Статистичні інформаційні бюлетені про досягнення спільних магістерських програм Еразмус Мундус 2014-2020

Статистичні інформаційні бюлетені про досягнення спільних магістерських програм Еразмус Мундус 2014-2020

Виконавча агенція Європейського агентства з освіти та культури на власному сайті оприлюднила статистичні дані про досягнення спільних магістерських програм Еразмус Мундус за 2014-2020 роки.

Виконавча агенція Європейського агентства з освіти та культури на власному сайті оприлюднила статистичні дані про досягнення спільних магістерських програм Еразмус Мундус за 2014-2020 роки.

У рамках програми «Еразмус» підтримується реалізація престижних міжнародних проєктів, надається фінансова підтримка закладам вищої освіти та виплачуються стипендії кращим кандидатам.

Усім зацікавленим у вивченні результатів виконання програм за останні 7 років, доступні такі дані:
– участь ЗВО у програмі;
– мобільність стипендіатів країн-партнерів;
– мобільність стипендіатів окремих країн;
– мобільність стипендіатів відносно окремих країн;
– статистичний аналіз основних характеристик проєкту;
– огляд закладів вищої освіти – учасників проєкту.

Детальніше: https://bit.ly/2TgVDG4, https://bit.ly/3vur0ew 

Фото: Скріншот

2021-05-27
Поширити
Виставки «Сучасні заклади освіти» та «World Edu»

Виставки «Сучасні заклади освіти» та «World Edu»

26-28 травня 2021 року у київському Палаці спорту відбудуться дві освітні події – ХІІ міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти» та виставка освіти за кордоном «World Edu».

26-28 травня 2021 року у київському Палаці спорту відбудуться дві освітні події – ХІІ міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти» та виставка освіти за кордоном «World Edu».

Організатори: Компанія «Виставковий Світ», МОН, Національна академія педагогічних наук, Інститут модернізації змісту освіти.

Виставки стануть відкритою професійною платформою для презентації досягнень реформ, поширення кращого педагогічного досвіду, впровадження інновацій в освітню практику, обміну досвідом, знаннями, налагодження нових контактів і розбудови партнерських програм. У виставках візьмуть участь 583 учасники: 82 заклади вищої, фахової передвищої та післядипломної освіти, наукові установи, закордонні заклади освіти й міжнародні освітні агенції; 375 закладів загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти, органів управління освітою, профільних асоціацій; 104 заклади професійної (професійно-технічної) освіти, навчально-методичні (науково-методичні) центри (кабінети) профтехосвіти; 22 виробники й постачальники засобів навчання, новітніх технологій, обладнання, меблів, проєктів, програм, видавництва, освітні портали.

У програмі заходів заплановано обговорення наступних питань:
– інноваційні досягнення в освітній і науковій сферах, останні технічні розробки, програми, обладнання, дидактичні матеріали;
– впровадження широкого спектру освітніх програм і навчально-методичних комплексів нового покоління;
– досвід створення сучасного, безпечного й комфортного освітнього середовища, умов для інтеграції до європейського й світового просторів;
– упровадження компетентнісного підходу в навчанні, нових підходів до організації інклюзивного навчання, підвищення кваліфікації та професійного зростання педагогів, впровадження STEM-освіти.

Детальніше: https://bit.ly/2Su9JDw, http://www.vsosvita.com.ua/index.php/uk, https://bit.ly/3unrVMy    

Фото: Компанія «Виставковий Світ»

2021-05-26
Поширити
Довгострокові наслідки COVID-19 для довкілля

Довгострокові наслідки COVID-19 для довкілля

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Довгострокові наслідки COVID-19 для довкілля» із серії документів  «Відповіді політики ОЕСР на коронавірус (COVID-19)».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Довгострокові наслідки COVID-19 для довкілля» із серії документів  «Відповіді політики ОЕСР на коронавірус (COVID-19)».

У звіті аналізується довгострокові наслідки пандемії COVID-19 та пов’язані з нею відповідні урядові рішення. Зокрема, прогноз галузевих та регіональних змін у економіці до 2040 року пов’язується з цілою низкою екологічних впливів, включаючи викиди парникових газів, викиди забруднювачів атмосферного повітря, використання сировини та зміну землекористування. Зазначається, що короткотермінове зменшення навантаження на довкілля, яке відбулось під час карантину, має велике значення. Однак по мірі того, як економіка поступово відновлюється, викиди збільшуватимуться, а темпи їх зростання повернуться до базових прогнозних рівнів до COVID. 

