ТОП-20 закладів вищої освіти, які отримують державне фінансування наукових досліджень

ТОП-20 закладів вищої освіти, які отримують державне фінансування наукових досліджень

Харківські ЗВО отримали найбільше державних коштів на науку за останні 3 роки. Зокрема, у ТОП-20 університетів з найбільшим бюджетом наукових проектів увійшли чотири з Харкова. Загалом за 2017-2019 роки ці університети одержали на наукові проекти майже 300 млн. грн. Це – шоста частина загального бюджету на всю Україну, який становив майже 1 млрд. 790 млн. грн.

Харківські ЗВО отримали найбільше державних коштів на науку за останні 3 роки. Зокрема, у ТОП-20 університетів з найбільшим бюджетом наукових проектів увійшли чотири з Харкова. Загалом за 2017-2019 роки ці університети одержали на наукові проекти майже 300 млн. грн. Це – шоста частина загального бюджету на всю Україну, який становив майже 1 млрд. 790 млн. грн.

Найбільше у ТОП-20 вишів з Києва – 7. Серед регіональних, окрім харківських, три з Дніпра, два – зі Львова, по одному – з Одеси, Сум, Ужгорода, Чернівців. 

«Цього року ми зробили такий собі ТОП-20 університетів, які за останні 3 роки отримали найбільше державних коштів на науку. Йдеться про ті кошти, які вони одержують від МОН за результатами конкурсу наукових проектів. Це – найвищий показник серед регіональних вишів», – повідомив перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

«Зараз ми говоримо саме про конкурсне фінансування, адже, на жаль, університетська наука в Україні досі фінансується тільки за конкурсами. З наступного року кращі наукові напрями у вишах мають отримати ще й базове фінансування. У бюджет ми для цього заклали 400 млн грн», – наголосив перший заступник Міністра.

Детальніше: https://bitly.su/vjGGOiix, https://bit.ly/34BMBo9

Фото: прес-служба ХПІ

2019-11-26
Share
Семінар на тему «Публікації в міжнародних виданнях: міфи та реальність»

Семінар на тему «Публікації в міжнародних виданнях: міфи та реальність»

3 грудня 2019 року у Державній науково-технічній бібліотеці України відбудеться семінар на тему «Публікації в міжнародних виданнях: міфи та реальність».

3 грудня 2019 року у Державній науково-технічній бібліотеці України відбудеться семінар на тему «Публікації в міжнародних виданнях: міфи та реальність».

Під час семінару обговорюватимуть технічні та наукові критерії якості наукового видання, наукометричні показники (імпакт фактор, квартиль, індекс оперативності, Eigenfactor, індекс Гірша), зміст публікаційного процесу, види рецензування, причини відхилення статей,  формати публікацій, можливість безкоштовної публікації статей, тощо. Тихонкова Ірина, к.б.н, інформаційно-аналітичні ресурси та навчання Clarivate Analytics розповість учасникам, як підібрати якісне видання, перевірити індексацію і не потрапити до хижацьких видань, чи можна вплинути на показники цитування і що можуть зробити автори для популяризації своїх  здобутків.

Детальніше: https://bitly.su/Uvwcl66Y

Фото: ДНТБ

2019-11-26
Share
Європейський форум забезпечення якості EQAF – 2019

Європейський форум забезпечення якості EQAF – 2019

21-23 листопада 2019 року у Берліні на базі Берлінського технічного університету відбувся Європейський форум забезпечення якості (EQAF). Це – найбільш впливова та масштабна подія з питань якості вищої освіти у Європі, що проводиться Е4 (EUA, ENQA, EURASHE, ESU) вже 14 років поспіль. 

21-23 листопада 2019 року у Берліні на базі Берлінського технічного університету відбувся Європейський форум забезпечення якості (EQAF). Це – найбільш впливова та масштабна подія з питань якості вищої освіти у Європі, що проводиться Е4 (EUA, ENQA, EURASHE, ESU) вже 14 років поспіль. 

Форум є платформою для дискусій, професійного розвитку та обміну досвідом щодо забезпечення якості вищої освіти. Цього року EQAF-2019 об’єднав близько 500 учасників з 59 країн світу. Основними темами обговорення були вплив системи вищої освіти на суспільство та роль системи забезпечення якості у соціальній залученості університетів, їх відповідності зростаючим суспільним інтересам. 

