МОН хоче, щоб наукові роботи перевіряли не лише технічно на текстові запозичення, а й на плагіат наукових ідей

МОН створило всі умови університетам для підписання угод з компаніями, що допомагають перевіряти тексти робіт на плагіат, а в межах проекту SAIUP надало рекомендації для вишів щодо підтримки культури доброчесності у закладах. Однак цього недостатньо – Україна має забезпечити не лише технічну перевірку тексту робіт на плагіат, а й не допускати плагіату наукових ідей. На цьому наголосив заступник Міністра освіти і науки Юрій Рашкевич під час прес-конференції «Практичні кейси впровадження академічної доброчесності в українських закладах освіти» 3 листопада 2018 року в Києві.

МОН створило всі умови університетам для підписання угод з компаніями, що допомагають перевіряти тексти робіт на плагіат,  а в межах проекту  SAIUP надало рекомендації для вишів щодо підтримки культури доброчесності у закладах. Однак цього недостатньо – Україна має забезпечити не лише технічну перевірку тексту робіт на плагіат, а й не допускати плагіату наукових ідей. На цьому наголосив заступник Міністра освіти і науки Юрій Рашкевич під час прес-конференції «Практичні кейси впровадження академічної доброчесності в українських закладах освіти» 3 листопада 2018 року в Києві.

«Сьогодні всі університети та наукові установи в Україні мають можливість підписати угоди з компаніями, що надають послуги перевірки тексту на наявність запозичених частин тексту, і забезпечити своїм аспірантам та докторантам перевірку дисертаційних робіт на плагіат. Також група експертів розробила широкі рекомендації, які можуть бути використані як модулі для навчання, як основа спецкурсів з академічного письма. І зараз ми дискутуємо на тему, як перейти на інший рівень відстежування академічної доброчесності – на рівень глибшого аналізу наукового змісту роботи. Однак боротьба з плагіатом наукових ідей мусить бути справою широкої наукової громадськості, і МОН чи жоден інший орган ніколи не зможе робити це самостійно», – зазначив Юрій Рашкевич.

У межах прес-конференції також було оголошено про старт акції #СтопПлагіат. Організатором акції виступила зокрема компанія Unicheck Україна.

«Академічна доброчесність – це етичні норми і регламентні норми, які мають впливати на якість освіти та довіру до результатів наукових досліджень. Ми переконані, що коли єдиним голосом всі представники освітньої спільноти будуть говорити, що академічна доброчесність є запорукою якісної освіти – це вплине на розуміння людей. Ми закликаємо всі освітні заклади долучитися до акції #СтопПлагіат», – заявив Андрій Сідляренко, голова компанії  Unicheck Україна.

«Останнім часом дедалі більше досить гучних випадків, пов’язаних із плагіатом, і може скластися враження, що ситуація погіршилася, але я вважаю, що це лише свідчить, що збільшилась кількість небайдужих людей. І ми хотіли б закликати небайдужих людей об’єднатися під одним голосом в акції #СтопПлагіат і спільно шукати розв’язання цієї проблеми. Ми зі свого боку намагаємося проводити певні просвітницькі роботи щодо академічної доброчесності», – додав координатор Проекту сприяння академічної доброчесності в Україні (SAIUP) Тарас Тимочко.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/u-perspektivi-mon-hoche-shob-naukovi-roboti-pereviryali-ne-lishe-tehnichno-na-tekstovi-zapozichennya-j-na-plagiat-naukovih-idej-zastupnik-ministra-yurij-rashkevich

2018-11-13

2018-11-13
Share

«Горизонт 2020»: на кінець 2018-го українські учасники координують вдвічі більше проектів, ніж торік, а загальна кількість наших проектів зросла на чверть

За останній рік кількість проектів за участі українських науковців, що отримали фінансування в програмі «Горизонт 2020», зросла більш як на чверть, а кількість таких проектів, які координуються українськими організаціями – майже вдвічі.

За останній рік кількість проектів за участі українських науковців, що отримали фінансування в програмі «Горизонт 2020», зросла більш як на чверть, а кількість таких проектів, які координуються українськими організаціями – майже вдвічі.

Такими є останні дані Європейської Комісії щодо участі України в «Горизонті 2020».

Зокрема, станом на листопад минулого року в основному списку «Горизонту 2020» було 90 прийнятих до фінансування проектів українських учасників на загальну суму 17,23 млн євро. Зараз їх число становить 114 проектів на 20,84 млн. євро.

