Наукові заходи

8-10 березня 2022 року відбудеться щорічна конференція Міжнародного центру академічної доброчесності 2022 року.

Організатор – Міжнародний центр академічної доброчесності ICAI.

Цього року захід присвячений 30-річчю заснування ICAI, – організації, створеної для боротьби з шахрайством, плагіатом та академічною недоброчесністю у сфері вищої освіти. Наразі місія ICAI доповнена просуванням культури доброчесності в академічних співтовариствах по всьому світу.

ICAI визначає академічну доброчесність як прихильність шести фундаментальним цінностям: чесності, довіри, справедливості, поваги, відповідальності та сміливості. З цих цінностей випливають принципи поведінки, що дозволяють академічним співтовариствам втілювати ідеали в життя.

Програмою конференції передбачені наступні заходи:
– пленарні засідання, присвячені минулому, теперішньому та майбутньому, оскільки ICAI відмічає 30-річчя академічної доброчесності;
– пленарні панельні дискусії за участі експертів світового рівня та лідерів думки з головної теми дня;
– заняття, присвячені передовим технологіям, поточним дослідженням, питанням політики та досвіду студентів, навчальних закладів і практиків, які проводитимуть провідні експерти з усього світу.

Зареєстровані учасники заходу мають можливість доступу до всіх сесій, віртуальних виставкових павільйонів, спонсорам конференції та матеріалам доповідачів в одному місці в додатку для конференцій Whova. Зареєстрованим учасникам після конференції будуть надані всі презентації, матеріали семінарів і панельних дискусій.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація та оплата організаційних внесків.

Детальніше: https://bit.ly/32TkgxR, https://bit.ly/32PU5Il, https://bit.ly/32SLXH1

Фото: ІСАІ

13 січня 2022 року відбудеться вебінар на тему «Аналіз грантової підтримки та ефективності співпраці у Web of Science та InCites».

Організатор – Державна науково-технічна бібліотека України.

Для проведення наукових досліджень необхідні ресурси. Фінансова підтримка НДР та міжнародні колаборації, залучення можливостей різних лабораторій дозволяє виконувати дослідження на більш високому рівні та швидше отримувати результати.

Захід покликаний продемонструвати, як можна знайти та проаналізувати інформацію про здобутки інших установ, визначити лідерів, дізнатись про фонди, які фінансували аналогічні дослідження, тематичну спрямованість інтересів різних грантових агенцій, віднайти співвітчизників, що мають досвід отримання грантів та відшукати їхні контакти. Для цього організатори використають платформу Web of Science та інструмент InCites.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3pHtRQZ, https://bit.ly/3qPe7KT, https://bit.ly/3ETeitG 

11 та 13 січня 2022 року відбудуться вебінари з подання та керування заявками РСТ.

Організатор – Всесвітня організація інтелектуальної власності.

Заходи покликані ознайомити усіх зацікавлених осіб з новим функціями, реалізованими у останній версії еРСТ 4.9.

Процедура РСТ містить наступні кроки:
– подача заявки;
– міжнародний пошук;
– міжнародна публікація;
– додатковий міжнародний пошук;
– міжнародна попередня експертиза;
– національна фаза.

Міжнародна Угода про патентну кооперацію (РСТ) об’єднує понад 150 країн. Вона дозволяє замовляти патентну охорону винаходу одночасно у великій кількості країн шляхом подачі єдиної «міжнародної» патентної заявки замість декількох окремих національних або регіональних патентних заявок. Видача патентів залишається під контролем національних або регіональних патентних відомств на так званій «національній фазі».

Для участі у заходах необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3z6ZciU, https://bit.ly/3FzOp3g, https://bit.ly/3mGoWxL

Фото: ВОІВ

2-4 лютого 2022 року відбудеться міжнародна школа-семінар на тему «Сучасні педагогічні технології в освіті».

Організатор – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».

Захід покликаний підвищити педагогічну майстерність науково-педагогічних працівників шляхом їх ознайомлення та навчання сучасним технологіям педагогічного процесу, а також обміну досвідом щодо нових підходів до виховання та розвитку особистості. Він буде організований у формі педагогічних майстерень за напрямками: STEM-лабораторії, Digital-інструменти, педагогічні майстерні, майстер-класи, уроки мотивації та творчості.