В опублікованому огляді наведені ключові висновки:
– заходи реагування на COVID-19 мають значний коротко- та довгостроковий вплив на макроекономічну діяльність, а також на структуру економіки, яка  відіграє ключову роль у впливі на екологію;
– короткотермінове зменшення тиску на довкілля є значним: викиди, пов’язані з енергією, зменшились на 7%, екологічний тиск, пов’язаний із сільським господарством, меншим (близько 2%), скорочення використання неметалевих корисних копалин, включаючи будівельні матеріали, досягло двозначних цифр;
– довгострокові зміни у навантаженні на навколишнє середовище залежатимуть в основному від економічних факторів. Такі галузі, як виробництво та будівництво страждають більше, ніж такі, як сільське господарство. Регіональні відмінності також суттєві, що матиме довгострокові наслідки (наприклад, в Індії);
– прогнозується довгостроковий, потенційно постійний, знижувальний вплив на рівень екологічного навантаження у розмірі в 1-3%, залежно від показника капіталомісткості економічної діяльності.

Втім, вплив пандемії на секторальну економічну активність поки детально не оцінено. У багатьох країнах ще належить визначити пакети заходів щодо відновлення економіки. Кампанія з вакцинації призведе у разі успіху до меншого ризику захворюваності та тяжкості перебігу хвороби. Але швидкість, з якою життя “повертається до нормального стану”, ще належить з’ясувати. Багато країн оголосили, що їх пакети відновлення будуть “зеленими”, однак, не передбачили підтримку екологічних товарів і послуг. Потребує також окремого дослідження питання щодо того, наскільки пакети заходів по відновленню економіки і суспільного життя спрямовують урядову підтримку конкретним екологічно відповідним секторам економіки.

Детальніше: https://bit.ly/3oXwufA, https://bit.ly/34jIizh, https://doi.org/10.1787/4b7a9937-en   

2021-05-26
Поширити
Стипендії Уряду для студентів та аспірантів

Стипендії Уряду для студентів та аспірантів

26 травня 2021 року Уряд ухвалив розпорядження про призначення академічної стипендії Кабінету Міністрів України студентам закладів вищої освіти на другий семестр 2020/2021 навчального року та аспірантам на 2021/2022 навчальний рік.

26 травня 2021 року Уряд ухвалив розпорядження про призначення академічної стипендії Кабінету Міністрів України студентам закладів вищої освіти на другий семестр 2020/2021 навчального року та аспірантам на 2021/2022 навчальний рік.

Рішення Уряду створює правові підстави  для виплати зазначених стипендій та сприятиме реалізації державної молодіжної політики, спрямованої на створення умов для підвищення життєвого рівня і матеріальне заохочення студентської молоді.

Стипендії отримають 99 студентів та 22 аспіранти. Розмір академічної стипендії КМУ для студентів становить 2 480 грн, для аспірантів – 7 922 грн.

Кандидати на отримання стипендії висувались вченими радами закладів вищої освіти за погодженням з органом студентського самоврядування. 

Детальніше: https://bit.ly/2SEGvCk, https://bit.ly/34nHjhe 

Фото: МОН

2021-05-26
Поширити
Класифікація дослідницьких грантів за цілями сталого розвитку

Класифікація дослідницьких грантів за цілями сталого розвитку

8 червня 2021 року відбудеться вебінар «Класифікація грантів на наукові дослідження за цілями сталого розвитку».

8 червня 2021 року відбудеться вебінар «Класифікація грантів на наукові дослідження за цілями сталого розвитку».

Організатор – Dimensions, платформа доступу до світової інфраструктури даних та сучасних інструментів їх аналізу. 

Під час вебінару відбудеться презентація підготовленого у квітні-травні 2021 року аналітичного дослідження, в рамках якого вивчався ймовірний вплив досліджень, виконаних за рахунок конкурсних грантів, – на порядок денний сталого розвитку. 

Планується розглянути наступні питання:
– аналіз грантів, які надавались британською групою спонсорів UKRI впродовж 10-річного періоду з використанням технології класифікації ЦСР Digital Science для встановлення їх зв’язку з дослідженнями на підтримку 17 Цілей сталого розвитку (ЦСР);
– аналіз публікацій, підготовлених на основі зазначених грантів,  та визначення того, чи розглядаються в них показники ЦСР та у якій мірі;
– презентація класифікації і демонстрація результатів її використання для з’ясування термінології досліджень, пов’язаних зі стійкістю;
– перспективи використання запропонованої технології при розподілі субсидій на наукові дослідження.

