Науковцям

21 вересня 2021  року Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) оприлюднила щорічний звіт «Глобальний інноваційний індекс 2021: дослідження через призму кризи COVID-19».

Звіт, в якому порівнюється інноваційна діяльність 132 країн, містить основні висновки стосовно географії інновацій у світі станом на 2021 рік. 

Високі місця у рейтингу впродовж останніх п’яти років постійно посідають декілька країн з високим рівнем доходу – Швейцарія, Швеція, США та Велика Британія. Вперше до кращої п’ятірки у 2021 році ввійшла Республіка Корея. Низка країн з середнім рівнем доходу, серед яких Китай, Туреччина, В’єтнам, Індія та Філіппіни, поліпшують свої показники, наближаючись до лідерів, а до числа 15 провідних економік світу увійшли ще 4 азіатські країни: Сінгапур (8 місце), Китай (12), Японія (13) і Гонконг, Китай (14).

Як і раніше, спостерігається нерівномірна зміна інновацій у регіональному розрізі. Лідерами залишаються, маючи значну перевагу, представники Північної Америки та Європи. Регіоном, який наближається до лідерів, є Південно-Східна Азія, Східна Азія та Океанія, інноваційна діяльність яких за останні 10 років набула потужної позитивної динаміки.

Серед країн із середнім рівнем доходу лише Китай входить до 30 кращих, займаючи 12 місце. Ще 9 країн потрапили до 50 чільних економік світу: Болгарія (35 місце), Малайзія (36), Туреччина (41), Таїланд (43), В’єтнам (44), Російська Федерація (45), Індія (46), Україна (49) і Чорногорія (50). Проте, лише Туреччина, В’єтнам, Індія та Філіппіни, успішно доповнюючи свої внутрішні інновації міжнародною передачею технологій, стабільно покращують свої позиції у світовому рейтингу інноваційності.

Що стосується України, то вона посідає 49 місце у світовому рейтингу, 3 місце – серед країн з середнім рівнем доходу та 32 місце в Європі.

Детальніше: https://bit.ly/3uBqOue, https://bit.ly/3FaClpo, https://bit.ly/3BahjEQ

Фото: ВОІВ

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки опубліковано результати аудиту підготовлених впродовж останніх 10 років та готових до впровадження технологій і науково-технічних (експериментальних) розробок, проведеного спільно з іншими міністерствами, відомствами та національними академіями наук.

Йдеться про розробки, створені закладами вищої освіти України, науковими установами, підприємствами, установами та організаціями. Аудит побудовано на даних 142 закладів вищої освіти всіх форм власності, 5 академій наук, 37 центральних органів виконавчої влади (9 міністерств, 10 служб, 10 агентств) та ін.

Найбільша кількість результатів створена підприємствами, установами та організаціями МОН – 5413, найменша – Державного агентства водних ресурсів України.

Рівень готовності до впровадження результатів науково-технічної діяльності визначався зігдно з класифікаторами Innovation Readiness Level (для розробок) та Technology Readiness Level (для технологій). Встановлено, що переважну більшість складають рівні готовності IRL2-IRL5 / TRL2-TRL5 для усіх видів РНТД.

Сформовано базу даних із 14 тис. результатів науково-технічної діяльності до яких належать: 8602 РНТД, на які оформлено майнові права; – 3255 потенційно охороноздатних РНТД; 2217 технологій.

Детальніше: https://bit.ly/39DTnxv, https://bit.ly/3AFZWvn, https://bit.ly/2WgQ2Sc, https://bit.ly/39D2e2I 

Фото: скріншот

21 вересня 2021 року колегія Міністерства освіти і науки України розглянула підсумки наукової та науково-технічної діяльності за 2020 рік.

У минулому році за даними МОН з Державного бюджету України на фінансування науково-технічної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ і їх інтеграції до європейського та світового дослідницького простору було виділено близько 1,5 млрд. грн. 

Державним бюджетом України фінансувалась 751 наукова робота, у т.ч. 319 фундаментальних досліджень на суму 278,7 млн грн.; 375 прикладних досліджень на суму 280,8 млн грн.; 57 науково-технічних розробок на суму 38,6 млн грн. Крім того, здійснювалось фінансування конкурсних відборів на суму 701 млн грн. та 191 робота молодих вчених на суму 102,8 млн грн. Було завершено 170 фундаментальних досліджень, 210 прикладних досліджень, 42 науково-технічні розробки за такими пріоритетними науковими напрямами, як радіаційна та медична фізика, біофізика, спінтроніка, матеріалознавство та інші.

У 2020 році Національним фондом досліджень проведено два конкурси проєктів із виконання наукових досліджень і розробок: «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених». Результатом конкурсів стало укладення 216 договорів про надання грантової підтримки на загальну суму 255,3 млн грн. За розробку та впровадження інноваційних технологій було присуджено п’ять Премій Кабінету Міністрів України на суму 1 млн грн.

МОН продовжує активну співпрацю з Європейською Комісією щодо забезпечення процедури приєднання та участі України у програмах «Горизонт Європа» та «Євратом». Наразі в Україні учасниками програми «Горизонт 2020» вже в цьому році підписано 228 грантових угод на загальну суму близько 45,8 млн євро.

Сформована база даних готових до впровадження технологій і науково-технічних (експериментальних) розробок, яка буде доступна на маркетплейсі «Science2Business» та поширена серед центрів трансферу технологій Національної мережі.

Аналіз використання фінансових ресурсів та отриманих результатів допомогли визначити напрями, за якими створюються технології в Україні, сформувати перелік технологій та розробок, які пропонуються реальному сектору економіки, виявити проблеми, які перешкоджають комерціалізації технологій та розробок в Україні, а також сформувати подальші кроки у політиці центральних органів виконавчої влади щодо ефективного розподілу бюджетних коштів на створення технологій і розробок з урахуванням потенціалу для їхньої комерціалізації.

