Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2021U000126, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Назва роботи Теоретико-прикладні засади розвитку системи мотивації державних службовців Автор ШЕВЧЕНКО Олександр Дата публікації 01-01-1970 Постачальник інформації Вісник Дніпровської академії неперервної освіти, Серія: «Публічне управління та адміністрування» №1(1) 2021 Першоджерело https://visnuk.dano.dp.ua/index.php/pma/article/view/20/30 Видання Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради» Опис Ефективне управління неможливе без розуміння потреб і мотивів державних службовців, до того ж існує потреба у правильному використанні стимулів до праці. В умовах, які існують сьогодні в Україні на нинішньому етапі розвитку, проблема мотивації особистості державних службовців набула особливо актуального значення, оскільки вирішення завдань, що стоять перед суспільством, є можливим тільки за умови створення належних мотиваційних засад, здатних спонукати персонал до державної служби й ефективної діяльності. У державному управлінні мотивація – це дуже складний і суперечливий процес, який відрізняється від інших сфер людської діяльності, оскільки державні службовці – це насамперед люди, які керують іншими людьми. Основне призначення державних службовців ґрунтується на вирішенні завдань держави щодо забезпечення добробуту членів суспільства, задоволення суспільних інтересів на основі принципів і положень, встановлених у законодавстві: Конституції, основних законах із зазначених питань, інших нормативно-правових актах. Ефективність діяльності державної служби залежить від якості роботи державних службовців, яка, у свою чергу, залежить від притаманної їм поведінки. Необхідно з’ясувати, які мотиви рухають людиною, що стимулюють її до виконання діяльності, а які обмежують бажання якісно працювати, і лише тоді потрібно розробити систему мотивації, яка сформує вектор, необхідний для організації. Особливості мотивації праці в державному управлінні викликають особливий інтерес з огляду на рівень відповідальності, що лягає на плечі державних службовців. Метою дослідження є формування орієнтирів розвитку системи мотивації державних службовців в Україні. У дослідженні використано метод теоретичного узагальнення та конкретизації; аналіз та синтез – з метою вивчення стану досліджуваної проблематики. У статті визначено теоретичні засади та системотворчі принципи мотивації на державній службі, проаналізовано основні етапи здійснення мотивації державних службовців, охарактеризовано вимоги до системи мотивації на державній службі, виокремлено ефективні фактори мотивації при проектуванні діяльності, проаналізовано ряд вимог до системи мотивації на державній службі, виділено три основні підходи до вибору стратегії мотивації державної служби з обґрунтуванням вибору найефективнішої на даному етапі розвитку. Результатом проведених досліджень стало досягнення поставленої мети. Зокрема, визначено, що головним орієнтиром у розвитку мотиваційної системи має стати вивчення і розвиток особистості державного службовця. Фахівці з формування мотиваційної системи мають вивчити персонал як індивідів, особистостей; вивчити умови життя родини працівників, рівень їх матеріальних та соціальних очікувань; визначити доцільність і відповідність працівника займаній посаді, робочому місцю; рівень його компетентності, резерву зростання; визначити рівень соціальних потреб, особливо лідерів; скласти соціально-психологічний портрет державного службовця й оцінити рівень його професійної придатності, відповідаючи на наступні питання: як працівник думає про себе, як думають про нього інші, який він є насправді. За допомогою різноманітних методів оцінки персоналу фахівці мають допомогти кожній особі розібратися в собі, визначити життєві орієнтири, своє місце у державній службі, надати можливості для самореалізації та саморозвитку. Додано в НРАТ 2022-11-15 Закрити