На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Яким є реальний вуглецевий слід університетів?».
Автор вважає за необхідне встановити справжні обсяги викидів для всього сектору вищої освіти Великої Британії і розробити на основі аналізу цих даних «шлях до чистого нуля». Насправді скласти карту викидів вуглецю окремого університету – нелегке завдання. Разом із тим не можна нехтувати загальноприйнятий орієнтир/зобов’язання щодо досягнення нульового рівня викидів до 2050 року. Необхідно запобігти шкоді довкіллю, а університети та коледжі мають унікальну можливість використати свої знання та вплив, щоб змінити ситуацію на краще. Підготовлений експертами звіт про вуглецевий слід сектору є одним з найбільш повних на сьогоднішній день. Він демонструє, яким насправді є стан справ. На його основі та з урахуванням «моделі шляху скорочення викидів вуглецю», розробленої консалтинговою фірмою EcoAct, можна розробити дорожню карту. Моделювання показало, що покращення в антропогенному середовищі, ланцюгах постачання, подорожах і транспорті можуть зменшити викиди на 72%. Фахівці рекомендують розробити схему заохочення освітян до сталого розвитку, подібної до моделі Teach First, згідно з якою випускники викладають у школах перед тим, як перейти на роботу в інші галузі. Уряди повинні фінансувати механізми, які б стимулювали заклади вищої освіти та додаткової освіти об’єднатися для інвестицій у розроблення технологій відновлюваних джерел енергії.
Детальніше: https://bit.ly/3kdVfpH, https://bit.ly/41crE0p