Детальніше: https://bit.ly/3oVbh5T, https://bit.ly/3bYV8Ha 

Фото: Dimensions

2021-05-26
Поширити
Програма City Boost

Програма City Boost

Фонд підтримки інновацій, які сприяють підвищенню якості життя людей Social Investment Fund оголошує набір на City Boost — безкоштовну онлайн-програму з підприємництва для стартапів, орієнтованих на розвиток міст.

Фонд підтримки інновацій, які сприяють підвищенню якості життя людей Social Investment Fund оголошує набір на City Boost — безкоштовну онлайн-програму з підприємництва для стартапів, орієнтованих на розвиток міст.

Організатор – Social Investment Fund.

Метою онлайн-програми є підтримка міських інновацій та сучасних сервісів, спрямованих на вирішення проблем великих міст, а також тих, які швидко розвиваються, перетворюючись у мегаполіси. Найкращі команди матимуть можливість пілотного впровадження своїх проєктів у Києві, а команда-переможець отримає на розвиток свого стартапу 50 тис. грн. 

Учасниками інкубатору можуть стати команди, проєкти яких орієнтовані на наступні сфери:
– екологія  (моніторинг стану повітря і води, управління споживанням ресурсів, зелена енергетика, свідоме споживання, управління відходами);
– здоровий спосіб життя  (спорт, здорове харчування, медицина);
– мобільність  (управління міським транспортом, індивідуальний транспорт);
– нерухомість (управління будинком, сервіси підбору нерухомості, сервіси для ОСББ);
– культура та освіта (культура, туризм, збереження культурних та історичних пам’яток, освітні проєкти);
– прозорість влади (е-демократія, моніторинг органів влади, сервіси для комунікації влади і громади).

Зареєструватись для участі у програмі можна до 18 червня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3fu74Tw, https://bit.ly/3fud3Ic, https://bit.ly/3hZd20n  

Фото: Social Investment Fund

2021-05-26
Поширити
Заява щодо моделей відкритого розповсюдження результатів досліджень

Заява щодо моделей відкритого розповсюдження результатів досліджень

Європейська асоціація університетів EUA приєдналась до CESAER та Science Europe, які закликають усіх видавців поважати права дослідників і припинити використання обмежень та ембарго.

Європейська асоціація університетів EUA приєдналась до CESAER та Science Europe, які закликають усіх видавців поважати права дослідників і припинити використання обмежень та ембарго.

У спільній заяві, опублікованій 25 травня 2021 року, партнери, які представляють позицію майже 900 університетів і науково-дослідних організацій закликали усіх видавців припинити вимагати від дослідників використання обмежень та ембарго та надати їм право зберігати свої дані у відкритих сховищах. Документ, підписаний президентами трьох організацій, є сильним кроком підтримки відкритої науки і відкритого доступу до наукових даних.

У заяві висловлюється глибока стурбованість у зв’язку з практикою деяких видавців, які перешкоджають правам дослідників на відкрите зберігання і розповсюдження наукових даних. Видавці мають переглянути свою позицію і модернізувати свої підходи таким чином, щоб повною мірою поважати права дослідників, одним з яких є право ділилися своїми рецензованими результатами досліджень без обмежень або ембарго.

У заяві, зокрема, йдеться про те, що дослідники, які бажають зробити свій рукопис доступним і направити його у сховище з відкритою ліцензією (наприклад, CC BY) і без будь-якого ембарго, повинні мати можливість зробити це.

Наразі видавці як правило вимагають від авторів підписати ексклюзивні угоди про публікацію, які обмежують авторів у їх правах розпоряджатись результатами власних досліджень. 

Підписанти закликають замінити цю застарілу практику і підтримують різноманітність моделей відкритого поширення наукових досліджень на благо суспільства.

Детальніше: https://bit.ly/2QX2Muo, https://bit.ly/3fPQa0x 

2021-05-26
Поширити
Громадське обговорення законопроєкту «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні»

Громадське обговорення законопроєкту «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні»

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення законопроєкт «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення законопроєкт «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».

Наразі чинним законодавством України визначаються дві системи пріоритетних напрямів у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, а саме: пріоритетні напрями розвитку науки і техніки (6 напрямів) та пріоритетні напрями інноваційної діяльності (7 напрямів). У межах цих систем урядом затверджено майже 250 пріоритетних напрямів (46 пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок; 41 середньостроковий пріоритетний напрям загальнодержавного рівня та 162 – галузевого рівня). Такий стан справ характеризується дублюванням пріоритетних напрямів та, як наслідок, неефективним використанням наукового потенціалу і бюджетних коштів

Національною радою України з питань розвитку науки і технологій прийняте рішення про оновлення системи пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та заходів з їх реалізації. Одним із його результатів стала підготовка законопроєкту з визначення єдиної системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні замість оновлення нині існуючих. 

