Заява щодо моделей відкритого розповсюдження результатів досліджень

Заява щодо моделей відкритого розповсюдження результатів досліджень

Європейська асоціація університетів EUA приєдналась до CESAER та Science Europe, які закликають усіх видавців поважати права дослідників і припинити використання обмежень та ембарго.

Європейська асоціація університетів EUA приєдналась до CESAER та Science Europe, які закликають усіх видавців поважати права дослідників і припинити використання обмежень та ембарго.

У спільній заяві, опублікованій 25 травня 2021 року, партнери, які представляють позицію майже 900 університетів і науково-дослідних організацій закликали усіх видавців припинити вимагати від дослідників використання обмежень та ембарго та надати їм право зберігати свої дані у відкритих сховищах. Документ, підписаний президентами трьох організацій, є сильним кроком підтримки відкритої науки і відкритого доступу до наукових даних.

У заяві висловлюється глибока стурбованість у зв’язку з практикою деяких видавців, які перешкоджають правам дослідників на відкрите зберігання і розповсюдження наукових даних. Видавці мають переглянути свою позицію і модернізувати свої підходи таким чином, щоб повною мірою поважати права дослідників, одним з яких є право ділилися своїми рецензованими результатами досліджень без обмежень або ембарго.

У заяві, зокрема, йдеться про те, що дослідники, які бажають зробити свій рукопис доступним і направити його у сховище з відкритою ліцензією (наприклад, CC BY) і без будь-якого ембарго, повинні мати можливість зробити це.

Наразі видавці як правило вимагають від авторів підписати ексклюзивні угоди про публікацію, які обмежують авторів у їх правах розпоряджатись результатами власних досліджень. 

Підписанти закликають замінити цю застарілу практику і підтримують різноманітність моделей відкритого поширення наукових досліджень на благо суспільства.

Детальніше: https://bit.ly/2QX2Muo, https://bit.ly/3fPQa0x 

2021-05-26
Поширити
83
Громадське обговорення законопроєкту «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні»

Громадське обговорення законопроєкту «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні»

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення законопроєкт «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення законопроєкт «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».

Наразі чинним законодавством України визначаються дві системи пріоритетних напрямів у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, а саме: пріоритетні напрями розвитку науки і техніки (6 напрямів) та пріоритетні напрями інноваційної діяльності (7 напрямів). У межах цих систем урядом затверджено майже 250 пріоритетних напрямів (46 пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок; 41 середньостроковий пріоритетний напрям загальнодержавного рівня та 162 – галузевого рівня). Такий стан справ характеризується дублюванням пріоритетних напрямів та, як наслідок, неефективним використанням наукового потенціалу і бюджетних коштів

Національною радою України з питань розвитку науки і технологій прийняте рішення про оновлення системи пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та заходів з їх реалізації. Одним із його результатів стала підготовка законопроєкту з визначення єдиної системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні замість оновлення нині існуючих. 

Відповідно до положень нового законопроєкту:
– основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності визначатимуться Верховною Радою України;
– перелік пріоритетних напрямів їх здійснення та коригування за результатами реалізації на основі пропозицій центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах наукової і науково-технічної діяльності, затверджуватиме Кабінет Міністрів України;
– формування переліку пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності буде здійснюватися на період до 5 років.

Документом також передбачено внесення змін до низки законів України з метою приведення їх у відповідність до положень цього законопроєкту.

Прийняття документу забезпечить правове оформлення нової системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, орієнтованих на досягнення Цілей сталого розвитку, визначить основні засади формування та реалізації таких пріоритетних напрямів, відповідно до яких буде сформовано та затверджено їх перелік. 

Зауваження та пропозиції можна подати до 10 червня 2021 року. 

Детальніше: https://bit.ly/2TnoWa8, https://bit.ly/3wAnu2r, https://bit.ly/3hSVe76, https://bit.ly/3vuB07M 

Фото: МОН

2021-05-26
Поширити
248
Підтримка розвитку сфери штучного інтелекту

Підтримка розвитку сфери штучного інтелекту

Міністерство цифрової трансформації та Експертний комітет з питань розвитку сфери штучного інтелекту розпочали співпрацю з глобальною філантропічною організацією Luminate. 

Міністерство цифрової трансформації та Експертний комітет з питань розвитку сфери штучного інтелекту розпочали співпрацю з глобальною філантропічною організацією Luminate. 

У межах співпраці Luminate підтримуватиме діяльність Мінцифри та Комітету з метою сприяння процесу розбудови в Україні галузі штучного інтелекту, науки про дані та розробки національної політики у цій сфері. Зокрема планується відкриття лабораторій штучного інтелекту в різних регіонах України, упровадження технології штучного інтелекту в систему юстиції.

