Згідно з Законом України “Про видавничу справу” (ст. 20) видавець зобов’язаний дотримуватися положень національних стандартів, чинних в Україні міждержавних стандартів, інших нормативно-правових актів, що регламентують видавничу справу, а також встановлюють вимоги щодо якості видавничої продукції.

Дотримання державних стандартів під час редакційного оформлення наукових фахових видань України вимагає і Міністерство освіти і науки України наказом від 17.10.2012 № 1111 “Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України”.

Оформлення статей у журналах регламентовано ДСТУ 7152:2010 “Інформація та документація. Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках”. Елементи видавничого оформлювання публікацій визначено п. 5.1 цього стандарту. Зокрема, у складі елементів оформлювання немає реферату, проте є анотація, вимоги до якої регламентовано ДСТУ ГОСТ 7.9:2009 (ИСО 214–76) “Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Реферат и аннотация. Общие требования”. Цей стандарт є міждержавним, діє на території десяти країн СНД, деякі його положення містять повний автентичний текст міжнародного стандарту ISO 214–76 “Documentation — Abstracts for publications and documentation” (Документація — Реферати на видання і документи).

Пунктом 6.7 ДСТУ ГОСТ 7.9:2009 рекомендовано середній обсяг анотації 500 друкованих знаків. Отже, за відсутності жорстких вимог, редакція журналу може визначати обсяг анотації на свій розсуд.

Списки літератури до публікацій потрібно оформлювати згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”.

Книжковою палатою України на допомогу авторам розроблено приклади бібліографічних записів на різні види документів. Приклади розміщено на веб-сайті Книжкової палати за адресою: http://www.ukrbook.net/zakony/prykl_bib_zap.pdf.

Що стосується вимог до оформлення публікацій у наукометричних базах даних, то вони різняться між собою і пристосувати національні стандарти до вимог усіх баз даних одночасно неможливо. Однак аналіз подання списків літератури у різних базах даних доводить, що вони відрізняються лише знаками пунктуації, тоді як елементи бібліографічного опису і послідовність їх подання залишаються такими самими, як у національному стандарті.

Реферативну базу даних Scopus підтримує компанія Elsevier. Дирекція регіональних програм Elsevier S&T у Росії, Україні та Республіці Білорусь радить під час підготовки видань до реферування у базі даних Scopus користуватися рекомендаціями, підготовленими членами Експертної ради, зокрема О. В. Кириловою

Детальніше – http://www.ukrbook.net/zvernennya.htm

2019-01-14

Як оформлювати публікації для подання наукових періодичних видань в бібліометричну базу даних Scopus
Поширити