Тематика майстер-класів:
– основні тенденції вищої освіти, спровоковані пандемією COVID;
– сучасні психолого-педагогічні технології розвитку конфліктологічної культури викладачів;
– цифрові технології та мультиперспективність у викладанні гуманітарних дисциплін;
– методика подолання психічної травми у дорослому та дитячому віках – шлях до щасливого майбутнього;
– технологія проведення рольової гри в педагогічному процесі;
– конструювання освітніх цілей в коучинговому підході;
– сторітеллінг в педагогічній практиці: розвиток комунікативного потенціалу викладача;
– особливості використання інтерактивних методів взаємодії зі студентами в сучасних умовах дистанційного навчання;
– теорія спіральної динаміки в системі освіти;
– роль підвищення емоційного інтелекту в освіті – застосування інновацій на платформі Телеграм;
– Web of Science для педагога-науковця та педагога-практика;
– забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти – корисні поради.

Педагогічні майстерні охоплюватимуть наступні питання:
– лідерство;
– емоційно-вольова стресостійкість працівника сфери соціального забезпечення;
– особливості відновлення психічного здоров’я викладача;
– викладання медичної науки в умовах карантинних обмежень: як зберегти якість;
– досвід активізації інженерної творчості в умовах дистанційного навчання;
– інформаційно-комунікаційні технології викладання курсу фізики в умовах віддаленого навчання.
STEM-лабораторії будуть орієнтовані на розгляд наступних питань:
– впровадження практики міждисциплінарних проектів в освітньому процесі;
– застосування прийомів «Hands-on+Minds-on» на заняттях фізики;
– використання доповідей про стан навколишнього середовища на природничих уроках;
– чому харчові технології – це золота жила для формату STEM;
– мехатроніка та робототехніка онлайн: втілення ідей, час яких настав!;
– використання цифрового інструментарію для створення якісних презентацій і роботи з класом у дистанційному режимі.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/33XodSn, https://bit.ly/32x2UGD, https://bit.ly/340uyfX

Фото: ХПІ

31 січня ‒ 1 лютого 2022 року відбудеться вебінар на тему «Інноваційні підходи до майбутнього. Складні системи навчання».

Організатор – Організація економічного співробітництва та розвитку.

Пандемія COVID-19 призвела до втрати робочих місць багатьма дорослими людьми. Деякі з цих робочих місць не будуть відновлені, враховуючи прискорене впровадження нових технологій під час пандемії та скорочення обсягів виробництва.

Дорослі терміново потребують підвищення кваліфікації та перепідготовки на нових робочих місцях і в нових галузях. 

Дослідження процесу набуття професійних навичок дорослими, проведене ОЕСР, показало, що менше половини дорослих в європейських країнах і США приймають участь у програмах перенавчання. 

Дорослі з низькою кваліфікацією та похилого віку мають набагато меншу ймовірність перепрофілювання та отримання нового робочого місця, ніж молодші та мобільніші працівники.

Експерти і практики обговорять останні інновації у навчанні дорослих у Європі та США, а також новаторські приклади профорієнтації.

Програма заходу передбачає проведення презентацій від ОЕСР, експертні панелі та дискусійні столи. Основними темами для дискусій будуть наступні:
– використання інноваційних технологій у навчанні дорослих;
– галузеві підходи до підвищення кваліфікації та перепідготовки;
– перешкоди, котрі стоять на шляху більш широкої участі та інклюзивності в навчанні;
– розробка та реалізація інноваційних стратегій фінансування навчання дорослих;
– інноваційні ініціативи щодо прогнозування потреби працівників для «зелених» робочих місць і підготовки кадрів для «зелених» робочих місць.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3FyY8Hi, https://bit.ly/3msuKdV

Фото: ОЕСР

24 січня 2022 року відбудеться політична конференція високого рівня на тему «Протидія впливу COVID-19 на молодь».

Організатор – ЮНЕСКО.

Захід стане продовженням серії заходів із обміну знань «Молодь як дослідник» (YAR), що відбулась у жовтні 2021 року. На ньому учасники разом з главами держав і міністрами відповідних відомств обговорять пріоритетні зобов’язання та політичні рішення, необхідні для протидії впливу COVID-19 на молодь. Планується створити багатосторонню глобальну коаліцію для подолання впливу пандемії на молодь і забезпечення реальних зобов’язань у рамках Глобальної схеми грантів для сталої підтримки досліджень, які проводить молодь, і пошуку за її допомогою шляхів виходу з кризи.

Впродовж 16 місяців 34 дослідницькі групи проводили вивчення впливу пандемії на молодь – від психічного здоров’я до прав людини, від навчання до засобів до існування, від керівної ролі молоді до ролі інноваційних технологій. 

