Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000858, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-01-2023 Статус Захищена Назва роботи Симфонії Авета Тертеряна: композиційно-драматургічні аспекти Здобувач Вердіян Маріам Сергіївна, Керівник Філатова Тетяна Володимирівна Опонент Самойленко Олександра Іванівна Опонент Купіна Дарина Дмитрівна Рецензент Жарков Олександр Миколайович Рецензент Тукова Ірина Геннадіївна Опис Одним з важливих наукових секторів у сучасному музикознавстві є дослідницьке поле, пов’язане з вивченням процесів формування національних композиторських шкіл, зокрема – в країнах Закавказзя (Вірменії, Грузії та Азербайджані). ХХ століття стало у цьому відношенні досить показовим, демонструючи активізацію академічних музичних спільнот східних країн у векторі освоєння, переосмислення, експериментування з традиціями західноєвропейського мистецтва через призму своєї національної ідентичності. Безумовно, цей шлях у кожній країні тривав в своєму темпоритмі, але в другій половині століття в більшості з них вже сформувалося поняття «національна школа» та склалися певні традиції її розвитку. З цієї точки зору завжди цікаво вивчати творчість композиторів, які стали символами видатних досягнень у мистецькій історії країни та досліджувати, який саме їх творчий метод став в опус-музиці базисом природного синтезу національної специфіки мислення та західно-класичної системи письма. В антології вірменської культури ХХ століття таким «ашугом-новатором» музичного мистецтва став композитор Авет Рубенович Тертерян. Його творчість яскраво уособлювала синтез високої композиторської майстерності, володіння багатим арсеналом мовних новацій минулого століття з глибинними, архаїчними пластами вітчизняної культури. Це тяжіння композитора до новаторства було відображено в усіх сферах його творчості, але провідним жанровим полем, де Тертерян найяскравіше реалізував свій унікальний творчий метод, виявилась симфонічна музика. Автор восьми опусів став продовжувачем національної історії жанру від фольклорних обробок Комітаса до перших власне симфоній Арама Хачатуряна, та одночасно – руйнівником встановлених цими композиторами канонів. Синергією такої творчої роботи композитора стало виникнення у вірменський симфонічній музиці феномену «національного симфонізму». Одним з головних аспектів його створення є унікальна система побудови композиційно-драматургічної архітектоніки симфоній Тертеряна, еволюцію якої можна простежити від ранніх циклічних творів (1969 – Перша симфонія, 1972 – Друга симфонія, 1975 – Третя симфонія) до одночастинної моделі жанру (1976 – Четверта симфонія, 1978 – П’ята симфонія, 1981 – Шоста симфонія, 1987 – Сьома симфонія, 1989 – Восьма симфонія). У синтезі з тембральною драматургією та принципом реконструкції мовного комплексу вірменського фольклору проявляється «тертерянівська концепція» одиничного звуку як основна формотворча інтенція його симфоній. Вона органічно увійшла в жанрову систему класичного інваріанту, перекодувавши його під індивідуальну стилістику композитора, коріння якої заглиблені у монодичній природі вірменської народної музики. Вивчення означеного комплексу явищ в дискурсі еволюції симфонічної творчості композитора становить актуальність представленого дослідження. Наукова новизна. В українському музикознавстві вперше здійснено аналіз всіх симфоній Авета Тертеряна з позиції їх композиційно-драматургічної організації; виявлено індивідуальні риси формування цілісності обраних творів у взаємодії зі специфікою сонорно-алеаторних принципів організації матеріалу; висвітлено логіку формотворення сонорної композиції на основі «теорії форментів» музикознавців О. Маклигіна та Ю. Холопова; розкрито еволюцію симфонічної творчості від циклічних (Перша – Третя) до одночастинних інваріантів жанру (Четверта – Восьма); визначено специфіку синтезу східної техніко-композиційної системи4 монодійної природи з архітектонікою симфоній композитора; зроблено теоретичний аналіз Восьмої симфонії Тертеряна. Дата реєстрації 2026-04-07 Додано в НРАТ 2026-04-07 Закрити