У 2020 році Уряд прийняв Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні, яка спрямована на визначення пріоритетних напрямів і основних завдань розвитку технологій ШІ та їх інтеграцію в економічно важливі сектори держави. Наразі відповідно до Oxford Government AI Readiness Index 2020 Україна є одним з лідерів за кількістю компаній-розробників технологій штучного інтелекту у Східній Європі. 

Експерти вважають, що ухвалення Концепції, плану дій та утворення Комітету сприятиме удосконаленню державної політики та підтримає розвиток в  Україні цифрових послуг, становлення цифрової економіки та інформаційного суспільства, а також підвищуватиме глобальну конкурентоспроможність України. 

Детальніше: https://bitly.com/3hW8tnF, https://bit.ly/3vwZaON, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-р#Text

Фото: Мінцифра

2021-05-26
Поширити
57
Довгострокові наслідки COVID-19 для довкілля

Довгострокові наслідки COVID-19 для довкілля

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Довгострокові наслідки COVID-19 для довкілля» із серії документів  «Відповіді політики ОЕСР на коронавірус (COVID-19)».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Довгострокові наслідки COVID-19 для довкілля» із серії документів  «Відповіді політики ОЕСР на коронавірус (COVID-19)».

У звіті аналізується довгострокові наслідки пандемії COVID-19 та пов’язані з нею відповідні урядові рішення. Зокрема, прогноз галузевих та регіональних змін у економіці до 2040 року пов’язується з цілою низкою екологічних впливів, включаючи викиди парникових газів, викиди забруднювачів атмосферного повітря, використання сировини та зміну землекористування. Зазначається, що короткотермінове зменшення навантаження на довкілля, яке відбулось під час карантину, має велике значення. Однак по мірі того, як економіка поступово відновлюється, викиди збільшуватимуться, а темпи їх зростання повернуться до базових прогнозних рівнів до COVID. 

В опублікованому огляді наведені ключові висновки:
– заходи реагування на COVID-19 мають значний коротко- та довгостроковий вплив на макроекономічну діяльність, а також на структуру економіки, яка  відіграє ключову роль у впливі на екологію;
– короткотермінове зменшення тиску на довкілля є значним: викиди, пов’язані з енергією, зменшились на 7%, екологічний тиск, пов’язаний із сільським господарством, меншим (близько 2%), скорочення використання неметалевих корисних копалин, включаючи будівельні матеріали, досягло двозначних цифр;
– довгострокові зміни у навантаженні на навколишнє середовище залежатимуть в основному від економічних факторів. Такі галузі, як виробництво та будівництво страждають більше, ніж такі, як сільське господарство. Регіональні відмінності також суттєві, що матиме довгострокові наслідки (наприклад, в Індії);
– прогнозується довгостроковий, потенційно постійний, знижувальний вплив на рівень екологічного навантаження у розмірі в 1-3%, залежно від показника капіталомісткості економічної діяльності.

Втім, вплив пандемії на секторальну економічну активність поки детально не оцінено. У багатьох країнах ще належить визначити пакети заходів щодо відновлення економіки. Кампанія з вакцинації призведе у разі успіху до меншого ризику захворюваності та тяжкості перебігу хвороби. Але швидкість, з якою життя “повертається до нормального стану”, ще належить з’ясувати. Багато країн оголосили, що їх пакети відновлення будуть “зеленими”, однак, не передбачили підтримку екологічних товарів і послуг. Потребує також окремого дослідження питання щодо того, наскільки пакети заходів по відновленню економіки і суспільного життя спрямовують урядову підтримку конкретним екологічно відповідним секторам економіки.

Детальніше: https://bit.ly/3oXwufA, https://bit.ly/34jIizh, https://doi.org/10.1787/4b7a9937-en   

2021-05-26
Поширити
72
Екологічна освіта має стати основним компонентом навчальної програми до 2025 року

Екологічна освіта має стати основним компонентом навчальної програми до 2025 року

На офіційному сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт про дослідження «Навчайтеся заради нашої планети», який підсумовує результати аналізу навчальних планів і програм щодо заходів на протидію зміні клімату та подолання екологічних криз. 

На офіційному сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт про дослідження «Навчайтеся заради нашої планети», який підсумовує результати аналізу навчальних планів і програм щодо заходів на протидію зміні клімату та подолання екологічних криз. 

Дослідження проводилось у 50 країнах. Встановлено, що  у більшості випадків у освітніх програмах не розглядаються питання, пов’язані з кліматичними проблемами, і лише у 19% йшлось про біорізноманіття. Це свідчить про нестачу уваги до соціально-емоційних навичок і компетенцій, орієнтованих на дії, що мають центральне значення для діяльності в галузі навколишнього середовища і клімату. 