16 проектів наразі координуються українськими організаціями, а торік їх було 9.

Загалом у 2014-2018 роках 694 українські установи та організації подали на розгляд у «Горизонт 2020» 1434 проектні пропозиції.

«Для нас дуже важливо, що кількість українських проектів та науковців, які  отримують фінансування у межах «Горизонту 2020», постійно зростає. Адже доки в Україні триває реформа системи управління та фінансування науки, міжнародні проекти – це гарна можливість для українських дослідників одержати кошти під власний проект, при цьому залишаючись в Україні. І я хочу підкреслити, що це стосується не тільки державних організацій, а й з приватного сектору. Адже, наприклад, за статистикою саме їх зараз найбільше від України бере участь в «Горизонті 2020», – відзначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Так, загалом нині 100 українських організацій беруть участь у програмі «Горизонт 2020». З них 47 – це приватні прибуткові організації, 26 – науково-дослідницькі організації, 20 – виші, 3 – державні органи та ще 4 – інші організації.

Стосовно тематики проектів, то найбільше з них впроваджується за такими напрямами:

  • дії Марії Складовської-Кюрі (40);
  • безпечна, чиста та ефективна енергетика (12);
  • розумний, екологічно чистий та інтегрований транспорт (8);
  • клімат, навколишнє середовище, ефективне використання ресурсів і сировини (8);
  • Європа у мінливому світі – інклюзивні, інноваційні та свідомі суспільства (6);
  • продовольча безпека; сталий розвиток сільського та лісового господарства; морські, приморські ресурси та внутрішні води (7);
  • науково-дослідницькі інфраструктури (6).

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/gorizont-2020-na-kinec-2018-go-ukrayinski-uchasniki-koordinuyut-vdvichi-bilshe-proektiv-nizh-torik-zagalna-kilkist-nashih-proektiv-zrosla-na-chvert

2018-11-13

2018-11-13
Share

МОН пропонує для громадського обговорення проект постанови Кабміну «Про внесення змін до Порядку реєстрації технологій та їх складових, що створені чи придбані за бюджетні кошти або створені чи придбані підприємствами державної форми власності»

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку реєстрації технологій та їх складових, що створені чи придбані за бюджетні кошти або створені чи придбані підприємствами державної форми власності».

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку реєстрації технологій та їх складових, що створені чи придбані за бюджетні кошти або створені чи придбані підприємствами державної форми власності». 

Проект акта розроблено відповідно до статей 7 та 16 Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій»,  з метою спрощення процедури реєстрації технологій, створених або придбаних за бюджетні кошти, та більш ефективного ведення обліку таких технологій завдяки впровадженню електронної системи реєстрації технологій та скороченню переліку документів, які необхідно подати розробникам і власникам технологій для їх реєстрації.

Пропозиції до проекту акта просимо надсилати на електронну пошту petrovskyy@mon.gov.ua до 14 грудня 2018 року.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya

2018-11-13

2018-11-13
Share

МОН пропонує для громадського обговорення проект постанови Кабміну «Про внесення змін до Порядку реєстрації технологій та їх складових, що створені чи придбані за бюджетні кошти або створені чи придбані підприємствами державної форми власності»

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку реєстрації технологій та їх складових, що створені чи придбані за бюджетні кошти або створені чи придбані підприємствами державної форми власності».

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення  проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку реєстрації технологій та їх складових, що створені чи придбані за бюджетні кошти або створені чи придбані підприємствами державної форми власності». 

Проект акта розроблено відповідно до статей 7 та 16 Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій»,  з метою спрощення процедури реєстрації технологій, створених або придбаних за бюджетні кошти, та більш ефективного ведення обліку таких технологій завдяки впровадженню електронної системи реєстрації технологій та скороченню переліку документів, які необхідно подати розробникам і власникам технологій для їх реєстрації.

Пропозиції до проекту акта просимо надсилати на електронну пошту petrovskyy@mon.gov.ua до 14 грудня 2018 року.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya

2018-11-13

2018-11-13
Share

З 2019 року Катар планує надати стипендії для навчання українських студентів на магістерських та PhD програмах

Катар розглядає можливості підтримки реформи освіти в Україні, а також планує надавати стипендії українським студентам для навчання на магістерських та PhD програмах у катарських вишах. Про це йшлося під час зустрічі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з Надзвичайним і Повноважним Послом Держави Катар в Україні Гаді Насером Мансуром Халілом Аль-Гаджрі сьогодні, 12 листопада 2018 року, у приміщенні МОН.