YAR узагальнила результати з тих аспектів життєдіяльності молоді, котрі були достатньо вивчені. Вони були презентовані на попередній стадії під час зустрічі YAR з обміну знань, де молоді дослідники змогли обсудити та відрегулювати свою роботу через обмін думками з технічними та політичними експертами з урядів, академічних кіл, громадянського суспільства та структури ООН.

Прагматичні рекомендації з політики стануть основою для діалогу та визначення пріоритетних зобов’язань, які необхідно виконувати в майбутньому як на національному, так і на міжнародному рівні, для усунення впливу пандемії COVID-19 на молодь.

ЮНЕСКО планує створити Глобальну схему грантів для просування, підсилення та розширення масштабів молодіжних ініціатив, які мають соціальний вплив на відновлення після пандемії. Це забезпечить підтримку двох основних категорій ініціатив, очолюваних молоддю: дослідження та масові акції, котрі проводить і організовує молодь.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/33Q0lzP, https://en.unesco.org/youth, https://en.unesco.org/covid19/youth/yar, https://bit.ly/33XpIjq

Фото: скріншот

17-18 лютого 2022 року відбудеться конференція на тему «Європейський навчально-педагогічний форум 2022 року».

Організатор – Європейська асоціація університетів.

Захід стане площадкою для обговорення змін у навчанні та викладанні, які відбуваються в європейських університетах. 

Пандемія COVID-19 створила значні проблеми для сектору вищої освіти, призвела до інноваційного руху, коли багато університетів  мусили переглянути методи та формати, котрі найкраще підходять для навчання студентів.

Коли йде мова про майбутнє навчання та викладання, постає багато питань, зокрема:
– якщо не брати до уваги поточну тенденцію, як нові технології можуть дійсно покращити навчання та викладання;
– як можна запровадити дигіталізацію в культуру університету, щоб вона слугувала стратегічним цілям закладу вищої освіти;
– як можна використовувати потенціал цифровізації для підвищення справедливості доступу до навчання;
– якими будуть наслідки для інтернаціоналізації.

Обговорюватиметься, як саме університети покращують навчання та викладання за допомогою цифрових інструментів, буде презентована робота тематичних груп  ЄАУ 2021 року «Навчання та викладання з використанням цифрових технологій».

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/30V7IF4, https://bit.ly/3JgUcgt, https://bit.ly/3JexXrr, https://bit.ly/3Fu2WgL

Фото: скріншот

20 січня 2022 року відбудеться круглий стіл «Майбутнє людства з новими технологіями», присвячений етиці штучного інтелекту та редагування геному.

Організатор – ЮНЕСКО.

Учасники події шукатимуть відповіді на наступні запитання:
– чи можна гарантувати виграш у однаковій мірі кожному від новітніх технологій;
 – які етичні наслідки цих технологій;
– хто і як повинен регулювати ці технології.

Редагування геному – це революційна технологія, котра може швидко й точно модифікувати ДНК живих організмів, додаючи сприятливі характеристики чи видаляючи небажані. Використання цієї технології для лікування деяких генетичних захворювань – це реальність найближчого майбутнього.

Заплановано дві панельні дискусії. Під час першої «Етика редагування геному: рівний доступ і управління» будуть обговорюватись нагальні етичні проблеми редагування геному у лікуванні, а також впливу цього процесу на майбутні покоління та оточуюче середовище, і шляхи вирішення цих проблем.

На другій «Етика штучного інтелекту: майбутнє людства зі штучним інтелектом» буде організований діалог з етичних проблем у сфері штучного інтелекту, з якими зараз стикається людство та які будуть загрозою у майбутньому. Експерти розглянуть конкретні дії з вирішення цих проблем, щоб гарантувати, що розробка та використання штучного інтелекту сприятиме благополуччю всього людства і допоможе досягненню цілей сталого розвитку.

На попередніх тематичних заходах ЮНЕСКО аналогічної спрямованості вже розглядались етичні питання, пов’язані зі штучним інтелектом, такі як конфіденційність, упередженість даних, гендерна рівність, прийняття рішень за допомогою штучного інтелекту, а також культурні відмінності та цінності. 

