Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2119U007819, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Опубліковано, Стаття Назва роботи АЛГОРИТМ ВИЗНАЧЕННЯ ПОЧАТКОВОЇ ТОЧКИ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ ЗА МЕТОДОМ МОЖЛИВИХ НАПРЯМКІВ Автор Кряжич О. О.Трофимчук О. М.Коваленко О. В.Kryazhych O. O.Trofymchuk O. M.Kovalenko O. V. Дата публікації 01-10-2019 Постачальник інформації Журнал "Радіоелектроніка, інформатика, управління" (Національний університет "Запорізька політехніка") Першоджерело https://ric.zp.edu.ua/article/view/184458 Видання National University "Zaporizhzhia Polytechnic" Опис Актуальність. Розглянута задача визначення початкової точки при виконанні методу можливих напрямків Дж. Зойтендейка, а саме: випадок, коли така точка може бути довільною або, взагалі, невідомою. Наведене дозволяє визначити подальший напрямок руху таким чином, що при мінімальній кількості точок дослідження отримати максимально точний результат. Рішення представленої задачі відноситься до опису складних поверхонь, які можуть бути представлені яружною функцією. Визначення початкової точки використовується в практиці моделювання розвитку екологічних ризиків при техногенному забрудненні складних пересічних територій.Мета. Метою даної роботи є вирішення задачі вибору початкової точки при використанні методу можливих напрямківдля опису складної поверхні яружною функцією.Метод. В роботі використано метод Дж. Зойтендейка для вирішення задач чебишовського наближення.Результати. Представлений алгоритм визначення початкової точки для задачі з лінійними обмеженнями. Наведено підхід для вирішення складних задач представлення яружних функцій з мінімально можливою кількістю ітерацій. Результатиматематичного моделювання перевірені на практиці опису забрудненої території радіоізотопом водню – тритієм.Висновки. Запропонований підхід до визначення початкової точки при виконанні розрахунків з використанням методуможливих напрямків Дж. Зойтендейка, який дозволяє обрати точку, побудувати з неї вектор руху з заданим кроком і визначити за напрямком вектору другу точку для побудови наступного кроку. При цьому враховуються обмеження, зокрема – значення у кожній новій точці повинно бути виражене невід’ємним числом. Для наведених нормалізацій є ряд особливостей, які слід враховувати при розрахунках та побудові алгоритмів вирішення прикладних задач за запропонованим підходом. Так, деякі ітерації можуть призвести до більшого обсягу розрахунків та перетворень над кожною з ітерацій, проте кількість ітерацій менше у порівнянні з іншими типами ітерацій. Це залежить від розмірів задачі та кількості обмежень у кожному випадку. Наведене може бути використане при розробці методів, моделей та алгоритмів опису пересічених територій для вирішення задач візуалізації процесу та прогнозування техногенного забруднення. Додано в НРАТ 2026-02-09 Закрити