Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2123U001218, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Астрономічний лінгвокультурний код у болгарскій фразеології (концепт «Небо») Автор Арефьєва Н. Г.Arefieva N. G. Дата публікації 01-01-2023 Постачальник інформації Одеський національний медичний університет Першоджерело https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17594 Видання ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. Опис Статтю присвячено одному з найархаїчніших лінгвокультурних кодів – астрономічному лінгвокультурному коду, який відбиває уявлення давньої людини про світоустрій. На тлі незгасного інтересу до лінгвосеміотичних, етнолінгвістичних та лінгвокультурологічних досліджень привернення уваги до віддзеркалення в мові, зокрема фразеології, усталених знаків культури – концептів, символів, стереотипів, еталонів тощо видається надзвичайно актуальним. Метою статті є дослідження в межах астрономічного лінгвокультурного коду певного фрагмента болгарської фразеологічної картини світу, що відбиває концепт «небо». Об’єктом дослідження – фразеологізми болгарської мови, які вербально або невербально віддзеркалюють астрономічний лінгвокультурний код, зокрема концепт «небо»; предметом – лінгвокультурний зміст цих фразеологізмів. У студії використано як загальнонаукові методи – індукцію, дедукцію, аналіз, синтез, порівняння, так і суто лінгвістичні, серед яких – описовий метод, метод лінгвокультурної інтерпретації, метод концептуального аналізу. Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що в ньому вперше у вітчизняній лінгвістиці здійснено спробу проаналізувати представленість та наповнення астрономічного лінгвокультурного коду на матеріалі болгарської фразеології, описано смислове навантаження одного з базових концептів цього коду – концепт «небо». Теоретична та практична цінність полягає у приверненні уваги науковців до подальших лінгвосеміотичних, лінгвокультурологічних, етнолінгвістичних досліджень на тлі фразеології різних мов, а також у можливості використання отриманих результатів у студіях із лінгвокультурології, етнолінгвістики, міжкультурної комунікації, фразеології, перекладознавства. На підставі наведених даних автор доходить висновку: концепт «небо» є найрепрезентативнішим концептом, багатофункційним символом, який віддзеркалює прадавні уявлення про небо як сакральну космогонічну категорію, протиставлену землі на тлі архетипічної опозиції «верх – низ», а також на тлі опозицій «досяжність – недосяжність», «ідеальне, духовне – матеріальне, практичне». Фразеологічні моделі, за якими відтворюється символ неба, видаються як універсальними, властивими іншим мовам, так і специфічними. Перспективами подальшого дослідження вважаємо аналіз інших виокремлених у болгарській фразеології концептів астрономічного лінгвокультурного коду в порівнянні зі фразеологізмами інших слов’янських мов. Додано в НРАТ 2026-04-06 Закрити