Круглий стіл організований за фінансової підтримки Міністерства освіти, культури, спорту, науки та технологій Японії.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3Ei4Tf7, https://bit.ly/3plqwql, https://bit.ly/3FnxyAA, https://bit.ly/3Ep2dfJ, https://bit.ly/3pniFcb

Фото: скріншот

27 січня 2022 року відбудеться конференція на тему «Європейська стратегія університетів та реформи системного рівня: куди прямувати?».

Організатор – Європейська асоціація університетів.

Захід покликаний стати площадкою для обговорення майбутньої Європейської стратегії для університетів та системних реформ в освіті. На ньому зберуться разом представники університетів, європейські політики, представники національних міністерств і інших зацікавлених сторін у сфері вищої освіти та досліджень. Ключове питання конференції – як європейська політика та програми взаємодіють з національними реформами та процесами трансформації від сьогодні й до 2030 року.

У січні 2022 року буде представлена Європейська стратегія для університетів від Європейської комісії, спрямована на підтримку синергії між університетськими місіями, відповідними політиками, програмами та національними планами реформ країн ЄС. Стратегія пов’язана з планами відновлення та стабільності Європейського Союзу. Університети потрібні суспільству як відкриті, інклюзивні та автономні інститути, наголошується у документі «Університети без стін EUA – бачення на 2030 рік».

Програмою заходу пропонується обговорення наступних тем:
– як досягти синергизму між вищою освітою, дослідженнями та інноваціями на різних рівнях політики, програм і практик і як їх краще поєднати;
– як сприяти відновленню та стабільності й використовувати європейське фінансування для підтримки реформ і нарощування потенціалу на майбутнє;
– як зробити можливим більш глибоке транснаціональне співробітництво та усунути перешкоди, щоб університети стали інноваційними.

Конференція складатиметься із трьох сесії, де будуть представлені приклади європейської політики, національних реформ та окреслені перспективи розвитку європейських університетів.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3HbkUoH, https://bit.ly/30SQJTS

Фото: скріншот

З 11 по 14 січня 2022 року відбудеться міжнародна конференція на тему «Вода, мегаполіси та глобальні зміни».

Організатор – ЮНЕСКО.

Захід покликаний зібрати разом учених і політиків для вирішення проблеми водної безпеки та глобальних проблем у мегаполісах.

Перед конференцією стоять наступні завдання:
– підготувати науково-технічний огляд водних проблем і рішень, з якими стикаються мегаполіси та використовувати їх для пом’якшення наслідків зміни клімату, конкретизуючи обмін досвідом у конкретній сфері водних ресурсів;
– укріплювати діалог між наукою та політиками на регіональному та місцевому рівнях;
– активувати платформу співпраці Альянсу мегаполісів з води та клімату (MAWAC) шляхом конкретизації обміну досвідом у конкретній сфері;
– переглянути Стратегічні глобальні рамки MAWAC, підготовлені робочою групою міжурядової гідрологічної програми ЮНЕСКО.

MAWAC прагне надати мегаполісам платформу для обміну досвідом у розв’язанні проблем і отримання доступу до технічної та фінансової підтримки програм і проєктів, які дозволять їм успішно долати проблеми водопостачання та зміни клімату.

До 2030 року населення приблизно 100 мегаполісів перевищуватиме мільярд мешканців і 60% населення світу буде проживати в міських районах. На сьогодні частка міського населення в деяких регіонах перевищує 70% і прогнозується, що найближчим десятиліттям збільшення чисельності населення буде вище в міських центрах, особливо в мегаполісах з населенням більше 10 млн осіб. Вони охоплюють різноманітні географічні регіони з широким діапазоном кліматичних умов і, як правило, розташовані недалеко від річок, озер або морів.

Всі мегаполіси стикаються з «мега-проблемами», пов’язаними з наданням послуг водопостачання своїм мешканцям. Таким містам загрожують усе масштабніші наслідки зміни клімату та глобальні проблеми, такі як підвищення рівня моря, температури чи урбанізація. Нагальною стала потреба у невідкладних заходах щодо забезпечення стійкості міст.

Пропонується наскрізне та багатовимірне рішення, засноване на співпраці між вченими, котрі просувають знання, владою на державному та регіональному рівнях, яка повинна впроваджувати технічні та соціально-політичні інновації, та місцевими політиками, здатними підтримувати нові, більш справедливі та більш ефективні моделі управління водними ресурсами в постійній взаємодії з громадянським суспільством.

Детальніше: https://bit.ly/3qfvyUF, https://en.unesco.org/mawac, http://ihp-wins.unesco.org/#/, https://bit.ly/32dNgjE 

Фото: скріншот