Відповідно до положень нового законопроєкту:
– основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності визначатимуться Верховною Радою України;
– перелік пріоритетних напрямів їх здійснення та коригування за результатами реалізації на основі пропозицій центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах наукової і науково-технічної діяльності, затверджуватиме Кабінет Міністрів України;
– формування переліку пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності буде здійснюватися на період до 5 років.

Документом також передбачено внесення змін до низки законів України з метою приведення їх у відповідність до положень цього законопроєкту.

Прийняття документу забезпечить правове оформлення нової системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, орієнтованих на досягнення Цілей сталого розвитку, визначить основні засади формування та реалізації таких пріоритетних напрямів, відповідно до яких буде сформовано та затверджено їх перелік. 

Зауваження та пропозиції можна подати до 10 червня 2021 року. 

Детальніше: https://bit.ly/2TnoWa8, https://bit.ly/3wAnu2r, https://bit.ly/3hSVe76, https://bit.ly/3vuB07M 

Фото: МОН

2021-05-26
Поширити
Підтримка розвитку сфери штучного інтелекту

Підтримка розвитку сфери штучного інтелекту

Міністерство цифрової трансформації та Експертний комітет з питань розвитку сфери штучного інтелекту розпочали співпрацю з глобальною філантропічною організацією Luminate. 

Міністерство цифрової трансформації та Експертний комітет з питань розвитку сфери штучного інтелекту розпочали співпрацю з глобальною філантропічною організацією Luminate. 

У межах співпраці Luminate підтримуватиме діяльність Мінцифри та Комітету з метою сприяння процесу розбудови в Україні галузі штучного інтелекту, науки про дані та розробки національної політики у цій сфері. Зокрема планується відкриття лабораторій штучного інтелекту в різних регіонах України, упровадження технології штучного інтелекту в систему юстиції.

У 2020 році Уряд прийняв Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні, яка спрямована на визначення пріоритетних напрямів і основних завдань розвитку технологій ШІ та їх інтеграцію в економічно важливі сектори держави. Наразі відповідно до Oxford Government AI Readiness Index 2020 Україна є одним з лідерів за кількістю компаній-розробників технологій штучного інтелекту у Східній Європі. 

Експерти вважають, що ухвалення Концепції, плану дій та утворення Комітету сприятиме удосконаленню державної політики та підтримає розвиток в  Україні цифрових послуг, становлення цифрової економіки та інформаційного суспільства, а також підвищуватиме глобальну конкурентоспроможність України. 

Детальніше: https://bitly.com/3hW8tnF, https://bit.ly/3vwZaON, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-р#Text

Фото: Мінцифра

2021-05-26
Поширити
Екологічна освіта має стати основним компонентом навчальної програми до 2025 року

Екологічна освіта має стати основним компонентом навчальної програми до 2025 року

На офіційному сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт про дослідження «Навчайтеся заради нашої планети», який підсумовує результати аналізу навчальних планів і програм щодо заходів на протидію зміні клімату та подолання екологічних криз. 

На офіційному сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт про дослідження «Навчайтеся заради нашої планети», який підсумовує результати аналізу навчальних планів і програм щодо заходів на протидію зміні клімату та подолання екологічних криз. 

Дослідження проводилось у 50 країнах. Встановлено, що  у більшості випадків у освітніх програмах не розглядаються питання, пов’язані з кліматичними проблемами, і лише у 19% йшлось про біорізноманіття. Це свідчить про нестачу уваги до соціально-емоційних навичок і компетенцій, орієнтованих на дії, що мають центральне значення для діяльності в галузі навколишнього середовища і клімату. 

Близько 1600 вчителів і керівників навчальних закладів стали учасниками онлайн-опитування, проведеного в рамках цього дослідження. Третина респондентів зазначила, що питання, пов’язані з навколишнім середовищем, не входять до програми підготовки вчителів.

ЮНЕСКО наголошує на необхідності зробити екологічну освіту складовим компонентом навчальних програм в усіх країнах до 2025 року. Для цього організація працює з усіма 193 державами-членами задля підтримки реформи навчальних програм і відстеження прогресу щодо поширення знань, навичок, цінностей і підходів, необхідних для здійснення позитивних змін і захисту майбутнього планети.

Детальніше: https://bit.ly/3vhvllc, https://bit.ly/2RJOdLk, https://bit.ly/2QVH61I, https://bit.ly/3yMfyNE 

Фото: Скріншот

2021-05-25
Поширити