Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2025U000002, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Цифрова річ як об’єкт цивільних прав: законодавча модель правового режиму та доктринальні тенденції Автор Калаур ІванЗайцева-Калаур ІннаKalaur IvanZaitseva-Kalaur Inna Дата публікації 13-03-2025 Постачальник інформації Цивілістична платформа №1(4) 2025 Першоджерело https://clp.org.ua/tsyfrova-rich-iak-ob-iekt-tsyvilnykh-prav-zakonodavcha-model-pravovoho-rezhymu-ta-doktrynalni/ Видання Громадська організація «Цивілістична платформа» Опис Наукову статтю присвячено доктринальному аналізу законодавчих положень про цифрову річ та наукових тенденцій щодо розробки вчення про цей новий об’єкт цивільних прав, який створюється та існує виключно у цифровому середовищі та має майнову цінність. Визначено об’єктивні передумови внесення змін до Цивільного кодексу України, які розкривають поняття цифрової речі, окреслюють орієнтовний перелік благ, що становлять її види й зумовлюють можливість застосовувати до цифрових речей положення цього Кодексу про речі. В орієнтовний перелік видів цифрових речей не включені бездокументарні цінні папери, електронні гроші та онлайнові облікові записи, що стало предметом дискусії в юридичній літературі. В основу авторської підтримки законодавця покладено науковий аналіз змісту обидвох частин статті 177 Цивільного кодексу України, які законодавчо закріплюють можливість існування об’єктів цивільних прав у матеріальному світі та/або цифровому середовищі, та сутність, правовий режим і притаманне лише їм функціональне навантаження у задоволенні інтересів учасників цивільних правовідносин. Спростовано доцільність розбудови наукового підходу до визначення «цифрової речі» як окремого виду речі, що розвиває концепт широкого розуміння речі, який не властивий національному правопорядку. Зроблено застереження, що використання законодавцем у словосполученні «цифрова річ» категорії «річ» є умовним, воно не викликає потребу в пошуку нових критеріїв класифікації речей і зроблено задля законодавчої можливості поширення режиму речі на цифрову річ. Такий підхід відповідає тенденціям правопорядків загального права поширювати загальні положення про титули на майно щодо відносин присвоєння та передання віртуальних активів. Зроблено акцент на доводах, що відмежовують літературний твір як об’єкт авторського права від матеріального та цифрового об’єктів, в яких зафіксовано зміст твору, як окремих об’єктів цивільних прав, особливості правового режиму яких встановлені законом. У цифровому середовищі таким цифровим об’єктом є цифровий контент, особливості поставки якого визначаються окремим законодавчим актом. Втім, якщо цифровий контент розміщено на матеріальному носії, до його обороту застосовуються положення про речі. Додано в НРАТ 2025-03-18 Закрити