Робоча група «Цифровізація науки.
Національна хмара відкритої науки» узгодила фінальний проект Концепції розвитку українських дослідницьких інфраструктур, заснованих на технології комунікацій, до 2021 року. Її засідання відбулося за участі представників МОН, НАН, громадської спілки Hi Tech Office Ukraine та інших стейкхолдерів учора, 17 січня 2019 року, в приміщенні Міністерства освіти і науки.
Цей проект має підтримати існуючі та створити сприятливі умови для появи нових українських дослідницьких е-інфраструктур. Вони дадуть нашим вченим, інженерам, винахідникам, підприємцям та усім іншим доступ до зручних та надійних цифрових послуг збереження, управління, аналізу і повторного використання відкритих наукових даних. Наприклад, проведення надскладних обчислень із застосуванням хмарних технологій.
Впровадження Концепції передбачає створення наукових баз даних та надання доступу до них, утворення платформи всеукраїнського цифрового наукового простору, розробку національного плану з відкритої науки тощо. Це також один з важливих кроків з інтеграції України в Європейський дослідницький простір. Використовуючи дослідницькі е-інфраструктури українські вчені зможуть отримати доступ до наукових даних своїх колег фактично в будь-якій точці Європи.
Відповідно до Концепції українські дослідницькі е-інфраструктури включають в себе:
- Національну цифрову інфраструктуру для розподілених обчислень Український Національний Грід (УНГ);
- Національний репозитарій академічних текстів (НРАТ);
- Українську науково-освітню телекомунікаційну мережу (УРАН) та Українську академічну і дослідницьку мережу ІФКС НАН України (УарНЕТ).
Найближчим часом робоча група зосередиться на підготовці проекту Плану заходів щодо реалізації Концепції. Відтак проекти обох документів будуть направлені для затвердження Урядом.
2019-01-18