2019 - Сторінка 28 з 46 - Національний репозитарій академічних текстів

ХІІ Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІ століття»

11-13 вересня 2019 року Одеським національним політехнічним університетом за підтримки Міністерства освіти і науки України заплановано проведення ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІ століття»

Обговорюватимуться наступні питання:
– документноінформаційна діяльність: аналітика, дефініції, інновації;
– комунікативні аспекти інформаційної діяльності;
– сучасні інформаційно-освітні технології;
– українська та іноземні мови за професійним спрямуванням;
– філософсько-культурологічні аспекти інформаційної діяльності.

Детальніше: https://bitly.su/Jn6G

2019-09-07

2019-08-16

XX Міжнародна науково-технічна конференція «Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта»

10-13 вересня 2019 року Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за підтримки Міністерства освіти і науки України планує провести на базі Херсонського національного технічного університету XX Міжнародну науково-технічну конференцію «Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта».

Обговорюватимуться наступні питання:
– сучасні проблеми механіки деформівного твердого тіла;
– ресурсозберігаючі процеси пластичної обробки матеріалів;
– прикладна гідроаеромеханіка і мехатроніка;
– прогресивна техніка і технологія машинобудування;
– технологічні пріоритети в галузі транспорту і транспортної інфраструктури;
– авіаційна та ракетно-космічна техніка;
– проблеми вищої інженерної освіти в Україні.

Детальніше: http://conf.mmi.kpi.ua/2019

2019-09-05

2019-08-16

ХХІІІ Міжнародна конференція метрологів МКМ’2019 «Інформаційно-вимірювальні технології»

10-12 вересня 2019 року у Національному університеті «Львівська політехніка» за підтримки Міністерства освіти і науки України відбудеться міжнародна конференція метрологів МКМ’2019.

Обговорюватимуться наступні питання:
– фундаментальні проблеми метрології;
– сенсори і вимірювальні перетворювачі;
– аналіз і опрацювання вимірювальних сигналів;
– інформаційно-вимірювальні системи у робототехніці;
– вимірювання у нанотехнологіях; вимірювання у промисловості;
– еталони і калібрування;
– стандартизація, сертифікація та управління якістю;
– віртуальні засоби вимірювання;
– технічна діагностика та тестування;
– дидактика метрології.

Детальніше: https://bitly.su/CUaZ4ChC

2019-08-16

Visa допоможе розвивати фінансову грамотність і підприємливість

Між МОН та Visa підписано меморандум про підтримку проектів із підвищення фінансової грамотності.

Сторони планують спільно готувати, вдосконалювати та впроваджувати освітні програми для учнів і вчителів у школах, для педпрацівників та студентів у педагогічних вишах. Також передбачається проведення заходів для студентів і викладачів.

Першим спільним процесом стане участь Visa у розробці онлайн-компоненту курсу для вчителів про компетентнісний підхід в освіті. В його основу покладено три європейські рамки компетентностей:

– Європейську рамку компетентності підприємливості (EntreComp);

– Європейську рамку цифрової компетентності громадян 2.1 (DigComp 2.1);

– Рамку компетентностей для демократичної культури Ради Європи (RF CDC).

«Ми високо цінуємо можливість підтримати зусилля МОН, спрямовані на подальше сприяння розвитку підприємливості та фінансової грамотності в Україні. Цей Меморандум про взаєморозуміння відображає наше спільне бачення дій, які слід вжити для забезпечення зростання фінансової грамотності та фінансової інклюзії громадян України», – зазначила Віра Платонова, старший віце-президент і директор регіонального розвитку підрозділу компанії Visa в країнах СНД та Південно-Східної Європи.

Чому цей проект важливий? За результатами досліджень, проведених Visa, українці оцінюють власну фінансову грамотність на рівні 3,13 балів за 5-ти бальною шкалою. 86% опитаних мають бажання отримувати додаткову інформацію для підвищення своєї фінансової грамотності, особливо щодо вибору вигідних і надійних способів заощаджень, схеми розрахунку податків та соціальних виплат.

За даними Світового банку 37% українців знаходяться поза межами фінансової системи, тобто не мають жодного банківського рахунку. Частка людей, які активно користуються інтернет- та мобільним банкінгом, в Україні у 7-8 разів нижча, ніж у Польщі та США.

Детальніше – https://bit.ly/2YUYi5s

2019-08-15

Вимірювання інновацій в освіті

Визначення інновацій в освіті та розуміння того, як вони працюють, має важливе значення для підвищення якості сектора освіти.

Систематичний моніторинг значно розширює міжнародну базу знань у галузі освіти, допомагає особам, що приймають рішення та формують політику, найкраще орієнтуватися у заходах та ресурсах, швидко отримувати зворотній зв’язок.

У новому виданні розглядається питання: що саме змінюється останні десять років у системі освіти ОЕСР, розглядаються освітні практики, висвітлюються системні інновації.

У звіті також представлені попередні висновки про зв’язки між інноваціями та показниками освіти.

Детальніше: https://bit.ly/2IscrSl

2019-08-15

22 українські проєкти перемогли в конкурсі Жан Моне програми ЄС Еразмус

За напрямом Жан Моне програми Європейського Союзу «Еразмус+» цього року перемогли 22 українські проєкти. Їх виконавці отримають фінансування на загальну суму майже 750 тис євро. Роботу над втіленням проєктів планують розпочати вже у вересні 2019 року.

Програма ЄС «Еразмус+» підтримує проєкти співпраці, партнерства та мобільності в сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту.

Напрям Жан Моне спрямований на розвиток європейських досліджень та євроінтеграційних процесів у світі. Виконавці проєктів за цим напрямом вивчають європейські студії, сприяють їх вдосконаленню, напрацьовують курси та освітні програми, присвячені євроінтеграційній темі.

За 5 років участі (за 2014-2018 роки) українські організації подали 575 пропозицій за напрямом Жан-Моне, з яких 57 проєктів були відібрані для фінансування. Вони реалізуються в більш ніж 40 закладах вищої освіти, неурядових організаціях і науково-дослідних установах України. Загальний бюджет проєктів становить понад 1,7 млн євро.

Переможцями цього року стали представники 12 вишів та 3 громадських організацій з різних регіонів країни. А саме:

– 15 модулів з економічного розвитку, врядування, регіональної політики, кримінальної політики, європейських цінностей, європейського простору вищої освіти, соціальних та економічних питань мігрантів та переселенців, захисту інформації та запобігання корупції;

– створення 3 кафедр;

– створення 1 центру досконалості;

– 1 проєкт з кібербезпеки;

– 2 проєкти з підтримки асоціацій.

Київський університет імені Бориса Грінченка;
Харківський національний університет радіоелектроніки;
Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки;
Національний університет «Львівська політехніка»;
Одеський національний університет ім. І. Мечникова;
Чорноморський національний університет ім. Петра Могили;
Запорізький національний університет;
Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана;
Київський національний університет ім. Т. Шевченка;
Тернопільський національний економічний університет;
Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка;
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
Платформа європейських студій для сталого розвитку;
Український інститут з кризового менеджменту та розв’язання конфліктів;
Регіональний центр європейських освітньо-наукових ініціатив.

Загалом цього року за напрямом Жан Моне було відібрано 285 проєктів. Їх виконуватимуть дослідники з різних країн світу.

Детальніше – https://bit.ly/2GSVrEb

2019-08-15

EUREKA info day

Міністерство освіти і науки України за участі представників Секретаріату Міжнародної європейської інноваційної науково-технічної програми «EUREKA» 19 вересня 2019 року проведуть інформаційно-комунікативний захід «EUREKA info day» (вебінар).

Під час заходу буде представлено інформацію про особливості функціонування програми EUREKA, критерії відбору потенційних мережевих проектів програми, можливість залучення зовнішніх джерел фінансування інноваційних проектів, а також практичний інструментарій, який використовується програмою.

Програма EUREKA сприяє розробленню конкурентної продукції, впровадженню новітніх технологічних процесів у виробництво, наданню послуг високої якості, розширенню міжнародного співробітництва, збільшенню продуктивності праці, залученню промислових та дослідних установ до виконання спільних розробок.

Для участі у заході необхідно попередньо зареєструватись за посиланням https://t.ly/5mXR

Детальніше: https://mon.gov.ua/ua/news/vidkrito-reyestraciyu-na-eureka-info-day

2019-08-15

Інновації ЄС та України

Європейською комісією створено пілотний проєкт Європейської ради інновацій (European Innovation Council – ЄРІ).

