Звіт Derwent Top 100 Global Innovators 2020

Звіт Derwent Top 100 Global Innovators 2020

145 тис. винаходів, 10 млн  дослідників, 316 млрд дол. витрат на дослідження, 4,5 трлн дол. виручки, топ-100 компаній з 14 країн або регіонів з трьох континентів. Інфрмація про них увійшла до звіту Derwent Top 100 Global Innovators 2020.

145 тис. винаходів, 10 млн  дослідників, 316 млрд дол. витрат на дослідження, 4,5 трлн дол. виручки, топ-100 компаній з 14 країн або регіонів з трьох континентів. Інфрмація про них увійшла до звіту Derwent Top 100 Global Innovators 2020.

На першому місці – США (39 компаній), за якими слідує Японія (32 інноваційні структури). На дві ці країни припадає майже три чверті списку Global Innovators цього року.

«Новітні винаходи, від телефонів і електромобілів до медичних пристроїв, вимагають більш глибокого дослідження, а також спільної роботи фахівців із раніше не пов’язаних між собою дисциплін», – говорить керівник відділу аналітики IP Group, Clarivate Analytics. «Великі організації, які традиційно домінували в інноваційному процесі, повинні вивчити й прийняти нові способи спільної роботи, якщо вони бажають процвітати у більш складній та більш фрагментованій екосистемі».

Що стосується галузевого представництва, то на першому місці виявиться галузь апаратних засобів і електроніки з 38 організаціями, за ними слід «Виробництво і медицина» з 16 компаніями, а галузі «Телекомунікації» та «Програмне забезпечення» представлені 8 учасниками.

Для побудови звіту аналітики Derwent вперше вийшли за межі списку 100 провідних інноваційних компаній, щоб виявити три ключові тенденції на ринку:

– скорочення частки інновацій 1000 провідних компаній в загальному обсязі винаходів (якщо шість років тому на ці 1000 компанії припадало 27% винаходів, то зараз – 18%);

– необхідність у співпраці (по мірі ускладнення винаходів, вони стають все більш наукомісткими і вимагають участі самих різних фахівців та дослідників, що демонструє збільшення середнього числа авторів у розрахунку на один патентний запис з 2,84 у 2014 році до 2,99 у 2019 році);

–  збільшення порогу для входження до списку (кількість патентних заявок, необхідних для потрапляння до Топ100, зросла за останні 6 років на 22%. Новачки списку 2020 року – Fujikura, HTC, Immersion, Microchip, Schneider Electric і Tencent – успішно потіснили своїх конкурентів та в середньому зросли на 250 місць починаючи з 2015 року).

 При підготовці звіту Top 100 Global Innovators вже дев’ятий рік використовуються удосконалені дані про патенти на основі Derwent World Patents Index (DWPI) і Derwent Patent Citations Index (DPCI) для відстеження інновацій на основі чотирьох показників:

– обсяг (організація повинна мати не менше 100 виданих винаходів (і понад 500 поданих заявок) за останні п’ять років);

– вплив (рівень цитування зовнішніми організаціями, який вимірюється за допомогою Derwent Patent Citations Index ™ за останні п’ять років, виключаючи сомоцитування);

–  успіх (високий коефіцієнт успіху в отриманні патентних грантів);

– глобалізація (рівень інвестицій заявника у свій винахід, який відстежується під час забезпечення захисту у всіх чотирьох ключових ринкових патентних відомствах Китаю, Європи, Японії та США).

Детальніше: https://clarivate.com/derwent/campaigns/derwent-top-100-global-innovators-2020-report/, https://clarivate.com/derwent/top100innovators/?utm_campaign=Derwent_Top_100_Global_Innovators_IPS_RCIS_2020&utm_source=owned_display&utm_medium=owned, https://clarivate.com/derwent/campaigns/derwent-top-100-global-innovators-2020-report/?utm_campaign=Derwent_Top_100_Global_Innovators_IPS_RCIS_2020&utm_source=owned_display&utm_medium=owned

2020-03-05
Share
Пріоритети Болонського процесу до 2030 року

Пріоритети Болонського процесу до 2030 року

4 березня 2020 року в Києві відбулось засідання Групи супроводу Болонського процесу. 
D:\Mои документы\Литвинова\Доручення 2020\НРАТ\Новини_ НРАТ\Березень\05.03.2020\5e5ff6dc2763c412633840.jpg

4 березня 2020 року в Києві відбулось засідання Групи супроводу Болонського процесу. 

