Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000959, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 12-06-2026 Статус Запланована Назва роботи Створення вихідного матеріалу за гібридизації Triticum aestivum L. × Triticum spelta L. та використання біотехнологічної ланки Здобувач Бабій Микола Миколайович, Керівник Рябовол Людмила Олегівна Опонент Дрига Вікторія Вікторівна Опонент Коновалов Давид Віталійович Рецензент Щетина Сергій Васильович Рецензент Яценко Вячеслав Васильович Опис Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 201 «Агрономія» (20 – Аграрні науки та продовольство). – Уманський національний університет, Умань, 2026. Виділено зразки пшениці м’якої озимої з високими показниками продуктивності, що можуть слугувати цінним вихідним матеріалом для селекційного поліпшення пшениці, зокрема, зразки 85/22 і 352/22 (висота рослин – 75–80 см, вміст клейковини – 33,8–34,6 %) – донорами генів низькостебловості; зразки 84/22 і 326/22 (врожайність – 6,60–6,61 т/га) – в селекції на підвищення продуктивності; зразки 90/22, 291/22 і 348/22 (вміст в зерні клейковини – 35,7–36,4 %, білка – 16,4–16,7 %, сила борошна – 334–344 о. а.) – в селекції на поліпшення показників якості зерна. Визначення параметрів адаптивності дало змогу відібрати перспективні генотипи пшениці м’якої озимої з високим рівнем адаптивного потенціалу, зокрема, зразок 94/22, що поєднує високу врожайність (6,38 т/га), екологічну пластичність (bi = 1,30) та стабільність (S2dі = 0,027), гомеостатичність (Hom = 299,3), селекційну цінність (Sc = 8,0) і зразки 85/22 і 90/22, що поєднували високу екологічну пластичність (bi = 1,30–1,33) із середньою стабільністю (S2dі = 0,027–0,028) і високим коефіцієнтом спадковості (h2 = 0,32–0,44), гомеостатичністю (Hom = 286,9–296,7) та індексом адаптивності (Іа = 1,09–1,11). За апробації колекційних зразків пшениці спельти озимої за показниками продуктивності та адаптивності виділено п’ять низькостеблових зразків (висота рослин 89–95 см). Встановлено, що три зразки істотно перевищували груповий показник за масою зерна з колосу (1,24–1,35 г); один – за врожайністю (4,77 т/га); п’ять зразків істотно перевищували середній груповий показник за вмістом в зерні клейковини (43,1–49,8 %), білка (18,0–20,8 %) та силою борошна (339–431 о. а.). Виділено зразок пшениці спельти озимої 10/22 (висота рослин – 89 см, вміст білка – 19,4 %, клейковини – 46,5 %), що доцільно використовувати в селекції на зниження висоти стеблостою та якість зерна. Зразки 155/22 (врожайність – 4,65–4,95 т/га), 10/22, 44/22 і 245/22 (вміст клейковини – 45,5–19,8 %, білка – 19,0–20,8 %, седиментація 63–67 мл, сила борошна – 349–431 о. а.) ефективно залучати до селекційних програм поліпшення показників продуктивності та якості зерна, а зразки 10/22, 125/22 і 155/22 (стійкість до борошнистої роси, фузаріозу колосу і септоріозу – 8–9 балів, бурої іржі – 6 балів) – в селекції на імунітет. За аналізу параметрів адаптивності колекційних зразків пшениці спельти озимої виділено зразки з високим рівнем адаптивного потенціалу, зокрема, зразок 155/22, що характеризується високою врожайністю (4,77 т/га), гомеостатичністю (Hom = 121,8), селекційною цінністю (Sc = 5,1) і зразки 202/22 і 245/22, що поєднували високу врожайність (4,24–4,32 т/га) з екологічною пластичністю (bi = 1,31–1,37), стабільністю (S2dі = 0,009–0,010) і коефіцієнтом спадковості (h2 = 0,51–0,53), гомеостатичністю (Hom = 97,6–99,9). Встановлено високу ефективність використання аерогідропонних технологій для укорінення та адаптації клонованих рослин пшениці мʼякої озимої. Це забезпечує скорочення термінів отримання та підвищення якості селекційного матеріалу, придатного для використання в селекційних програмах створення вихідних форм і сортів пшениці мʼякої озимої. Модифіковано склад живильного середовища, за додавання половинної концентрації макро- та мікроелементів за прописом Мурасіге–Скуга (½ MS), 1,0 мг/л індолілоцтової кислоти, 0,5 мг/л гетероауксину, 0,3 мг/л 6-бензиламінопурину та 1,0 мг/л гіберелінової кислоти, що забезпечує формування галуженої кореневої системи рослин, отриманих за ізольованої культури зрілих зародків. Визначено оптимальні умови для формування акліматизованих рослин із розгалуженою, фізіологічно активною кореневою системою, зокрема, температура 20–22 °С, 16-годинний фотоперіод з інтенсивністю освітлення 3–4 клк і відносною вологістю 75 % з поступовим зниженням температури до 12–16 С. Охарактеризовано основні етапи морфогенезу кореневої системи за аерогідропонного культивування, що передбачає фази адаптації, індукції ризогенезу, формування латеральних коренів і розвитку мичкуватої кореневої системи. Дата реєстрації 2026-04-09 Додано в НРАТ 2026-04-09 Закрити