Метою діяльності ЄРІ є виявлення, розвиток і підтримка проривних технологій та інновацій від початкового етапу (розробки інноваційного продукту) до його комерціалізації, виведення на ринок шляхом запровадження у серійне виробництво. Одним із пріоритетних завдань ЄРІ є поліпшення умов, в яких інновації можуть бути реалізовані на усіх етапах розвитку.

ЄРІ працює на новаторсько-орієнтованій основі і є унікальним осередком, де винахідник зможе зустрітись з інноватором, а об’єднавши зусилля (ідеї) поспілкуватися й віднайти інвестора.

Детальніше – https://ec.europa.eu/research/eic/index.cfm?pg=home

2019-07-31

Національна академія наук України оголошує конкурс на здобуття премії для молодих учених і студентів за кращі наукові роботи

За роботи у галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук Президія НАН України щороку в лютому присуджує чотирнадцять премій для молодих учених і чотирнадцять премій для студентів закладів вищої освіти.

Премії присуджуються окремим авторам або колективам авторів за кращі наукові роботи, а також за серії наукових робіт з єдиної тематики, за відкриття та винаходи. Колектив, висунутий на присудження премії, повинен включати лише основних авторів, чий внесок був найвагомішим (не більше трьох осіб). На конкурс не приймаються роботи, які раніше були удостоєні премій, а також збірники наукових робіт різних авторів.

Детальніше – http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5154

2019-07-31

«Гроші пішли за дослідженнями» – новий підхід до фінансування і медичної науки

З вересня 2019 року фінансування відбуватиметься за новим принципом, що забезпечить ефективне використання коштів платників податків.

Заклади вищої освіти, заклади післядипломної освіти та наукові установи, що належать до сфери управління МОЗ України, надали в Міністерство звіти про наукову діяльність. За цими звітами відповідна Комісія оцінила результати їхньої діяльності. Тепер більше фінансування отримають заклади, що займаються науковою діяльністю на сучасному міжнародному рівні, які публікують свої роботи у вагомих наукових виданнях.

Наукові відкриття в медицині можуть кардинально трансформувати систему надання медичних послуг, допомогти зберегти та продовжити життя пацієнта. Старий принцип фінансування науково-дослідних робіт в Україні не був орієнтований на результат: державні кошти йшли не на наукові розробки, а на фінансування ставок.

Тепер діє алгоритм, за яким перерозподіляється фінансування між закладами вищої освіти, закладами післядипломної освіти та науковими установами, що належать до сфери управління МОЗ України, відповідно до чітких критеріїв.

Переваги нового принципу фінансування для медичної науки:

ефективне використання коштів платників податків;

орієнтація на кінцевий результат, тобто інноваційні відкриття, що визнаються на міжнародному рівні та публікуються у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science, PubMed та/або Scopus та мають імпакт-фактор;

інтеграція української медичної науки у світову науку через публікації в наукових виданнях, що високо цінуються за кордоном;

можливість брати участь у міжнародних конкурсах на гранти.

Звіти закладів оцінює Комісія Міністерства охорони здоров’я України з перегляду звітів про стан виконання наукових робіт, науково-технічних (експериментальних) розробок. До Комісії МОЗ України входять члени Наукової ради Національного фонду досліджень України та Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Щоби забезпечити прозорість та об’єктивність, а також виключити корупційну складову, кожен звіт надавався Комісії без вказання назви установи та виконавців.

Інформацію, подану закладами вищої освіти, закладами післядипломної освіти та науково-дослідницькими установами, щодо наявності публікацій у виданнях, що мають імпакт-фактор більше 1, перевіряла Національна наукова медична бібліотека України на прохання МОЗ України, в якої є доступ до наукометричної бази даних Web of Science.

За новою прозорою системою науковці будуть орієнтуватися на публікацію своїх досліджень у журналах, які мають високий імпакт-фактор. Що більше кращих дослідників візьмуть на роботу керівники установ/закладів, то більше отримає фінансування установа/заклад.

Детальніше – https://bit.ly/2KaWe4b

2019-07-30