Близько 1600 вчителів і керівників навчальних закладів стали учасниками онлайн-опитування, проведеного в рамках цього дослідження. Третина респондентів зазначила, що питання, пов’язані з навколишнім середовищем, не входять до програми підготовки вчителів.

ЮНЕСКО наголошує на необхідності зробити екологічну освіту складовим компонентом навчальних програм в усіх країнах до 2025 року. Для цього організація працює з усіма 193 державами-членами задля підтримки реформи навчальних програм і відстеження прогресу щодо поширення знань, навичок, цінностей і підходів, необхідних для здійснення позитивних змін і захисту майбутнього планети.

Детальніше: https://bit.ly/3vhvllc, https://bit.ly/2RJOdLk, https://bit.ly/2QVH61I, https://bit.ly/3yMfyNE 

Фото: Скріншот

2021-05-25
Поширити
59
Інформація Держстату щодо розвитку науки

Інформація Держстату щодо розвитку науки

На головній сторінці вебсайту Державної служби статистики за 20 травня 2021 року опубліковано актуальну інформацію щодо витрат на науку та кількості працівників, задіяних у наукових дослідженнях.

На головній сторінці вебсайту Державної служби статистики за 20 травня 2021 року опубліковано актуальну інформацію щодо витрат на науку та кількості працівників, задіяних у наукових дослідженнях.

Зокрема, представлені наступні дані за 2020 рік та період 2010-2020 роки:
– витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт (2010-2020 рр.);
– кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, які мають науковий ступінь (2010-2020 рр.);
– кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок за категоріями персоналу (2010-2020 рр.);
– витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт за регіонами за 2020 рік;
– кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, які мають науковий ступінь, за регіонами за 2020 рік;
– кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, за категоріями персоналу та регіонами за 2020 рік.

Також на фейсбук-сторінці Євростату опубліковані окремі дані щодо розвитку науки. Зокрема, у 2020 році у ЄС майже 73 млн осіб працювали у сфері науки та технологій, близько 37,5 млн (51,3%) з них – жінки. Найбільша частка науковиць була зафіксована в Литві (63,7%) та Латвії (62,9%), найнижча – на Мальті (45,2%).

Детальніше: https://bit.ly/2TgLjOu, https://bit.ly/3fNhTPD, https://bit.ly/3bWdys6, https://bit.ly/3c19arM, https://bit.ly/34qWo1A, https://bit.ly/3oWv5FN, https://bit.ly/2RTwe4V, https://bit.ly/2RKofaq 

Фото: Держстат

2021-05-25
Поширити
80
Створення інноваційної системи очистки води

Створення інноваційної системи очистки води

Інститут молекулярної біології і генетики НАН України став одним із 17 учасників «зеленого» проєкту Waste2Fresh програми ЄС «Горизонт 2020», яка об’єднує науковців з 12 країн. Науковий консорціум працюватиме над створенням інноваційної системи очистки води.

Інститут молекулярної біології і генетики НАН України став одним із 17 учасників «зеленого» проєкту Waste2Fresh програми ЄС «Горизонт 2020», яка об’єднує науковців з 12 країн. Науковий консорціум працюватиме над створенням інноваційної системи очистки води.

Результатом співпраці має стати розробка інноваційної замкнутої системи очистки стічних вод та повторного їх використання у текстильному виробництві. Завдання вчених відділу біомолекулярної електроніки ІМБГ НАН України – розробка мультибіосенсорної системи безперервного моніторингу очистки стічних вод у режимі реального часу.

Разом з іншими партнерами науковці Інституту розроблятимуть систему управління процесом моніторингу на основі прогнозуючих моделей з використанням штучного інтелекту (AI-enable MPC system). Така система буде впроваджена для моніторингу ключових показників ефективності процесу очищення стічних вод під час виробництва текстилю.

Проект Waste2Fresh фінансується Програмою Горизонт 2020 і націлений на розроблення інноваційних рішень для текстильної промисловості для вирішення проблеми дефіциту прісноводних ресурсів та промислового забруднення води.

Детальніше: https://bit.ly/3hU6vEi, https://waste2fresh.eu/

2021-05-25
Поширити
60
Огляд стану навколишнього природного середовища

Огляд стану навколишнього природного середовища

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано підготовлений експертами ОЕСР огляд про викиди парникових газів, радіаційний та енергетичний баланс.

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано підготовлений експертами ОЕСР огляд про викиди парникових газів, радіаційний та енергетичний баланс.

У документі подано інформацію про зміни клімату Землі, перепад температур, загрози екосистемам та біорізноманіттю, водним ресурсам, екстремальні погодні явища, а також показано, як це впливає на виробництво продуктів харчування, добробут людей, соціально-економічну діяльність.

Узагальнено політичні виклики, пов’язані з впливом викидів парникових газів, вирішення яких має полягати у впроваджені національних та міжнародних стратегій стабілізації концентрацій цих газів у атмосфері на рівні, який обмежує небезпечне втручання в кліматичну систему, а також управлінні ризиками, спричиненими зміною клімату.

Проаналізовані нормативні документи щодо вимірювання прогресу та продуктивності боротьби зі зміною клімату. Екологічні показники оцінюються на основі наступних документів, а також внутрішніх та міжнародних цілей і зобов’язань: Порядок денний для сталого розвитку до 2030 року (2015 р.); Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (1992 р.); Кіотський протокол (1997 р.); Паризька хартія (2015 р.); Зобов’язання лідерів G20 (2009 р.).

Надається перелік показників викидів парникових газів та їх нормативні значення:
– викиди парникових газів: рівень, інтенсивність, розподіл за джерелами і секторами;
– річна зміна температури поверхні за країнами та регіонами;
– викиди CO2 від використання енергії;
– викиди на основі виробництва: рівень, інтенсивність, продуктивність, частка транспорту;
– викиди на основі попиту (викиди, що втілюються у міжнародній торгівлі та внутрішньому кінцевому попиті – вуглецевий слід): інтенсивність, продуктивність за секторами;
– споживання енергії: постачання та поєднання енергії, інтенсивність, частка відновлюваних джерел енергії тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3fEmfIw, https://unfccc.int/, https://bit.ly/2QSDvSd, https://bit.ly/3flR5qz 

2021-05-25
Поширити
51
Громадське обговорення Концепції цифрової трансформації освіти і науки

Громадське обговорення Концепції цифрової трансформації освіти і науки

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року.

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року.

Концепція надає комплексне системне стратегічне бачення цифрової трансформації освітньої та наукової сфери. Вона підготовлена на засадах державної політики цифрового розвитку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 30 січня 2019 року №56 та відповідає пріоритетним напрямам і завданням цифрової трансформації на період до 2023 року, визначеним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року №365-р.

Проєкт Концепції спрямований на вирішення наступних проблем:
– низький рівень цифрових компетентностей учасників освітнього процесу;
– застарілий зміст освіти з навчальних предметів;
– недостатня кількість комп’ютерного обладнання та відсутність широкосмугового доступу до Інтернету в закладах та установах системи освіти і науки;
– відсутність якісного цифрового освітнього контенту для здобуття освіти;
– відсутність актуальної, достовірної інформації про здобувачів освіти, педагогічних та науково-педагогічних працівників, а також науковців для прийняття управлінських рішень та моніторингу ефективності політик;
– забюрократизованість процесів внутрішнього документообігу закладів та установ освіти і науки;
– незручність отримання послуг та сервісів у системі освіти;
– недоступність наукових ресурсів та інфраструктур тощо.

Для їх вирішення мають бути досягнуті п’ять стратегічних цілей:
– цифрове освітнє середовище є доступним та сучасним;
– працівники сфери освіти володіють цифровими компетентностями;
–  зміст освіти в галузі ІКТ відповідає сучасним вимогам;
– послуги та процеси у сфері освіти і науки є прозорими, зручними та ефективними;
– дані у сфері освіти і науки є доступними та достовірними.

Для кожної з цих цілей визначено шляхи та кроки їх досягнення на період до 2026 року.

Зауваження та пропозиції можна подати до 11 червня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/34hzRV8, https://bit.ly/3fjBmrZ 

Фото: МОН

2021-05-25
Поширити
86
Розвиток українського IT-сектору

Розвиток українського IT-сектору

Міністерство цифрової трансформації України та Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України/ КЕУ» підписали меморандум про співпрацю, який має  сприяти посиленню позицій IT-сектору та створенню конкурентного середовища. 

Міністерство цифрової трансформації України та Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України/ КЕУ» підписали меморандум про співпрацю, який має  сприяти посиленню позицій IT-сектору та створенню конкурентного середовища. 

Меморандум передбачає співпрацю за такими напрямами:
– впровадження найкращих практик для створення сприятливого правового режиму для сталого розвитку IT-сфери;
– здійснення торгових місій технологічних компаній у Північну Америку, Близький Схід та європейські ринки;
– посилення українського бізнесу на локальному та глобальних ринках;
– розвиток освітніх ініціатив з фокусом на інновації, управління стартапами та збільшення кількості ІТ-фахівців.

У рамках співпраці запускається спеціальний правовий режим для IT-компаній «Дія.City», створюється легальний ринок віртуальних активів та проєкт е-резидентства. Програма USAID КЕУ допомагатиме системному розвитку ІТ-індустрії, включно зі створенням сприятливого правового середовища, розвитку ІТ-освіти, а також стартапів і продуктових компаній в Україні.

Детальніше: https://bit.ly/3hT9exJ

Фото: Мінцифри

2021-05-25
Поширити
49