Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000849, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 02-12-2022 Статус Захищена Назва роботи Французьке флейтове мистецтво кінця XVIII – початку ХIX століття в контексті формування системи професійної музичної освіти Здобувач Рудика Оксана Анатоліївна, Керівник Качмарчик Володимир Петрович Опонент Буркацький Зіновій Павлович Опонент Громченко Валерій Васильович Рецензент Іванніков Тимур Павлович Рецензент Антонова Олена Григорівна Опис Дисертацію присвячено дослідженню історії французького флейтового мистецтва кінця XVIII – початку ХIX століття. Означений період виділяється докорінними змінами у суспільно-політичній та економічній системі Франції, котрі були викликані революційними подіями 1789 року і мали вирішальний вплив на розвиток флейтового мистецтва. Велика французька революція стала не тільки початком зламу і повалення абсолютної монархії на шляху до встановлення демократичного державного устрою, але й дала поштовх зародженню нових засадничих принципів формування прогресивної музично-освітньої системи. Центральне місце в професійній підготовці музикантів, і флейтистів зокрема, зайняла Паризька консерваторія, котра визначала стратегію змісту навчання, його художні і дидактичні засади. Формування флейтових класів консерваторії під орудою її перших професорів – Ф. Дев’єна, А. Юго, Й.Г. Вундерліха – стало одним з ключових етапів у розвитку професійної музичної освіти Франції. Зазначається, що вказана проблематика у пропонованому ракурсі і означених хронологічних рамках залишається недостатньо вивченою вітчизняними і зарубіжними дослідниками. Основними завданнями наукового пошуку стало дослідження початкового етапу формування системи професійної підготовки музикантів в контексті соціально-економічних і політичних перетворень Великої французької революції; розкриття процесу становлення і розвитку класів флейти в Паризькій консерваторії кінця ХVIIІ – початку ХІХ ст. і визначення внеску Ф. Дев’єна, А. Юго, Й.Г. Вундерліха у розвиток французького флейтового мистецтва; дослідження основних етапів розвитку французької флейтової дидактики ХVIIІ – початку ХІХ століття та аналіз методичних трактатів, «Шкіл…» і «Методів…» в контексті технологічних і художніх питань виконавського процесу; здійснення аналізу флейтових посібників Ф. Дев’єна, А. Юго-Й.Г. Вундерліха та розкриття композиційних і виконавських особливостей окремих флейтових опусів Ф. Дев’єна та А. Юго. У дисертації проведено глибокий і всебічний аналіз історичних та історіографічних джерел, документальних матеріалів, котрі пов’язані з темою роботи. Також виконано моніторинг сучасних досліджень зазначеної проблематики, який вказує на існування окремих прогалин і неточностей в розкритті історичних етапів становлення французького флейтового мистецтва кінця ХVIIІ – початку ХІХ ст., що вимагає більш детального їх вивчення. В роботі здійснено цілісний аналіз процесу розвитку французького флейтового мистецтва ХVIIІ – початку ХІХ ст. Розкрито етапи формування французької флейтової дидактики означеного періоду, основу якої складали посібники Ж. Оттетера, М. Корретта, А. Мао, Ч. Делюса, А. Вандерхагена, Ф. Дев’єна та А. Юго і Й.Г. Вундерліха, показана поступова еволюція їх форми і змісту. Зазначається, що на початковому етапі основна увага авторів була зосереджена на елементарних питаннях виконавської постановки і аплікатури, доповнених простими вправами для освоєння інструмента аматорами. В більш пізніх виданнях (А. Вандерхаген, Ф. Дев’єн) спостерігаються помітні структурні зміни та розширення змісту теоретично-методичного і художньо-інструктивного матеріалу, розрахованого на кваліфікованих виконавців. Кульмінаційним моментом у розвитку французької флейтової дидактики ХVIIІ- початку ХІХ століття стало видання «Школи гри на флейті для консерваторії» А. Юго і Й.Г. Вундерліха – першого офіційного підручника Паризької консерваторії, котрий був створений для підготовки професійних виконавців. Вказується, що на шляху формування системи професійної музичної освіти проходить послідовний процес трансформації початкових музичних навчальних закладів, завершенням якого стало створення Паризької консерваторії як єдиного музично-освітнього центру Франції. Доведено, що надання їй державного статусу і бюджетне фінансування разом із впровадженням демократичної форми конкурсного відбору студентів і викладачів гарантували рівноправний доступ талановитій молоді до професійної освіти і забезпечували високий рівень навчання. Виявлено негативні наслідки, спричинені революцією, серед яких виділяється надмірна політизація навчально-виховного процесу в консерваторії, використання її колективу для пропаганди ідеологічних гасел та організації масових вуличних маніфестацій, революційних свят, фестивалів. Дата реєстрації 2026-04-06 Додано в НРАТ 2026-04-06 Закрити