Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2125U002424, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Націоналізм і проблема польсько-українського примирення Nationalism and the problem of Polish-Ukrainian reconciliation Автор Зайцев ОлександрZaitsev Oleksandr Дата публікації 01-01-2025 Постачальник інформації Український католицький університет Першоджерело https://hdl.handle.net/20.500.14570/5873 Видання Wydawnictwo „Bernardinum” Опис У статті обґрунтовано тезу, що польсько-українські конфлікти, що точилися від кінця XIX ст., випливали із самої природи націоналізму Головною проблемою у стосунках між польським і українським націоналізмами було те, що території їхніх уявних «ідеальних вітчизн» частково збігалися. Це призвело до низки конфліктів, зокрема війни1918-1919 рр. та масових убивств у 1943-1944 рр., відомих як Волинська трагедія, або Волинська різанина. На прикладі дискусій про причини цієїї трагедії, автор показує, що більшість істориків схильні покладати головну відповідальність за польсько-українські конфлікти або на український, або на польський націоналізм (залежно від національної приналежності історика). Аналізуючи ці дискусії, автор виділяє кілька концепцій: 1) ідеологічно зумовленого геноциду; 2) війни цивілізацій, або «варварства з культурою»; 3) української відповіді на польські кривди; 4) українсько-польської війни; 5) багатофакторне пояснення. Останній підхід є найпліднішим, оскільки зближує позиції польських та українських істориків. Сьогодні, коли і Польща, і Україна є незалежними державами і не мають взаємних територіальних претензій, націоналізм, принаймні його поміркований варіант, більше не є проблемою. Проте націоналістичний підхід до історії та історичної політики («історичний націоналізм»), який спонукає як істориків, так і політиків захищати «своїх» та перекладати провину на «чужих», все ще залишається чи не найбільшою проблемою для остаточного польсько-українського примирення. Ліквідація «стану війни» в царині академічної історіографії стане можливою, коли історики перестануть мислити категоріями польської та української «сторін» і повернуть історію зі становища служниці «національних інтересів» до статусу критичної гуманітарної науки. Додано в НРАТ 2026-04-03 Закрити