ОЕСР

У ньому наголошується, що оцінювання творчого мислення дозволяє виміряти здатність учнів продуктивно брати участь у генерації, аналізі та покращенні ідей, які можуть призвести до оригінальних та ефективних рішень і прогресу у знаннях. Розглядається поняття креативного (творчого) мислення як способу мислення, який веде до генерації цінних та оригінальних ідей. Оцінювання PISA вивчає здатність учнів генерувати різноманітні та оригінальні ідеї, а також оцінювати й удосконалювати ідеї в різних контекстах або «доменах». Оцінювання включає чотири сфери: письмове представлення, візуальне представлення, вирішення соціальних і наукових проблем. У кожній з цих сфер учні виконують відкриті завдання, на які немає єдиної правильної відповіді. Також у матеріалі розкриваються питання, чому важливо розвивати творче мислення, як воно може вплинути на інтерес до навчання, освітні досягнення студентів, розвиток їх особистості, соціально-емоційний розвиток; як можна підтримувати інтерпретацію досвіду, дій та подій новими та особистісно значущими способами; що інноваційного в оцінюванні творчого мислення PISA 2022 (є кілька методологічних нововведень: оцінка включає нові інтерактивні типи елементів, засновані на інструменті візуального дизайну; використовуються як відкриті, так і вибіркові відповіді). Представлена структура та інструменти оцінювання, з якими можна ознайомитись: Модель креативного мислення PISA 2022 (проект) та Інструмент візуального дизайну PISA. Всесвітня презентація результатів PISA 2022 відбудеться у 2024 році.

Детальніше: https://is.gd/J1D8xR, http://actnext.info/drawingtool/eng-ZZZ/question01.html, https://www.oecd.org/pisa/publications/PISA-2021-creative-thinking-framework.pdf, https://is.gd/dmx7YZ

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Наголошується, що глобальні події, у тому числі культурні, спортивні та ділові, можуть істотно впливати на місцевий розвиток, а послідовне, надійне і всебічне оцінювання цього впливу може бути складним завданням. У першій частині керівництва зібрано поточні рекомендації та передовий досвід визначення впливу глобальних подій, наведено аналіз підходів до оцінювання впливу, а також міркування щодо того, як саме доцільно проводити оцінювання, пропонується послідовність дій, які можуть виконати організатори заходу для забезпечення оцінювання впливу. У другій частині представлена система показників для вимірювання впливу глобальних подій на місцевий розвиток, описані ці показники, визначено набори даних, які організатори заходів можуть використати для оцінювання економічного, соціального та екологічного впливу проведеного заходу. Містяться практичні поради щодо впровадження рекомендацій з оцінювання та приклади використання різних індикаторів. Обидві частини документу засновані на Рекомендації ОЕСР щодо глобальних подій та місцевого розвитку.

Детальніше: https://is.gd/kTLLTR, https://is.gd/vhDYj0, https://doi.org/10.1787/c7249496-en, https://is.gd/zkkZvn, https://is.gd/5mtxXR, https://doi.org/10.1787/e2062a5b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому розглядаються питання адаптації системи митного оцінювання та визначення правил походження до ландшафту комерційних реалій, що постійно змінюються, отримують нові різноманітні конфігурації. Експерти пропонують основу для класифікації відповідних змін торгівлі товарами і послугами та виявлення потенційних проблем, що виникають у зв'язку з чинними процедурами митного оцінювання та визначення походження. Встановлені правила забезпечують в цілому адекватні умови для ведення бізнесу та досягнення законних цілей торгової політики, проблеми виникають внаслідок різних конфігурацій торгівлі товарами та послугами. Пропоновані варіанти політичних рішень передбачають розроблення спеціальних посібників та стандартів митного оцінювання й правил походження з урахуванням зазначених особливостей торгівлі. Заохочення багатосторонньої відкритості, гармонізації правил і практик, а також забезпечення прозорості судової практики сприятиме мінімізації негативного впливу.

Детальніше: https://is.gd/ciAfqY, https://is.gd/WsnxXS, https://doi.org/10.1787/e4c86fdd-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що повсюдно зростає усвідомлення необхідності перетворення продовольчих систем. Однак для успішності таких дій потрібні якісні дані про масштаб, характер та чинники виникнення проблем, ефективність різних інструментів політики, їх синергію, припустимі компроміси. Документ містить основні результати виконання проекту з дослідження різних типів прогалин у даних, а також розроблення напрямків практичних дій з їх усунення. Це питання вивчалось у контексті продовольчої безпеки та програм продовольчої допомоги в країнах ОЕСР, продовольчих систем та впливу на навколишнє середовище у ланцюжках постачання продуктів харчування.

