Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

2024U000054, Матеріали видань та локальних репозитаріїв

Категорія

Стаття

Назва роботи

Цифрова стратегія охорони здоров’я: розробка нової норми

Автор

Кіліпіріс Евангелос
Kilipiris Evangelos

Дата публікації

01-01-1970

Постачальник інформації

Журнал діагностики та лікування оральної і щелепно-лицевої патології №5 2024

Першоджерело

https://dtjournal.org/articles/275

Видання

Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика (Shupyk National Healthcare University of Ukraine)

Опис

Настав час, коли бригади оральної та щелепно-лицевої хірургії (ОЩЛХ) повинні переосмислити допомогу пацієнтам, пропонуючи високоякісні, прості та економічно ефективні послуги віртуальної допомоги за допомогою цифрових інструментів і телемедицини. На сьогоднішній день було створено лише кілька пілотних програм, але тепер нова сучасна норма вимагає широкомасштабних регулярних послуг. Заклади охорони здоров'я повинні будувати цю стратегію, виходячи зі своїх довгострокових цілей. Яскравим прикладом успішного впровадження такої стратегії є наше відділення в Національному інституті дитячих хвороб (Братислава, Словацька Республіка), де впроваджено надійну телемедичну програму для амбулаторного спостереження пацієнтів, оперованих з приводу краніосиностозу. Ця програма відіграла важливу роль у збереженні тривалого та високоефективного характеру лікування краніосиностозів під час кризи, викликаної коронавірусом 2019 року (COVID-19). Для оцінки ефективності нової програми було проведено опитування батьків дітей. Результати були надзвичайно позитивними, із загальним рівнем задоволеності батьків 72,3% і 67,2% рівнем зручності послуг. Повернені анкети показали, що 79,3% батьків були задоволені спілкуванням з лікарями, а 88,7% погодилися, що віртуальні зустрічі адекватно задовольняли їхні клінічні потреби. Надалі медичні центри та лікарі повинні організовувати свій час і ресурси таким чином, щоб експериментувати зі списком цифрових інструментів, який швидко зростає. Організаціям слід приділити пріоритет адаптації своїх систем клінічних інформаційних технологій (ІТ) для оптимальної телемедичної практики. Завдяки швидкому розвитку технологій нові цифрові клінічні системи повинні включати в себе можливості генеративного штучного інтелекту (ШІ) у складних віртуальних системах. Це вимагатиме ще тіснішої співпраці між клініцистами, науковцями, суміжними постачальниками медичних послуг, лідерами охорони здоров’я та розробниками цифрових систем. Зрозуміло, що в сучасній складній екосистемі охорони здоров’я сучасність і майбутнє надання медичної допомоги є цифровими. Але чи приймуть ці стратегії сучасні команди ОЩЛХ? Це те, чого всі ми очікуємо з величезним інтересом.