Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2118U001323, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи ДИНАМІКА ГЕНЕРАЛІЗОВАНОЇ ДОВІРИ І ВОЛОНТЕРСТВО В УКРАЇНІ ПІСЛЯ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ Автор Кокорський В. Ф.Кокорська О. І. Дата публікації 01-01-2018 Постачальник інформації Донецький національний університет імені Василя Стуса Першоджерело https://r.donnu.edu.ua/handle/123456789/2088 Видання Вінниця: Донецький національний університет імені Василя Стуса "Політичне життя" Опис Стаття у науковому журналі «ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ» ДонНУ імені Василя Стуса У статті досліджуються проблема поширення узагальненої довіри в українському суспільстві як основи його солідарності та формування соціального капіталу, впровадження ефективної комунікації між громадянами і владою, суб’єктами влади, різними прошарками соціуму. В ході аналізу використовуються результати моніторингу Інституту соціології НАН України за 2014- 2017 рр. На їх основі доводиться, що саме новітній волонтерський рух, який почав набирати сили з часів Євромайдану, Революції Гідності та початку військових дій на сході нашої країни, став чинником формування у суспільстві клімату довіри. Завдяки йому вона виявила себе як моральна цінність і віра у те, що її заслуговують особисто незнайомі люди, оскільки поділяють з нами фундаментальні моральні приписи і не прагнуть нас обдурити. При цьому волонтери усвідомлювали, що довіра за визначенням пов’язана з ризиком. Відповідно, і для них питання полягало в тому, як навчатися свідомо йти на нього у тих ситуаціях, де це необхідно. Долаючи як власні, так і суспільні перестороги, волонтерський рух продемонстрував загальнолюдські, громадянські, міжособистісні та особистісні моральні якості. Мотивом діяльності переважної більшості його представників поставала не матеріальна вигода, а моральний обов’язок, що породжувало повагу і довіру до них. А отже активність волонтерів слугувала прикладом для інших, що спонукало людей приєднуватись до волонтерського руху, впливала на формування громадянської свідомості та небайдужості. Вона ж сприяла помітному зростанню в суспільстві протягом останніх років міжособистісної довіри, яка у 2016 р. складала 56,2%. Аналіз соціального портрету тих, хто в сьогоднішніх умовах в Україні вважає можливою довіру до інших громадян, показує підвищення шансів завдяки досвіду волонтерства 2014-2017 рр. на зростання довіри до держави. Він же доводить, що передумовою подальшого розвитку руху і поширення довірчих практик є збереження здатності йти на свідомий ризик, долаючи страх втратити щось через можливий обман. Додано в НРАТ 2025-01-09 Закрити