Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000977, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 03-06-2026 Статус Запланована Назва роботи Розвиток регіонів та місцевих громад через призму податкового потенціалу Здобувач Олексій Михайло Федорович, Керівник Огородник Валерія Олегівна Опонент Белінська Яніна Василівна Опонент Возняк Галина Василівна Рецензент Готра Вікторія Вікторівна Рецензент Чубарь Оксана Геннадіївна Опис Проведене дослідження дозволило уточнити економічну сутність категорії «податковий потенціал». Принциповим є включення обмеження: реалізація цього потенціалу не повинна спричиняти деградації продуктивного потенціалу регіону та має забезпечувати принцип максимальної фіскальної границі. Доведено, що податковий потенціал консолідує в собі елементи ресурсного, системного та відтворювального підходів, слугуючи ключовим індикатором фіскальної спроможності регіону та його здатності до самодостатнього соціально-економічного розвитку. Обґрунтовано необхідність виділення у структурі податкового потенціалу реалізованої, нереалізованої та прогнозної складової. Це дозволяє краще ідентифікувати та управляти податковими резервами, зокрема через ефективніше використання прихованого потенціалу, що знаходиться в площині тіньової економіки та податкових пільг. Визначено методологічну доцільність застосування сучасних економетричних методів, зокрема аналізу стохастичного податкового кордону. Проведений аналіз концептуальних моделей взаємозв’язку фіскальної спроможності та регіонального розвитку (теорії фіскального федералізму, теорії фіскальної конкуренції та теорії оптимальних податкових юрисдикцій) підтверджує, що ефективність фіскальної децентралізації як механізму стимулювання ендогенного зростання регіонів значною мірою обумовлена інституційно-економічними передумовами. На засадах теорії ендогенного зростання встановлено, що стратегічна роль податкового потенціалу пов’язана з трансформуванням стійких податкових надходжень з джерела поточного фінансування в продуктивний капітал територій (інвестиції в інфраструктуру, людський капітал, R&D). В роботі доведено, що причинно-наслідкова залежність між фіскальною спроможністю та економічним розвитком є двосторонньою: зміцнення інститутів (антикорупційна інфраструктура, прозоре адміністрування) підвищує податкові надходження, що, своєю чергою, надає ресурси для подальших інституційних реформ, створюючи ефект «позитивного кола» розвитку. Розкрито деструктивну роль високої тінізації економіки, правової колізійності та дефіциту ресурсів адміністрування, що в поєднанні з ерозією бази оподаткування через неефективні преференційні режими замикає порочне коло фіскальної деградації та низької суспільної довіри. На основі результатів економетричного моделювання панельних даних доведено фундаментальну роль податкового потенціалу як драйвера регіональної економічної динаміки, де ключовим медіатором трансформації господарської активності у ресурсне забезпечення громад виступає податок на доходи фізичних осіб (коефіцієнт еластичності 0,89). На прикладі Закарпатського регіону ідентифіковано розриви між потенційними та фактичними надходженнями, зумовлені латентністю транскордонної діяльності та майнового оподаткування, що дозволило аргументувати необхідність парадигмального переходу до стратегії «сервісного партнерства». Доведено, що модернізація організаційно-економічного механізму реалізації податкового потенціалу має ґрунтуватися на цифровій конвергенції реєстрів та розширенні фіскальної автономії місцевого самоврядування, забезпечуючи створення інклюзивного середовища для конвертації ендогенних ресурсів територій у показники стійкого соціально-економічного зростання. Дослідження міжнародного досвіду використання податкового потенціалу для стимулювання регіонального розвитку засвідчило парадигмальний зсув від цінової податкової конкуренції (Стратегії цільового стимулювання через пільги) до стратегічного фіскального менеджменту. Обґрунтовано ефективність орієнтування на максимальне використання податкового потенціалу регіону шляхом посилення ролі місцевих податків на майно та ресурси, що вважаються відносно стабільними. В роботі окреслено вектори трансформації регіональної податкової системи, які передбачають: переорієнтацію від логіки адміністративного примусу до моделі фасилітації податкового комплаєнсу; пріоритезацію «інституційної чистоти» (антикорупційна інфраструктура, прозорість пільг); поглиблення цифровізації адміністрування (автоматизований ризик-менеджмент). Дата реєстрації 2026-04-09 Додано в НРАТ 2026-04-09 Закрити