Вимоги суспільства до закладів освіти дедалі стають складнішими, а зовнішня та внутрішня системи забезпечення якості сприяють широкому залученню усіх зацікавлених сторін до освітнього процесу, проведенню якісних наукових досліджень, впровадженню інновацій в освітню діяльність та її інтернаціоналізації. 

Детальніше: https://bitly.su/vWli79E, https://eua.eu/events/33-2019-european-quality-assurance-forum.html

Фото: НАЗЯВО

2019-11-26
Share
Міжнародний форум «Навчати бачити світ, любити світ, змінювати світ»

Міжнародний форум «Навчати бачити світ, любити світ, змінювати світ»

25-26 листопада 2019 року в Інституті педагогіки НАПН України відбувся Міжнародний форум «Навчати бачити світ, любити світ, змінювати світ». Організатори заходу: НАПН України, Інститут педагогіки НАПН України, Університет мистецтв та соціальних наук (Альфтер, Німеччина), Асоціація Вальдорфських ініціатив в Україні, Європейське об’єднання батьків Steiner Waldorf.

25-26 листопада 2019 року в Інституті педагогіки НАПН України відбувся Міжнародний форум «Навчати бачити світ, любити світ, змінювати світ». Організатори заходу: НАПН України, Інститут педагогіки НАПН України, Університет мистецтв та соціальних наук (Альфтер, Німеччина), Асоціація Вальдорфських ініціатив в Україні, Європейське об’єднання батьків Steiner Waldorf.

У заході взяли участь учені, викладачі, студенти педагогічних вишів, батьківська громада, представники вальдорфських шкіл з Харкова, Дніпропетровська, Кривого Рогу, Одеси, Києва. 

Під час пленарної панелі виступили голова Асоціації вальдорфської педагогіки Східної Європи Крістоф Йоханнсен, директор Асоціації вальдорфських ініціатив в Україні Ірина Шастал, декан відділу освіти Аланус Університету, професор Йост Шірен, завідувач кафедри природничо-математичних дисциплін Харківського НПУ ім. Г.С. Сковороди Олена Іонова, член Ради Батьків землі Берлін-Бранденбург, Федеральної Конференції батьків та Європейської мережі батьків Штайнер/Вальдорфських шкіл Еллен Німанн, співголова ВГО «Асоціація Вальдорфських шкіл в Україні» Олена Мезенцева.

Також відбулась презентація українського видання «Вальдорфська педагогіка: українська перспектива».

Детальніше: http://naps.gov.ua/ua/press/releases/1667/

Фото: прес-служба НАПНУ

2019-11-26
Share
ХІ Конференція молодих вчених «Надтверді, композиційні матеріали та покриття: отримання, властивості, застосування»

ХІ Конференція молодих вчених «Надтверді, композиційні матеріали та покриття: отримання, властивості, застосування»

23-24 квітня 2020 року в Інституті надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України  відбудеться ХІ Конференція молодих вчених та спеціалістів «Надтверді, композиційні матеріали та покриття: отримання, властивості, застосування». 

23-24 квітня 2020 року в Інституті надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України  відбудеться ХІ Конференція молодих вчених та спеціалістів «Надтверді, композиційні матеріали та покриття: отримання, властивості, застосування». 

Напрями роботи конференції:

– матеріалознавство та технології отримання надтвердих, композиційних матеріалів, конструкційної та інструментальної кераміки, твердих сплавів;

– фазові рівноваги та фазові перетворення в умовах високих тисків (фази високого тиску);

– захисні покриття, плівки з надтвердих та інших матеріалів;

  – інформаційні технології та моделювання технологічних процесів отримання високотвердих і високоміцних матеріалів;

– методологія досліджень властивостей матеріалів;

– застосування надтвердих матеріалів, інструментальної кераміки та твердих сплавів в процесах механічної обробки;

– нові матеріали та технології в машинобудуванні;

– нанотехнології, нано- та смарт матеріали;

– фізика та техніка високих тисків.

До участі у конференції запрошуються молоді науковці віком до 35 років.

Детальніше: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5758, http://files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2019/11/191125141456913-7555.pdf

2019-11-25
Share
Тестовий доступ до двох баз компанії  East View Information Services INC

Тестовий доступ до двох баз компанії East View Information Services INC

East View – міжнародна компанія, що базується в Міннеаполісі та надає доступ до україномовної та російськомовної наукової періодики.

East View – міжнародна компанія, що базується в Міннеаполісі та надає доступ до україномовної та російськомовної наукової періодики.