Катар розглядає можливості підтримки реформи освіти в Україні, а також планує надавати стипендії українським студентам для навчання на магістерських та  PhD програмах у катарських вишах. Про це йшлося під час зустрічі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з Надзвичайним і Повноважним Послом Держави Катар в Україні Гаді Насером Мансуром Халілом Аль-Гаджрі сьогодні, 12 листопада 2018 року, у приміщенні МОН.

«Ми зацікавлені в поглибленні співпраці з Катаром у сфері освіти. Що стосується надання нашим громадянам стипендій для навчання – впевнена, що це буде цікавий та корисний досвід для них. Особливо враховуючи, що ви робите наголос саме на магістерські та PhD програми, тобто бакалавратуру вони отримуватимуть в Україні, а надалі зможуть одержувати закордонний досвід. Будь ласка, коли матимете деталі щодо умов надання стипендій – поінформуйте нас, аби ми мали можливість поширити цю інформацію та зробити її доступною для наших студентів», – зазначила Лілія Гриневич.

Посол також розповів, що в межах роботи «Qatar Foundation», що очолюється Її Високістю дружиною еміра Моза бінт Насер аль Міснед, його країна зацікавлена у підтримці  реформи освіти в Україні. «Україна зараз активно рухається в межах реформи освіти. Наразі розглядається можливість підтримки реформи в межах «Qatar Foundation». Якщо можливо, чи не могли б ви надати перелік пріоритетних напрямів, у межах яких ми могли б разом далі працювати», – запитав Гаді Насер Мансур Халіл Аль-Гаджрі.

Лілія Гриневич відзначила, що наразі Україна найбільше зацікавлена в співпраці за двома напрямами – розвиток Національної електронної освітньої платформи та допомога школам, що працюють у «сірій зоні». «Звісно, окремим листом ми ще надішлемо вам офіційний перелік можливих пріоритетів для співпраці», – додала Лілія Гриневич.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/z-2019-roku-katar-planuye-nadati-stipendiyi-dlya-navchannya-ukrayinskih-studentiv-na-magisterskih-ta-phd-programah

2018-11-12

2018-11-12
Share

У МОН обговорили проект Стратегії інноваційного розвитку України

9 листопада 2018 р. МОН спільно з Національним інститутом стратегічних досліджень провели круглий стіл для обговорення пропозицій та зауважень, що надійшли до проекту Стратегії інноваційного розвитку України. Учасниками заходу стали представники вишів, наукових установ, громадських організацій та бізнесу, експерти Національного інституту стратегічних досліджень.

9 листопада 2018 р. МОН спільно з Національним інститутом стратегічних досліджень провели круглий стіл для обговорення пропозицій та зауважень, що надійшли до проекту Стратегії інноваційного розвитку України. Учасниками заходу стали представники вишів, наукових установ, громадських організацій та бізнесу, експерти Національного інституту стратегічних досліджень.

Відкриваючи круглий стіл, заступник Міністра освіти і науки Максим Стріха відзначив, що в представленому на обговоренні проекті Стратегії викладено основні засади державної політики, яка має сприяти активізації інноваційної діяльності в Україні та формуванню засад переходу до інноваційної моделі розвитку. Водночас, Стратегія потребує незначного доопрацювання щодо деяких пропозицій та зауважень, висловлених під час громадського обговорення.

Під час круглого столу учасники прийшли до висновку, що Стратегія:

  • дозволяє визначити напрямки, механізми і можливі варіанти вирішення проблем, які існують у національній інноваційній системі України;
  • сприятиме створенню умов для здійснення інноваційної діяльності та комерціалізації технологій, розбудові національної інноваційної системи, наданню державної підтримки інноваційній інфраструктурі, зменшенню ризикованості інноваційної діяльності;
  • сприятиме створенню платформи для партнерства між державним, приватним та громадським секторами.

