Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000997, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 16-04-2026 Статус Запланована Назва роботи Кримінальна відповідальність за незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги Здобувач Кєєр Олена Сергіївна, Керівник Костенко Олександр Миколайович Опонент Марін Олександр Костянтинович Опонент Кришевич Ольга Володимирівна Рецензент Ландіна Анна Валентинівна Рецензент Нікітенко Віктор Миколайович Опис У розділі 1 дисертації здійснено теоретичне узагальнення питань, пов’язаних з дослідженням кримінальної відповідальності за незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги. Розкрито зміст базових концептів ст. 201-2 КК України, а саме концептів «гуманітарна допомога», «благодійна допомога» та «безоплатна допомога». У межах дослідження визначено сутність і взаємозв'язок цих понять, їх специфіку та застосування в правовому регулюванні з урахуванням соціокультурного виміру вказаних видів допомог. Гуманітарна допомога, як спеціалізована допомога в умовах криз та збройних конфліктів, визначена як частина гуманітарної діяльності держави. Благодійна допомога охоплює більш широкий спектр соціальних проблем, надаючи підтримку людям в мирний час. Безоплатна допомога є основною характеристикою обох типів допомоги, забезпечуючи її адресність та цільове використання. Охарактеризовано законодавче регулювання порядку надання гуманітарної допомоги в умовах війни. Досліджено етапи еволюції регулятивного законодавства в Україні у цій сфері, що пройшло свій розвиток від формалізованого регулювання порядку надання гуманітарної допомоги в мирний час до спрощення процедур під час війни і переходу до збалансованого контролю для забезпечення ефективності надання допомоги у наступний період. Особливо важливим є поєднання оперативності з посиленим контролем за цільовим використанням гуманітарної допомоги в умовах війни. Досліджено підстави криміналізації за незаконне використання допомоги. Визначено триєдину підставу криміналізації цього діяння, яка охоплює існування суспільно небезпечної поведінки у сфері надання гуманітарної допомоги, недостатність інших засобів для ефективної протидії зловживанням у цій сфері, а також необхідність правового забезпечення охорони порядку надання гуманітарної допомоги в Україні. Вказана підстава, як видається, була поєднана з таким криміналізаційним приводом, як повномасштабне вторгнення РФ н територію України та введення воєнного стану в Україні. Це стало основою для криміналізації незаконного використання допомоги в умовах повномасштабного вторгнення. У розділі 2 здійснено аналіз складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 201-2 КК України. Здійснивши екскурс у науковий доробок учених щодо розуміння об’єкта складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 201-2 КК України, визнано більш обґрунтованим підхід про його приналежність до кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності. Установлено, що безпосереднім об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 201-2 КК України, є суспільні відносини у сфері обігу та цільового використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв і безоплатної допомоги, що забезпечують їх функціонування як особливого соціально-економічного ресурсу, призначеного для задоволення базових потреб уразливих осіб або публічно значущих гуманітарних цілей, та ґрунтуються на принципах безоплатності, адресності й цільового призначення, що створює передумови до розуміння видового об’єкта цього та інших кримінальних правопорушень, передбачених статтями 203-1, 203-2, 209, 209-1, 213, 227 КК України, а також родового об’єкта кримінальних правопорушень, передбачених розділом VII Особливої частини КК України. Предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 201-1 КК України становлять: товари (предмети) гуманітарної допомоги у натуральній формі; грошові кошти, отримані як безповоротна фінансова допомога, від виконання робіт та надання послуг, які мали бути виконані та надані безоплатно як гуманітарна допомога; інше майно – нерухомі та рухомі речі, у тому числі цінні папери, отримані за договором пожертви, загальна вартість яких досягла встановленого порогу кримінальної відповідальності. Якщо вартість отриманої допомоги не досягла встановленого у ст. 201-2 КК України розміру, то державне реагування на це має здійснюватися шляхом встановлення адміністративної відповідальності. Об’єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 201-2 КК України, утворюють такі суспільно небезпечні діяння, що охоплюються незаконним використанням допомоги, як продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги, укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-2 КК України, є суспільно небезпечне діяння, а у разі наявності кваліфікуючих ознак – спосіб вчинення кримінального правопорушення (використання службового становища) та час його вчинення («під час воєнного або надзвичайного стану». У результаті аналізу регулятивного законодавства в контексті суб’єктного складу учасників суспільних відносин у сфері надання гуманітарної допомоги зроблено висновок, що суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 201-2 КК України, спеціальний. Ним є отримувачі та надавачі гуманітарної допомоги, а не її донори. Дата реєстрації 2026-04-11 Додано в НРАТ 2026-04-11 Закрити