Болонський процес – це міжурядова співпраця з реформування систем вищої освіти країн-членів Європейського простору вищої освіти. Болонський процес офіційно розпочався у 1999 році, коли була підписана Болонська декларація. На сьогодні 48 країн входять до Європейського простору вищої освіти. Україна стала членом Болонського процесу у 2005 році.

Обговорювались пріоритети розвитку Болонського процесу на найближчі 10 років. Серед ключових – збалансована академічна мобільність та посилена роль вищої освіти у досягненні Цілей сталого розвитку. Були також розглянуті питання реформування вищої освіти, перспективи подальшої співпраці у період до 2030 року. До найважливіших завдань віднесено:

– забезпечення взаємодії між країнами-учасницями Болонського процесу для досягнення Цілей сталого розвитку;

– забезпечення верховенства міжнародного права та запобігання будь-яким формам обмеження академічної автономії та інституційного врядування закладів вищої освіти;

– рівномірне виконання Болонських зобов’язань усіма країнами-учасниками;

– рівні можливості для розвитку національних систем вищої освіти в країнах Болонського процесу;

– збалансований розвиток академічної мобільності держав-учасниць;

– впровадження сучасних цифрових рішень у Європейському просторі вищої освіти.

Найближчим часом (23-25 червня 2020 року) у Римі відбудеться зустріч Міністрів вищої освіти Європейського простору.

У засіданні взяли участь країни-учасниці Європейського простору вищої освіти, консультативні члени та партнери Болонського процесу – Європейська Комісія (European Commission), Рада Європи (Council of Europe), ЮНЕСКО (UNESCO), Європейська мережа освітньої інформації (Eurydice), Європейський реєстр із забезпечення якості вищої освіти (EQAR), Європейська асоціація університетів (EUA), Європейська асоціація закладів вищої освіти (EURASHE), Європейська рада аспірантів та молодих учених (Eurodoc), Європейська асоціація студентів (ESU), Євростудент (Eurostudent).

Україна, приєднавшись до Болонського процесу, взяла на себе зобов’язання реформувати систему вищої освіти відповідно до європейських стандартів та цінностей. Було поставлено за мету забезпечити громадян якісною освітою, створити рівні умови для її отримання.

Детальнішеhttps://bit.ly/2wrCS7v, https://bit.ly/2IodvGg

Фото: МОН

2020-03-05
Share
Конкурс до галузевих експертних рад НАЗЯВО

Конкурс до галузевих експертних рад НАЗЯВО

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оголошує конкурс до галузевих експертних рад (ГЕР) відповідно до Порядку висування кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад на заповнення вакантних посад у таких галузях:
D:\Mои документы\Литвинова\Доручення 2020\НРАТ\Новини_ НРАТ\Березень\05.03.2020\скачанные файлы.png

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оголошує конкурс до галузевих експертних рад (ГЕР) відповідно до Порядку висування кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад на заповнення вакантних посад у таких галузях:

– 01 «Освіта / Педагогіка»;

– 02 «Культура і мистецтво»;

– 04 «Богослов’я»;

– 09 «Біологія»;

– 10 «Природничі науки»;

– 11 «Математика та статистика»;

– 12 «Інформаційні технології»;

– 17 «Електроніка та телекомунікації»;

– 20 «Аграрні науки та продовольство»;

– 23 «Соціальна робота»;

– 24 «Сфера обслуговування»;

– 25 «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону»;

– 26 «Цивільна безпека»;

– 27 «Транспорт»;

– 28 «Публічне управління та адміністрування».

Конкурс триватиме з 5 березня до 16 березня 2020 року. 

