Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000869, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Обліково-аналітичне забезпечення нефінансової звітності Здобувач Польовик Євгенія Вікторівна, Керівник Король Світлана Яківна Опонент Дерун Іван Анатолійович Опонент Тивончук Олена Іванівна Рецензент Уманців Галина Вікторівна Рецензент Семенова Світлана Миколаївна Опис Дисертаційна робота присвячена комплексному науковому дослідженню теоретичних, методологічних і прикладних аспектів обліково-аналітичного забезпечення нефінансової звітності (НЗ) як інтегрованого інформаційного інструменту управління підприємством в умовах імплементації ESG-підходів, європейських стандартів сталого розвитку та зростання вимог зацікавлених сторін до прозорості й підзвітності бізнесу. Традиційна фінансова звітність не надає користувачам повного уявлення про економічний, соціальний та екологічний вплив діяльності підприємства, що сформувало запит на НЗ як інформаційну основу управління підприємством в умовах сталого розвитку. У роботі здійснено концептуалізацію поняття «нефінансова звітність», визначено її мету, завдання та роль у системі корпоративної підзвітності. Визначено ключові групи зацікавлених сторін та диференційовано їх інформаційні потреби, що формують вимоги до структури і змісту НЗ. Запропоновано власне визначення поняття «нефінансова звітність» та «обліково-аналітичне забезпечення нефінансової звітності». На основі порівняльного аналізу міжнародних регламентів НЗ визначено їх функціональну роль та систематизовано вимоги до розкриття ESG-інформації та розроблено класифікацію регламентів за способом формування та рівнем обов’язковості застосування, що є основою для вибору підприємствами релевантної моделі нефінансового звітування. Сформовано бачення перспектив і стану імплементації європейських стандартів в Україні та визначено організаційні підходи до їх інтеграції в систему корпоративної звітності. На основі системного порівняльного аналізу національних і міжнародних практик за регіоном, галуззю, поширеністю і вибором стандартів, глибиною розкриття ESG-інформації виокремлено відповідні типові моделі нефінансового звітування. Визначено системний характер відставання практики нефінансового звітування промислових підприємств України від світових тенденцій. Узагальнено та систематизовано принципи підготовки НЗ в міжнародних стандартах, що визначають підходи до відбору інформації, вимоги до якості й надійності, комунікаційної ефективності, контексту й аналітичної придатності інформації. Доведено, що якість і наповнюваність НЗ залежить від організації облікових процесів. Розширено розуміння сутності принципів бухгалтерського обліку для потреб інтеграції фінансових і нефінансових даних у єдиній обліковій системі. Обґрунтовано потребу у визначенні на підприємстві суб’єктів відповідальності за формування нефінансових даних, об’єктів обліку ESG-практик; формування системи первинних документів і регістрів для відображення нефінансових даних; інтеграції нефінансових показників у робочий план рахунків; взаємодії підрозділів для визначення нефінансових показників під час організації бухгалтерського обліку. Запропоновано облікову модель НЗ, яка охоплює ключові етапи виявлення, ідентифікації, вимірювання, реєстрації, накопичення та узагальнення нефінансових даних у системі бухгалтерського обліку з подальшим формуванням показників НЗ. Запропоновано підходи до цифровізації процесів нефінансового звітування, що передбачають використання інформаційних систем і технологій під час нефінансового звітування, що дає змогу надавати інформацію користувачам у реальному часі та підвищити прозорість і підзвітність бізнесу. Особливу увагу в роботі приділено таким інструментам аналізу: бенчмаркінгу, що дає змогу виявити прогалини в розкриттях, перевіряти відповідність обраних ключовим показникам ефективності галузевим практикам, удосконалити структуру та зміст НЗ; ESG-рейтингуванню, яке допомагає оцінити інвестиційну привабливість і конкурентоспроможність підприємства та визначити зовнішні орієнтири для оцінювання якості розкриттів у НЗ; збалансованій системі показників (BSC), що забезпечує перетворення розрізнених нефінансових даних у систему аналітично придатних показників. Окреслено значення аудиту НЗ для формування його обліково-аналітичного забезпечення. Виявлено асиметрію між глобальними та локальними практиками та ідентифіковано ключові бар’єри розвитку аудиту НЗ в Україні. Уточнено концептуальні основи організації внутрішнього аудиту НЗ. Запропоновано модель взаємодії зовнішнього та внутрішнього аудиту НЗ, яка ґрунтується на узгодженому виконанні процедур, координації оцінювання ризиків та обміні інформацією. Це забезпечує зменшення дублювання аудиторських процедур, підвищення якості аудиторських висновків, оптимізацію витрат на аудит і зміцнення довіри користувачів до НЗ. Практичне значення дисертації підтверджується впровадженням її результатів у діяльність низки українських підприємств. Дата реєстрації 2026-04-07 Додано в НРАТ 2026-04-07 Закрити