У межах тестового доступу користувачі Державної науково-технічної бібліотеки України можуть у тестовому режимі працювати з такими базами даних:

– Видання України – база періодики України, у якій представленні україномовні, російськомовні та англомовні видання, що охоплюють політичне, економічне і культурне життя України, проблеми міжнаціональних відносин тощо. Унікальну частину бази складають видання Книжкової палати України;

– Видання країн Балтії, Білорусі, Молдови та України – база періодики з шести пострадянських країн, архів якої існує із 1997 р. і по нинішній час.

Доступ забезпечується у локальній мережі ДНТБ України, без логіну і паролю до 31 грудня 2019 р. 

Детальніше: https://bitly.su/Snws9hD

2019-11-25
Share
Співпраця України та Ізраїлю

Співпраця України та Ізраїлю

Після 20-річної перерви українські та ізраїльські вчені знову починають спільні дослідження у двосторонніх наукових проєктах. З 2020 року стартує 4 таких проєкти. Їх перелік затверджений 25 листопада 2019 року, під час першого засідання Спільного українсько-ізраїльського Комітету з питань науково-технологічного співробітництва.

Після 20-річної перерви українські та ізраїльські вчені знову починають спільні дослідження у двосторонніх наукових проєктах. З 2020 року стартує 4 таких проєкти. Їх перелік затверджений 25 листопада 2019 року, під час першого засідання Спільного українсько-ізраїльського Комітету з питань науково-технологічного співробітництва.

Спільні проєкти розраховані на 2 роки. Вчені робитимуть дослідження у сфері теоретичної фізики і проблем спільної культурної та історичної спадщини. З української сторони у них братимуть участь науковці з трьох закладів вищої освіти із Харкова, Львова та Дніпра, а також Інститут теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова, НАНу (м. Київ).

Конкурс цих проєктів був оголошений МОН України та Міністерством науки і технологій Держави Ізраїль 1 листопада 2018 року. Заявки приймались до 31 січня 2019-го. В якості пріоритетів були визначені прикладна математика та теоретична фізика і єврейська спадщина. Загалом на конкурс подано 15 проєктів.

Під час засідання сторони домовилися про проведення наступного Спільного комітету в Єрусалимі у другій половині 2021 року. На зустрічі планується визначити переможців наступного конкурсу, який мають оголосити на початку 2021 року.

Детальніше: https://bitly.su/mL0W8Gv, https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2019/11/25/na-sayt.pdf 

Фото – прес-служба МОН

2019-11-25
Share
Громадське обговорення проєкту Орієнтовного плану МОН щодо консультацій з громадськістю

Громадське обговорення проєкту Орієнтовного плану МОН щодо консультацій з громадськістю

МОН пропонує для громадського обговорення проєкт Орієнтовного плану Міністерства освіти і науки України щодо проведення консультацій з громадськістю на 2020 рік.

МОН пропонує для громадського обговорення проєкт Орієнтовного плану Міністерства освіти і науки України щодо проведення консультацій з громадськістю на 2020 рік.

Документ розроблений на виконання Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

Зокрема, у наступному році планується опрацювати із залученням громадськості:

– Типове положення про атестацію педагогічних працівників;

– Концепцію розвитку дослідницької інфраструктури;

– порядок надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв МОН;

– перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників;

– перелік професій загальнодержавного значення, підготовка за якими здійснюється за кошти державного бюджету;

– зміни до Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні»;

– зміни до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо Національного фонду досліджень України»;

– Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт

– професійний стандарт за групою професій «Викладачі університетів та вищих навчальних закладів»;

– Проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» (нова редакція)»;

– шляхи інтеграції українського наукового співтовариства до європейських консорціумів дослідницьких інфраструктур (ERIC);

– залучення іноземних експертів до проведення наукової і науково-технічної експертизи за рахунок коштів державного бюджету;

– запровадження позиції «Постдок» у наукових установах та закладах вищої освіти;

– проєкт Закону України «Про освіту дорослих»;

– критерії конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підготовку бакалаврів та магістрів на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста у закладах вищої освіти, які знаходяться у сфері управління Міністерства освіти і науки України

– положення про дуальну форму здобуття вищої освіти;

– формування посадових окладів та умов оплати праці наукових працівників.

Пропозиції можна подати до 20 грудня 2019 року.