За результатами розгляду пропозицій та зауважень, що надійшли до проекту Стратегії, учасники круглого столу прийняли рішення внести редакційні правки в проект Стратегії щодо прийнятих пропозицій та зауважень.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/u-mon-obgovorili-proekt-strategiyi-innovacijnogo-rozvitku-ukrayini

2018-11-09

2018-11-09
Share
МОН вдвічі збільшило кількість вишів та наукових установ, які отримали за кошти бюджету передплату на Scopus і Web of Science, – опубліковано наказ з їх переліком

МОН вдвічі збільшило кількість вишів та наукових установ, які отримали за кошти бюджету передплату на Scopus і Web of Science, – опубліковано наказ з їх переліком

Цього року МОН надало доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету вдвічі більшій кількості вишів та наукових установ, ніж 2017-го. Відповідний наказ з повним переліком був опублікований сьогодні, 8 листопада 2018 року, на сайті Міністерства.

Цього року МОН надало доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету вдвічі більшій кількості вишів та наукових установ, ніж 2017-го. Відповідний наказ з повним переліком був опублікований сьогодні, 8 листопада 2018 року, на сайті Міністерства.

Зокрема, торік підключення до Scopus отримали 67 закладів, а зараз – 135. До Web of Science минулого року доступ надали 64 закладам, а цього – 105.

«Влітку ми оголосили відбір для вишів та наукових установ МОН на другий цикл передплати за кошти держбюджету до Scopus та Web of Science.  Щоб отримати доступ, заклад мав відповідати низці критеріїв.Загалом нам надійшло 148 заявок, з яких 13 – не від наших установ. Із 135 заявок від закладів МОН понад 100 отримали високі бали і матимуть підключення одразу до обох баз. Для порівняння – торік тільки 29 установ отримали доступ і до Scopus, і до Web of Science», – розказав генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Підключенням до баз будуть охоплені всі регіони країни – 24 області та м. Київ. Причому здебільшого доступ буде у вишах, розміщених не тільки в обласних центрах, а в районних. Наприклад, в таких містах, як Кривий Ріг, Мукачево, Краматорськ, Бердянськ, Глухові, Кам’янець-Подільському, Умані тощо.

«Одна з наших цілей – щоб доступ до баз отримала якомога більша кількість науковців, студентів, аспірантів. Тому, по-перше, цього року ми ще більше розширили географію підключень, а, по-друге, залишили правило минулого року: установа, що отримала доступ, зобов’язана надавати його у комп’ютерних залах своїх бібліотек всім охочим – попри те, які установи та заклади вони представляють», – відзначив керівник директорату.

Водночас він наголосив, що МОН уважно стежить за тим, як підключені за кошти бюджету установи користуються базами. І така статистика здебільшого є позитивною: українські науковці стали вп’ятеро частіше користуватися Scopus та Web of Science.

«Звісно, ми мали й негативні приклади того, коли заклади мінімально використовували надану можливість. Однак ми ще коли домовлялися про надання послуг, то на прохання МОН компанії-постачальники погодилися проводити в Києві та регіонах семінари й тренінги. Й ми помітили, що такі заходи позитивно вплинули на динаміку користування, зокрема, там, де вона була досить невтішною», – зауважив Дмитро Чеберкус.

Окремо він анонсував, що наступного року МОН планує забезпечити передплату не тільки для своїх вишів та наукових установ, а й для інших закладів – підпорядкованих НАН, галузевим академіям, МОЗ, МВС, Міноборони тощо.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/mon-vdvichi-zbilshilo-kilkist-vishiv-ta-naukovih-ustanov-yaki-otrimali-za-koshti-byudzhetu-peredplatu-na-scopus-i-web-science-opublikovano-nakaz-z-yih-perelikom

2018-11-08

2018-11-08
Share

Україна отримала окреме вікно «Еразмус+»: 5млн євро в межах програми піде адресно для фінансування українських проектів та мобільності у вищій освіті

Україна отримала окреме вікно для фінансування конкурсів Програми «Еразмус+» у 2019-2020 рр. Додаткове фінансування виділено за напрямом Кey Аction (KA)1 «Міжнародна кредитна мобільність» у розмірі 2,5 млн євро, напрямом Кey Аction (KA)2 «Розвиток потенціалу вищої освіти» у розмірі 2 млн євро, а також півмільйона євро – за напрямом Жан Моне. Таке рішення було прийнято ЄС за результатами розгляду відповідного звернення України.

