Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000994, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-04-2026 Статус Запланована Назва роботи Правове регулювання дозвільних процедур у сфері містобудування в Україні: питання теорії і практики Здобувач Онисковець Микола Юрійович, Керівник Дзісяк Олег Петрович Опонент Гуржій Тарас Олександрович Опонент Калаченкова Катерина Олександрівна Опонент Задирака Наталія Юріївна Рецензент Вихрист Сергій Михайлович Опис Дисертація зосереджена на правовому регулюванні дозвільних процедур у сфері містобудування в Україні. Зазначено, що правове регулювання будь-якої діяльності, зокрема дозвільної, повинно бути, у тому числі, спрямоване на забезпечення прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина. Дозвільні процедури у сфері містобудування визначають як сукупність адміністративних дій, що призводять до видачі або відмови у видачі дозволів у сфері містобудування відповідно до чинного законодавства. Вони є частиною адміністративної діяльності органів влади, спрямованої на забезпечення законності в цій сфері. Дозвільна діяльність у сфері містобудування є багатокомпонентною системою, яка включає правові, технічні та організаційні аспекти, що регулюють процеси проєктування, будівництва та експлуатації об’єктів будівництва, розвитку інфраструктури та територій. Її ефективність безпосередньо впливає на якість забудови, безпеку громадян та сталий розвиток територій. Досліджено, що адміністративна процедура є невід’ємною складовою публічного управління і передбачає офіційно визначений законодавчий порядок, який встановлюється для розгляду та вирішення індивідуальних адміністративних справ. Цей процес включає етапи прийняття рішень органами публічної адміністрації, а результатом є ухвалення адміністративного акта, що має юридичну силу та впливає на правовий статус конкретної особи або організації. Формою дозвільної діяльності у сфері містобудування є офіційно визначене на законодавчому рівні зовнішнє вираження рішень і дій уповноважених суб’єктів публічної влади, спрямованих на реалізацію суб’єктивних прав та законних інтересів у цій сфері. Запропоновано спрощене визначення понять «дозвільна діяльність» та «дозвіл». Дозвільну діяльність визначено як сукупність правових відносин, учасниками яких є дозвільні органи, адміністратори та запитувачі дозвільних документів, а також, у окремих випадках, інші заінтересовані сторони; дозвіл у сфері містобудування як документ, виданий уповноваженим органом, що надає право на провадження певних дій у цій сфері. Визначено місце дозвільних процедур у сфері містобудування, де вони виступають одночасно інструментом контролю, засобом правового регулювання і формою реалізації прав та обов’язків суб’єктів містобудівної діяльності. Визначено стадійність дозвільної процедури у сфері містобудування, зокрема зазначено, що немає потреби виокремлювати такі окремі стадії, як відкликання дозволу чи оскарження відмови у видачі дозволу, через відсутність ознаки постійності у дозвільному процесі. Підкреслено спірність і необхідність у подальшому обговоренні питання щодо віднесення експертиз у містобудуванні до інститутів адміністративного регулювання, оскільки вони можуть набувати характеру приватноправових відносин і не передбачати залучення органу публічної влади. Підтримано тезу про виокремлення містобудівного права як окремої галузі права. Виявлено низку проблемних аспектів правового регулювання містобудівної діяльності, які потребують доопрацювання та подальшого вивчення, зокрема: 1) необхідність запровадження приватного контролю для замовників будівництва; 2) значні обмеження повноважень органів місцевого самоврядування у сфері містобудування; 3) надостатність нормативно-правового регулювання здійснення містобудівної діяльності в умовах воєнного стану. Дата реєстрації 2026-04-11 Додано в НРАТ 2026-04-11 Закрити