Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000822, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 29-05-2026 Статус Запланована Назва роботи Теоретичні та методичні основи формування позитивного модусу у професійній комунікації магістрів стоматології Здобувач Листопад Дар'я Сергіївна, Керівник Лимар Леся Володимирівна Опонент Карташова Любов Андріївна Опонент Литовченко Ірина Миколаївна Рецензент Канюра Олександр Андрійович Рецензент Сергієнко Тамара Володимирівна Опис У дисертаційній роботі вперше обґрунтовано і розроблено концепцію формування позитивного комунікативного модусу у майбутніх магістрів стоматології як невід’ємного компоненту професійної компетентності, необхідної для здійснення фахової діяльності та взаємодії у фаховому середовищі. Позитивний комунікативний модус визначено як властивість мислення фахівця, яка характеризує налаштування на позитивну, продуктивну комунікацію при здійсненні робочої діяльності. Проведений аналіз літератури показав широке різноманіття підходів до питання комунікативного позитивного модусу стоматологів, представлені як українськими, так і іноземними авторами, які включають економічний, аксіологічний, емоційний, мотиваційний, практичний та інші підходи. Аналіз програм підготовки магістрів стоматології показав другорядність значення комунікативного модусу при здобутті професійної підготовки відносно до опанування фахових дисциплін. Проведені бесіди з 45 студентами-стоматологами показали, що переважна більшість (92 %) опитаних мають проблеми при комунікації в стоматології. Визначено основні компоненти структури моделі позитивного комунікативного модусу: мотиваційний; операційно-діяльнісний; організаційний; емоційно-регулятивний; комунікативний; та індивідуальний; визначено критерії розвитку компонентів на 4 рівнях – низькому, задовільному, доброму й високому; та загальний критерій оцінювання комунікативного модусу. Визначено основні структурні компоненти моделі формування позитивного комунікативного модусу: контрольний вступний, цільовопланувальний, організаційний, технологічний, контрольно-корекційний та результативний компоненти моделі формування модусу відповідно до структури даного утворення: розвитку мотиваційного, операційнодіяльнісного, організаційного, комунікативного, емоційно-регулятивного та індивідуального компонентів, за гібридною формою навчання, з переважанням методів ділової гри та симуляції робочих ситуацій. Укладено програму, силабус, календарно-тематичні планування курсу «Розвиток позитивного комунікативного модусу магістрів стоматології», розроблені тренінгові вправи, ділові ігри, портфоліо кейсів. Проведено навчання за програмою з 69 магістрами-стоматологами НМУ імені О. О. Богомольця, НУОЗ України імені П. Л. Шупика, ПВНЗ «КМУ», ПДМУ та УжНУ. Організовано педагогічний експеримент із групою в 138 осіб майбутніх магістрів стоматології з НМУ імені О. О. Богомольця, НУОЗ України імені П. Л. Шупика, ПВНЗ «КМУ», ПДМУ та УжНУ, рандомно розподілених до контрольної групи (n=69), яка не проходила навчання за авторською програмою, та експериментальної групи (n=69), яка опанувала авторську програму, спрямовану на розвиток усіх компонентів позитивного комунікативного модусу. На формувальному етапі встановлено, що середній рівень сформованості мотиваційного компоненту за 4-бальною шкалою становив 1,55 бала; операційно-діяльнісного компоненту – 1,27 бала; організаційного компоненту – 1,23 бала, емоційно-регулятивного компоненту – 1,41 бала, комунікативного компоненту – 1,17 бала, що свідчить про низькі рівні розвитку компонентів з тенденцією до середнього. Визначено, що за результатами тестування середній показник сформованості позитивного комунікативного модусу серед майбутніх магістрів стоматології за 5-бальною шкалою становив 3,55 бала, що відповідає загальному задовільному рівню. Порівняльний аналіз результатів експериментальної та контрольної груп засвідчив ефективність авторської програми формування позитивного комунікативного модусу. Учасники експериментальної групи продемонстрували суттєве підвищення рівнів сформованості всіх структурних компонентів за 4-бальною шкалою: мотиваційного (з 1,55 до 2,22), операційнодіяльнісного (з 1,29 до 2,71), організаційного (з 1,23 до 2,64), емоційнорегулятивного (з 1,42 до 2,12), комунікативного (з 1,26 до 2,13) та індивідуального (з 1,26 до 2,14). Загальний рівень сформованості позитивного комунікативного модусу за 5-бальною академічною шкалою в експериментальній групі підвищився з 3,57 до 4,61 бала. Отримані результати підтверджують значущість комплексного підходу до розвитку професійної комунікативної компетентності майбутніх магістрів стоматології та ефективність цілеспрямованої педагогічної інтервенції. Результати кореляційного аналізу засвідчили наявність статистично значущих прямих сильних зв’язків між рівнем сформованості окремих компонентів і загальним рівнем позитивного комунікативного модусу. Дата реєстрації 2026-04-03 Додано в НРАТ 2026-04-03 Закрити