Детальніше: https://bit.ly/2VLxuql

Фото: НАЗЯВО

2020-03-05
Share
Startup Grind Global 2020

Startup Grind Global 2020

12 березня відбудеться захід, на якому можна буде дізнатися про історії українських стартапів, їх спілкування з топовими інвесторами та корпораціями США під час Startup Grind Global 2020.
D:\Mои документы\Литвинова\Доручення 2020\НРАТ\Новини_ НРАТ\Березень\05.03.2020\88276924_1455373257975086_8446516240893083648_o.jpg

12 березня відбудеться захід, на якому можна буде дізнатися про історії українських стартапів, їх спілкування з топовими інвесторами та корпораціями США під час Startup Grind Global 2020.

Startup Grind Kyiv за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» та Міністерство цифрової трансформації України організували поїздку української делегації, яка складалась із 15 вітчизняних стартапів на 10-у глобальну конференцію Startup Grind Global 2020. Чотири з 15 українських стартапів отримали доступ до ексклюзивної програми Accelerate пiд час конференції, а українська делегація стала найбільшою та найкраще підготовленою серед делегацій з інших країн, за що організатори отримали нагороду – Startup Program Heroes.

Детальніше: https://bit.ly/2VOYaGK, https://bit.ly/2VOYd5o, https://bit.ly/32Rkn8E

Фото: Startup Grind Kyiv

2020-03-05
Share
ТОП-10 успішних українських вчених-жінок. Інфографіка

ТОП-10 успішних українських вчених-жінок. Інфографіка

За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених у рейтингу серед 41 країни.

За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених у рейтингу серед 41 країни.

У 2018 році була запроваджена українська премія, яка є частиною глобальної Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці». Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) та заохочення їх до розвитку української науки.

Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше жінок-науковців у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук. У галузі технічних наук їх всього – 34,1%.

Детальніше: https://bit.ly/2TGjRX3 , https://bit.ly/2TBs7aL

Фото: Укрінформ

2020-03-04
Share
Міжнародний день відкритих даних

Міжнародний день відкритих даних

7 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день відкритих даних. Україна, як одна з країн лідерів за темпами розвитку сфери відкритих даних, приєднується до цього руху, адже це можливість показати переваги відкритих даних та заохотити прийняття політики відкритих даних в уряді, бізнесі та громадянському суспільстві. 

7 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день відкритих даних. Україна, як одна з країн лідерів за темпами розвитку сфери відкритих даних, приєднується до цього руху, адже це можливість показати переваги відкритих даних та заохотити прийняття політики відкритих даних в уряді, бізнесі та громадянському суспільстві. 

Напередодні у Києві відбулась подія, присвячена цій даті. У програмі  цієї події: алея стартапів, що працюють на основі відкритих даних; панельні дискусії з експертами з бізнесу, держустанов та соціальних інноваторів; keynote спіч від засновника славетного Opendatabot; воркшоп з основ роботи з відкритими даними. 

Захід, який пройшов 4 березня 2020 року, був організований за підтримки Міністерства цифрової трансформації України у рамках USAID/UK aid проєкту TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах. 

Детальніше: https://bit.ly/2Ilsv81https://bit.ly/39lUn7K

2020-03-04
Share
Набрав чинності Женевський акт Лісабонської угоди

Набрав чинності Женевський акт Лісабонської угоди

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) повідомляє, що офіційно набрав чинності Женевський акт Лісабонської угоди про найменування місць походження і географічні зазначення. Відповідна міжнародна система реєстрації забезпечує охорону найменувань, які вказують на географічний район походження таких продуктів, як кава, чай, фрукти, вино, кераміка, скло і тканини.

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) повідомляє, що офіційно набрав чинності Женевський акт Лісабонської угоди про найменування місць походження і географічні зазначення. Відповідна міжнародна система реєстрації забезпечує охорону найменувань, які вказують на географічний район походження таких продуктів, як кава, чай, фрукти, вино, кераміка, скло і тканини.

Женевський акт Лісабонської угоди, прийнятий 20 травня 2015 року, дозволяє отримати міжнародну реєстрацію не лише найменувань місць походження, але й географічних зазначень у рамках єдиної процедури реєстрації у ВОІВ. Він передбачає можливість приєднання певних міжурядових організацій, включаючи Європейський союз і Африканську організацію інтелектуальної власності. 