Україна отримала окреме вікно для фінансування конкурсів Програми «Еразмус+» у 2019-2020 рр. Додаткове фінансування виділено за напрямом Кey Аction (KA)1 «Міжнародна кредитна мобільність» у розмірі 2,5 млн євро, напрямом Кey Аction (KA)2  «Розвиток потенціалу вищої освіти» у розмірі 2 млн євро, а також півмільйона євро – за напрямом Жан Моне. Таке рішення було прийнято ЄС за результатами розгляду відповідного звернення України.

«Ми дуже раді, що Євросоюз пішов нам назустріч і виділив окреме вікно в «Еразмус+». Це зробили на прохання України. Міністр Лілія Гриневич особисто в Брюсселі зустрічалася з Комісаром ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Ханом і запропонувала запровадити цей механізм для нашої держави. Вікно дозволяє мати окремий кошик грошей у межах програми, які йдуть лише для нас. Тобто це дає можливості для фінансування національних проектів у вищій освіті, за які конкуренція буде лише серед ЗВО України, а не серед вишів усієї Європи», – розповів заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич.

Він також додав, що Україна є однією з найуспішніших країн у сенсі вибраних проектів «Erasmus+» – «Розвиток потенціалу вищої освіти», «Міжнародна кредитна мобільність» та Жан Моне.  «Наприклад, у кредитній мобільності за три роки ми маємо результат – понад 7тис студентів та співробітників університетів взяли в ній участь. Окрім цього, Україна є однією з найпопулярніших країн для кредитної мобільності та посідає друге місце серед 131 країни-партнера. Якщо ми повернемося до результатів конкурсу 2018 року, то за програмою «Еразмус+» за напрямом «Розвиток потенціалу вищої освіти» ми вибороли 6 проектів, у середньому 1 млн євро кожен, за напрямом Жан Моне – виграли 14 українських проектів з бюджетом у 500 тис євро. Тобто ми говоримо про надзвичайно великі інвестиції, які робить Європейський Союз у розвиток нашого простору вищої освіти як частини європейського простору», – повідомив Юрій Рашкевич.

Потрібно відзначити, що з відкриттям окремого вікна Україна отримала можливість виставити низку пріоритетів до проектів, що фінансуватимуться в межах напряму Кey Аction (KA)2  «Розвиток потенціалу вищої освіти» на 2 млн євро. Основна ціль МОН – визначити ці пріоритети таким чином, щоб вони відповідали потребам тих реформ, які сьогодні тривають у нашій державі. З огляду на це Міністерство обрало такі 2 ключові пріоритети (з числа затверджених Європейською Комісією національних пріоритетів для України на 2018-2020 рр.):

Пріоритет 1. Освіта дорослих (Lifelong learning)

«Відповідно до Закону «Про освіту» ми маємо розробити альтернативні траєкторії освіти впродовж життя, як-то її неформальні та інформальні види. У зв’язку з цим постає питання організації, забезпечення та реалізації відповідного освітнього процесу, а також можливостей визнання його результатів. У межах цього пріоритету заохочуватимуться проекти, які матимуть додану цінність для законодавчих процесів у сфері освіти дорослих, а також сталий вплив на розбудову системи забезпечення неформальної та інформальної освіти на національному рівні», – пояснив заступник Міністра.

Пріоритет 2. Навчання та викладання (Teaching & Learning)

«З огляду на низку освітніх реформ – впровадження інклюзії, підвищення якості вищої освіти, поступову діджиталізацію освіти – нам потрібні фахівці, які зможуть ці зміни втілити. За цим пріоритетом заохочуватимуться саме проекти, які пропонуватимуть оптимальні рішення для розвитку вчительського та викладацького потенціалу», – відзначив Юрій Рашкевич.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/ukrayina-otrimala-okreme-vikno-erazmus-5mln-yevro-v-mezhah-programi-pide-adresno-dlya-finansuvannya-ukrayinskih-proektiv-u-vishij-osviti

2018-11-08

2018-11-08
Share

Оприлюднено проект регуляторного акта – наказу МОН «Деякі питання державної атестації наукових установ»

Проект наказу Міністерства освіти і науки України «Деякі питання державної атестації наукових установ» (далі – регуляторний акт) розроблено відповідно до Порядку проведення державної атестації наукових установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 540.

Проект наказу Міністерства освіти і науки України «Деякі питання державної атестації наукових установ» (далі – регуляторний акт) розроблено відповідно до Порядку проведення державної атестації наукових установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 540.