Колегія МОН ухвалила рішення, згідно з яким система конкурсного відбору проєктів фундаментальних та прикладних досліджень і науково-технічних розробок потребує подальшого удосконалення, а участь вітчизняних науковців у міжнародних науково-технічних програмах і проєктах – інтенсифікації.

Детальніше: https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-tehnologiy/2021/09/16/Audyt-Final.zvit.16.09.pdf, https://bit.ly/3AzCobD, https://bit.ly/2XL7L4k, https://bit.ly/3AGdxTw, https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-tehnologiy/2021/09/16/Data.base.technology.16.09.rar, http://s2bmm.smart-made.com 

Фото: МОН

30 вересня 2021 року завершується прийом документів для участі в конкурсі на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за розроблення інноваційних технологій.

Премія на конкурсних засадах присуджується щороку за особливі досягнення в розробленні та впровадженні інноваційних технологій у виробництво та виведення на ринок вітчизняної інноваційної продукції. 

На здобуття Премії можуть бути висунуті роботи, результатом яких є реалізовані інноваційні проєкти та які відповідають наступним критеріям:
– практична цінність і перспективність результатів пов’язаних з роботою господарської діяльності заявника для підприємства, окремих галузей промисловості та/або національної економіки в цілому;
– кількість створених робочих місць для впровадження інноваційної технології, у тому числі нових робочих місць у високотехнологічних галузях;
– наявність сучасного високотехнологічного наукового обладнання та ефективність його використання в процесі впровадження інноваційної технології;
– відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності;
– кількість охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності, що отримані в Україні і за кордоном та використані в роботі;
– кількість укладених у процесі виконання роботи ліцензійних угод на використання об’єктів права інтелектуальної власності та ноу-хау.

Розмір Премії визначається щороку Кабінетом Міністрів України.

Детальніше: https://bit.ly/3i3Pt5S, https://bit.ly/3u4EPAF, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/701-2012-%D0%BF#Text

Фото: МОН

Громадське об’єднання «Агенція Європейських Інновацій» пропонує для ознайомлення «Рекомендації з підготовки проєктних пропозицій на конкурси програми «Горизонт Європа»».

У документі наведено сценарії підготовки проєктів на конкурси європейських програм, які містять роз’яснення щодо термінів підготовки проєктних заявок, типових варіантів участі організацій у підготовці заявок, основних етапів їх написання та подання.

Як відзначається у рекомендаціях, більшість конкурсів у європейських програмах передбачають подання проєктних заявок у складі консорціуму, тому пошук партнерів є надзвичайно відповідальним моментом. Найбільш розвинуті інструменти для налагодження партнерських відносин створені й апробовані впродовж останніх років реалізації програмами «Горизонт 2020» та будуть зберігати свою цінність для «Горизонт Європа». Саме цим аспектам автори рекомендацій приділяють основну увагу.

У документі розглядаються інструменти пошуку партнерів на порталі фінансування і тендерів, інших спеціалізованих порталах, участь у спеціальних заходах Європейської Комісії, інформаційні ресурси Cordis, структура профілю організації в аплікаційній формі.

Документ підготовлений у рамках проєкту «Як знайти власний шлях до успіху у програмах ЄС для реалізації цифрових інновацій» за підтримки Європейського Союзу.

Детальніше: https://bit.ly/3Awajly, https://bit.ly/39o85c7     

Фото: скріншот

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила щорічний звіт «Global Innovation Index 2021», в якому аналізується інноваційна діяльність 132 країн світу.

Глобальний інноваційний Індекс (ГІІ) ранжує світові економіки відповідно до їх інноваційних можливостей. Він складається з 80 показників, згрупованих за вхідними та вихідними інноваційними ресурсами та віддзеркалює різні аспекти інновацій.

Найбільш інноваційною країною у 2021 році визнано Швейцарію, за якою в рейтингу слідують Швеція, США, Велика Британія та Республіка Корея. Серед регіонів лідерами є:
– у Північній Америці – США та Канада;
– в Європі – Швейцарія, Швеція, Велика Британія;
– у Північній Африці та Західній Азії – Ізраїль, Об’єднані Арабські Емірати та Туреччина;
– у Центральній і Південній Азії – Індія, Ісламська Республіка Іран та Казахстан;
– у Латинській Америці та Карибському басейні – Чилі, Мексика та Коста-Ріка;
– у Південно-Східній Азії, Східній Азії та Океанії ‒ Республіка Корея, Сінгапур, Китай;
– в Африці (на південь від Сахари) ‒ Південна Африка, Кенія, Об’єднана Республіка Танзанія.

Трійка лідерів серед інноваційних економік за рівнем доходів має наступний вигляд:
– з високими доходами – Швейцарія, Швеція, Сполучені Штати Америки;
– із доходом вище середнього – Китай, Болгарія, Малайзія;
– із доходом нижче середнього ‒ В’єтнам, Індія, Україна;
– малозабезпечені – Руанда, Таджикистан, Малаві.

Україна посідає 49-те місце серед 132 економік, 76-е місце по запровадженню інновацій, 37 місце за результатами інноваційної діяльності. 

Глобальний індекс інновацій зарекомендував себе як надійний «довідник з інновацій» та «інструмент для дій».

Під час презентації звіту  також відбулись панельні дискусії, присвячені розвитку інновацій у часи COVID-19, розробленню та впровадженню  відповідних політик, аналізу кращих бізнес-стратегій.

Детальніше: https://bit.ly/3ktTC4z, https://bit.ly/2XLRInm, https://bit.ly/3Az5Yy6  

Фото: ВОІВ