26 листопада 2019 року до Женевського акта приєднався Європейський союз, що уможливило набрання чинності цим документом 26 лютого 2020 року.

Основний документ – Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження та їх міжнародну реєстрацію – у своєму первісному вигляді був прийнятий у 1958 році. Женевський акт Лісабонської угоди разом з власне Лісабонською угодою утворюють так звану Лісабонську систему. На цей час дія Женевського акта поширюється на 31 країну.

Детальніше: https://ukrpatent.org/uk/news/main/wipo-geneva-lisbon-03032020

Фото: WIPO

2020-03-04
Share
Укрпатент: навчання на  дистанційних курсах Академії ВОІВ триває

Укрпатент: навчання на дистанційних курсах Академії ВОІВ триває

Підвищити професійний рівень у сфері інтелектуальної власності фахівцям Укрпатенту допомагає навчання на безоплатних дистанційних курсах Академії ВОІВ.  
D:\Mои документы\Литвинова\Доручення 2020\НРАТ\Новини_ НРАТ\Березень\04.03.2020\collaboration-5-800.jpg

Підвищити професійний рівень у сфері інтелектуальної власності фахівцям Укрпатенту допомагає навчання на безоплатних дистанційних курсах Академії ВОІВ.  

Доступними для проходження є такі курси:

– DL-001 «The Primer on Intellectual Property» (Початковий курс з інтелектуальної власності);

– DL-101 «Основи інтелектуальної власності»;

– DL-301 Patents (version 2).

Детальніше: https://bit.ly/38lIptI

2020-03-04
Share
Комітет цифрової трансформації: плани на 2020 рік

Комітет цифрової трансформації: плани на 2020 рік

Комітет цифрової трансформації Верховної Ради України визначив  цілі, над якими буде працювати у 2020 році. Вони визначені за кожним напрямом роботи. Це:
D:\Mои документы\Литвинова\Доручення 2020\НРАТ\Новини_ НРАТ\Березень\04.03.2020\88093518_236275747750732_6989516862820188160_o.jpg

Комітет цифрової трансформації Верховної Ради України визначив  цілі, над якими буде працювати у 2020 році. Вони визначені за кожним напрямом роботи. Це:

– прийняття нових законопроєктів про доступ, електронні комунікації та хмарні обчислення;

– розвиток законодавства у сфері кібербезпеки; 

– розроблення та впровадження стандартів захисту персональних даних; 

– усунення регуляторних  перепонів для переходу бізнесу від паперового документообігу до електронного; 

– законодавче закріплення цифрових прав; 

– удосконалення правового регулювання у сфері відкритих даних;

– покращення бізнес-середовища для розвитку інноваційного підприємництва; 

– створення нормативно-правової бази для функціонування розумних міст.

Детальніше: https://bit.ly/38sIfRn

2020-03-04
Share
Міжнародна школа з фізики високих енергій

Міжнародна школа з фізики високих енергій

У Дніпровському національному університеті ім. О. Гончара триває міжнародна школа з фізики високих енергій та медичної фізики. 
D:\Mои документы\Литвинова\Доручення 2020\НРАТ\Новини_ НРАТ\Березень\04.03.2020\pexels-photo-3769708.jpeg

У Дніпровському національному університеті ім. О. Гончара триває міжнародна школа з фізики високих енергій та медичної фізики. 

Лекції студентам читають вчені-фізики Франції та України. Тематика лекцій – від питань фізики високих енергій, принципів побудови так званої стандартної моделі елементарних частинок, до сучасної теорії фундаментальних взаємодій та її різноманітних узагальнень.  

Слухачі міжнародної школи зможуть взяти участь у конкурсі студентських наукових робіт. Вже виявили бажання взяти участь у конкурсі 19 молодих науковців із університетів Києва, Дніпра, Харкова та Сум. Трійка призерів отримає гранти для тижневого відвідування Європейського центра ядерних досліджень (CERN, Швейцарія).

Детальніше: https://bit.ly/2VJypaY

2020-03-04
Share