Основними цілями прийняття регуляторного акта є проведення незалежного оцінювання ефективності діяльності наукових установ відповідно до їх завдань, використання результатів державної атестації наукових установ центральними органами виконавчої влади, Національною академією наук України та національними галузевими академіями наук України, іншими органами, до сфери управління (відання) яких належать наукові установи, під час:

планування обсягу видатків державного бюджету для забезпечення наукової і науково-технічної діяльності наукових установ;

формування тематики наукових досліджень та науково-технічних розробок наукових установ;

розгляду питання щодо реорганізації, ліквідації наукової установи.

Проект наказу Міністерства освіти і науки України «Деякі питання державної атестації наукових установ» та аналіз його регуляторного впливу розміщено на веб-сайті: http://www.mon.gov.ua.

Строк приймання пропозицій та зауважень до проекту регуляторного акта становить 1 місяць з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та аналізу регуляторного впливу – до 08.12.2018.

Пропозиції та зауваження до проекту регуляторного акта та аналізу його регуляторного впливу просимо надавати в письмовій формі:

поштою за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 16, м. Київ, 01601, МСП;

електронною поштою за адресою: melnyk@mon.gov.ua

Пропозиції та зауваження також можна надсилати на адресу Державної регуляторної служби України: вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011 або на електронну адресу: inform@dkrp.gov.ua.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/oprilyudnenno-proekt-regulyatornogo-akta-nakazu-mon-deyaki-pitannya-derzhavnoyi-atestaciyi-naukovih-ustanov

2018-11-07

2018-11-07
Share

Підтримка молодих науковців зросла у 1,5 рази, а новостворений Фонд Президента з підтримки освітніх та наукових програм зробить її гнучкішою, – Лілія Гриневич

Новостворений Фонд Президента України з підтримки освітніх та наукових програм пропонує великий спектр підтримки молодих науковців – від оплати програм стажування до відшкодування участі у міжнародних наукових конференціях, а також надання грантів для дослідників. Це саме той гнучкий механізм, якого дуже не вистачало системі підтримки молодих вчених в Україні. На цьому наголосила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час участі у зустрічі Президента Петра Порошенка зі студентами та аспірантами сьогодні, 6 листопада 2018 року, у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

Новостворений Фонд Президента України з підтримки освітніх та наукових програм пропонує великий спектр підтримки молодих науковців – від оплати програм стажування до відшкодування участі у міжнародних наукових конференціях, а також надання грантів для дослідників. Це саме той гнучкий механізм, якого дуже не вистачало системі підтримки молодих вчених в Україні. На цьому наголосила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час участі у зустрічі Президента Петра Порошенка зі студентами та аспірантами сьогодні, 6 листопада 2018 року, у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

«Ми маємо створити всі можливості для того, щоб талановита українська молодь мала всі можливості реалізувати свій потенціал у нас, в Україні. І для цього я прийняв рішення про заснування Фонду Президента з підтримки освітніх та наукових програм для молоді для того, щоб підтримати молодь. Найталановитіша молодь, навіть якщо вона не має для цього достатньо коштів, повинна мати підтримку Президента і держави», – сказав Петро Порошенко.

Міністр Лілія Гриневич також додала, що сьогодні держава вибудовує чітку та системну політику з підтримки студентства та молодих науковців.

 «Уже кілька років як діє механізм адресного розміщення держзамовлення, коли бюджетні гроші на отримання вищої освіти прив’язані не до будівель і університетів, а до найкращих вступників, які самостійно обирають своє місце навчання. Ми вже два роки як започаткували окремий конкурс для молодих учених, ми відокремили ці кошти для того, щоб молоді науковці могли між собою змагатися за визначене для них фінансування. Загальна сума фінансування конкурсу становить 38,4 млн гривень, і ми сподіваємося, що з кожним роком ця сума зростатиме. При цьому за останні роки, завдяки добрій політичній волі, що існує сьогодні в нашій країні, нам вже вдалося збільшити загальний обсяг фінансової підтримки наукових проектів та стипендіальних програм для молодих вчених у 1,5 рази», – розповіла Лілія Гриневич.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/pidtrimka-molodih-naukovciv-zrosla-u-15-razi-novostvorenij-fond-prezidenta-z-pidtrimki-osvitnih-ta-naukovih-program-zrobit-yiyi-gnuchkishoyu-liliya-grinevich

2018-11-06

2018-11-06
Share