Детальніше: https://bitly.su/fwoZ, https://bit.ly/2OOVrYX 

2019-11-25
Share

Співробітництво з групою підтримки України в Єврокомісії

Пріоритети роботи МОН, можлива допомога Єврокомісії у запланованих освітніх реформах, а також розширення можливостей України у програмі Еразмус+.

Пріоритети роботи МОН, можлива допомога Єврокомісії у запланованих освітніх реформах, а також розширення можливостей України у програмі Еразмус+.

Про це йшлося на зустрічі Міністра освіти і науки Ганни Новосад з керівником групи підтримки України в Єврокомісії Петером Вагнером 22 листопада 2019 року у м. Брюссель. Вона також повідомила голові групи підтримки України в Єврокомісії, що наразі в Україні розпочинається реформа фінансування та управління вищою освітою та підтвердила зацікавленість України брати участь у програмі «Горизонт Європа» (наступниці «Горизонт 2020»).

Петер Вагнер зазначив, що розуміє виклики реформи професійної освіти України та повільний поступ європейських проєктів, які доволі бюрократичні.

В межах поїздки в м. Брюссель Міністр також взяла участь у заході Eastern Partnership Ministerial Meeting on Education на тему «Future of Learning and Teaching». Там Ганна Новосад мала зустріч із Міністром науки та культури Фінляндії Ханною Косонен.

Детальніше: https://bit.ly/35shzin 

2019-11-22
Share
МОН профінансує майже 200 проєктів молодих вчених вартістю 100 млн грн

МОН профінансує майже 200 проєктів молодих вчених вартістю 100 млн грн

У 2020 році МОН профінансує наукові проєкти молодих вчених на рекордну суму — 100 млн грн. Це буде 199 робіт — 152 перехідні з минулих років та 47 нових. Їхній перелік затвердила відповідна Конкурсна комісія 22 листопада 2019 року. На перехідні роботи буде спрямовано 70 млн гривень, а на нові — 30.

У 2020 році МОН профінансує наукові проєкти молодих вчених на рекордну суму — 100 млн грн. Це буде 199 робіт — 152 перехідні з минулих років та 47 нових. Їхній перелік затвердила відповідна Конкурсна комісія 22 листопада 2019 року. На перехідні роботи буде спрямовано 70 млн гривень, а на нові — 30.

Цього року молоді вчені подали на конкурс до МОН 316 проєктів. Їх експертизу проводила спеціальна Експертна рада, в якій діє 11 секцій, що відповідають основним за напрямом конкурсу. Оцінювання кожного проєкту проводили 5 експертів. Загальна кількість балів рахувалася як середнє арифметичне оцінок від 3-х експертів, у діапазоні між найнижчою та найвищою. Тобто найвища та найнижча оцінки не враховувалися. Це дозволило забезпечити більш якісну та об’єктивну експертизу.

Фінансування нових відібраних проєктів почнеться з 2020 року. Найбільше нових робіт відібрані за такими напрямами:

– нові технології виробництва матеріалів, їх оброблення, з’єднання, контролю якості; матеріалознавство; наноматеріали та нанотехнології (9);

– нові технології екологічно чистого виробництва та будівництва, охорони навколишнього природного середовища, видобутку та переробки корисних копалин; хімічні процеси та речовини в екології; раціональне природокористування (7);

– економічні перетворення; демографічні зміни та благополуччя суспільства (7).

“2016 року МОН починав цей конкурс — саме для молодих вчених — з бюджетом 12 млн гривень і фінансуванням 79 робіт. Поступово ця сума зростала, але на наступний рік ми змогли закласти рекордний бюджет конкурсу — 100 млн гривень. За ці кошти ми підтримаємо майже 200 проєктів молодих науковців. Тобто зростає не тільки кількість профінансованих робіт, а й бюджет кожного обраного проєкту”, – повідомила Міністр освіти і науки Ганна Новосад, голова Конкурсної комісії.

“За результатами експертизи ми побачили досить позитивну тенденцію. Так, 2016 року МОН отримало 439 проєктів від молодих вчених. З них високого рівня були 32 роботи, а низького — 48. Зараз же з 316 проєктів уже 78 були високого рівня, а 14 — низького. Тобто молоді вчені сприйняли цей формат і зрозуміли, що роботи низької якості не мають шансів одержати підтримку. Конкурс об’єднує тих, хто хоче робити справді якісну науку, і підтримує кращих”, — розповів перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович, який очолює Експертну раду.

Детальніше: https://bit.ly/2s81fow 

2019-11-22
Share