслідок факту першої трансляції програми радіомовлення. Визначено, що в умовах оновленого правового регулювання діяльності медіа в Україні мовником може виступати не лише юридична, але й фізична особа. Обґрунтовано, що об’єктом суміжних прав повинна визнаватися не програма організації мовлення, а програма мовлення як сукупність програм та іншої інформації, яка поєднана відповідно до програмної концепції мовлення і транслюється мовником за розкладом програм. Здійснено розмежування програми організації мовлення від складеного твору з обґрунтуванням різних режимів правової охорони авторського права і суміжних прав. Сформовано систему ознак особистих немайнових прав у сфері суміжних прав, які висвітлюють особливості набуття цих прав, не властиві іншим особистим немайновим правам. Встановлено, що майнові суміжні права організації мовлення на відтворення і розповсюдження записів програми організації мовлення не реалізовуються на практиці, тому що кожна програма як сукупність певних складових розрахована на однократне використання. Закріплення у законі відтворення записів програми та їх розповсюдження як способів використання програми організації мовлення розраховане на те, щоб організація мовлення могла забороняти відтворення і розповсюдження записів її програм і таким чином перешкоджати їх незаконному використанню. Обґрунтовано, що передбачені законом випадки вільного використання об’єктів авторського права і суміжних прав не застосовуються у діяльності організацій радіомовлення при формуванні програми організації мовлення як об’єкта суміжних прав, тому що формування програми організації мовлення не належить до сфери суспільних інтересів, які повинні забезпечуватися законодавством у сфері авторського права і суміжних прав. Програма організації радіомовлення як сукупність різних матеріалів може підпадати під випадки вільного використання об’єктів суміжних прав доволі обмежено, оскільки такі випадки в основному розраховані на використання окремих програм у складі програми організації радіомовлення. За результатами дослідження запропоновано уточнення тлумачення термінів, таких як «програма організації радіомовлення», «організація радіомовлення», «радіомовник», «редакційний контроль», «аудіальна інформація у складі програми організації радіомовлення», «формування програми організації радіомовлення», «трансляція і ретрансляція програми організації радіомовлення», «інтерактивне надання доступу до програми організації радіомовлення». За результатами дослідження виявлено недоліки, прогалини і колізії у нормах законодавства України та надано пропозиції з його удосконалення. Дата реєстрації 2026-04-02 Додано в НРАТ 2026-04-02 Закрити