Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2021U000113, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Назва роботи Духовність як основа антропоцентризму в українській філософії Автор Лисоколенко Тетяна ВолодимирівнаРогова Олена ГеоргіївнаLYSOKOLENKO TetianaROHOVA Olena Дата публікації 01-01-1970 Постачальник інформації Вісник Дніпровської академії неперервної освіти, Серія: «Філософія. Педагогіка» №1(1) 2021 Першоджерело https://visnuk.dano.dp.ua/index.php/pp/article/view/5/16 Видання Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради» Опис У статті розглянуто людинотворчий вимір феномену духовності крізь призму української філософської спадщини в контексті проблематики нівелювання духовного в сьогоденні на тлі потужних техногенних трансформацій багатьох сторін життя українського соціуму. Виявлено, що людина є об’єктом вивчення представників різних історичних епох, які знаходять своє особливе розуміння змісту духовності і відводять йому одну з провідних ролей у житті людини. Обґрунтовано, що на тлі визнання фізичної та душевної дихотомії людини високої цінності набувала ідея серця як центру «внутрішньої людини», пізнання якої визнавалося найвищою метою людського самоутвердження. Внутрішня людина визначалася такими духовними концептами, як здатність до самовизначення, самозаглиблення, самопізнання, самотворення, мистецтво самокерування у приборкуванні пристрастей, інтеграції та гармонізації внутрішнього світу і стосунків з оточуючими, наявність надутилітарного ціннісного сенсобудівництва з піднесенням до духовного підпорядкування волі людини божественній волі як індивідуального теозису. Зроблено висновок про те, що духовність в українській філософській спадщині є багаторівневою аксіологічно-антропоцентричною «матрицею», що прагне охопити всі суспільні й індивідуальні потреби та забезпечити цілісність функціонування людського буття, адекватність взаємин із дійсністю. Визначальною стороною її є зовнішня простота відповідей на складні проблеми, авторитетність вимог, критеріїв духовних цінностей, ідеалів, їх безперечна цілісність і впорядкованість, що сприяють певній внутрішній рівновазі і гармонії особистості. Набуті висновки здатні зміцнити зв’язок сьогодення з духовними традиціями нашого народу і стати дієвим інструментарієм подолання негативних тенденцій раціоналізму, крайнього індивідуалізму й технократизму сьогодення. Додано в НРАТ 2022-11-15 Закрити