Детальніше: https://is.gd/16FbCF, https://is.gd/ogy95H, https://doi.org/10.1787/043db97b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що підвищення глобальної температури та поширення екстремальних погодних явищ дедалі частіше ставлять питання зміни клімату у центр політичних дебатів. Відповідно багато країн реалізують свої політичні та економічні заходи з огляду на необхідність включення екологічної складової, у т.ч. – у рамках політики зайнятості. Зелений перехід, як перехід до нульових викидів парникових газів, передбачає, що темпи перетворень і, зокрема, скорочення викидів мають бути суттєво прискорені. У залежності від того, як саме здійснюються такі перетворення, вони можуть мати значні економічні та перерозподільні наслідки, оскільки взаємодіють з іншими змінами, такими як цифровізація, старіння населення та глобалізація. У документі пропонується концептуальна основа аналізу впливу зміни клімату та заходи щодо його пом'якшення на ринку праці, міграційних потоків і здоров'я. Описані ймовірні наслідки зміни клімату та політики пом'якшення наслідків для робочих місць, які відбиваються на кількості та структурі зайнятих, потребах у навичках, розподілі доходів, житловій сфері, охороні здоров'я та міграції. Розглядаються політичні інструменти, здатні прискорити процес зеленого переходу та пом'якшити наслідки для здоров'я, доходів і зайнятості.

Детальніше: https://is.gd/ozxz6s, https://is.gd/asmQFo, https://doi.org/10.1787/028ffbeb-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Наголошується, що «новий простір» характеризується появою нових комерційних гравців, які привносять передові методи ведення бізнесу і методи фінансування космічної діяльності, забезпечує революційні інновації та більш широкий доступ до космосу. Але є причини для занепокоєння сучасним станом: активна діяльність у космосі призвела до більш інтенсивного використання орбітального середовища, збільшення заторів і появи великої кількості космічного сміття. У цьому документі G20 розглядається формування екосистеми «нової простору» за останні 15 років, її вплив на космос та суспільство, а також роль урядів у забезпеченні сталого зростання. У документі наводиться визначення «нового простору» та показані напрямки діяльності, що мають забезпечити цілеспрямоване реагування, пропонуються варіанти політики для вирішення наявних проблем.

Детальніше: https://is.gd/fFguYP, https://is.gd/W9c9mU, https://doi.org/10.1787/a67b1a1c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що обговорення цифрових валют центральних банків досі було зосереджено в основному на потенційних ризиках, які ці валюти можуть представляти для фінансової стабільності. Однак важливо також ураховувати, як вони можуть сприяти підвищенню добробуту громадян, як їх можна використовувати для підтримки демократичних цінностей. У документі показано, як розроблення та упровадження цифрових валют, що випускаються відповідними грошово-кредитними органами країн та відображаються у пасиві їх балансу, може допомогти країнам пом’якшити загрози правам людини, сприяти справедливості, захисту конфіденційності та довірі громадян до центральних банків. Для цього потрібна надійна архітектура управління системами цифрових валют на національному та міжнародному рівні.

Детальніше: https://is.gd/UYYWAx, https://is.gd/fDtcIx, https://doi.org/10.1787/f3e70f1f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що необхідність швидкої декарбонізації економіки порушує питання про те, чи має робоча сила країни необхідні навички для переходу до нульового рівня викидів, а також про здатність перерозподіляти працівників з «коричневих» на «зелені» робочі місця. Документ використовує дані Мережі інформації про професії (O*NET) та інформацію про зайнятість у конкретних країнах, щоб узагальнити відомості про «зелені» навички на ринках праці як країн ОЕСР, так і тих, що не входять до організації. Виявлені значні міждержавні відмінності проявляються у базовій пропозиції «зелених» навичок та потенціалі економіки для перерозподілу робітників з «коричневих» на «зелені» робочі місця у межах їх широких категорій занять. У більшості докладних працівники «коричневих» професій мають необхідні навички для переходу на «зелені» робочі місця, за винятком ряду виробничих професій, яким може знадобитися більша перекваліфікація. Працівники найбільш високоавтоматизованих професій, як правило, не мають достатніх навичок для переходу на «зелені» робочі місця, що передбачає більш обмежені можливості для переходу до «чистого нуля».

Детальніше: https://is.gd/j4ckpq, https://is.gd/fzX3uV, https://doi.org/10.1787/286a5007-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У документі узагальнено інформацію про те, як наука була мобілізована у відповідь на пандемію COVID-19. Основна увага зосереджена на доступі до даних, ролі інфраструктур, взаємодії між академічними колами та промисловістю. Вказується на особливості контексту, які мали місце у різних країнах. Зазначається, що національні пріоритети та конкретні способи реалізації політики відповідно до цього мають свою специфіку. Містяться рекомендації для осіб, що визначають політику у галузі науки, спонсорів досліджень, дослідників та інших зацікавлених суб’єктів щодо політичних дій, спрямованих на підвищення стійкості національних наукових систем та їх здатності до міжнародного співробітництва у відповідь на кризи.

Детальніше: https://is.gd/XRI4Yg, https://is.gd/CqQpnv, https://doi.org/10.1787/8f86e60b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD