З 16 до 22 жовтня 2023 року в Херсонському державному університеті проводиться Медіатиждень академічної доброчесності.
З 16 до 22 жовтня 2023 року в Херсонському державному університеті проводиться Медіатиждень академічної доброчесності.
В рамках тижня відбудеться серія заходів, присвячених наступним темам: вебінар «Академічна доброчесність у політиці наукових видань Херсонського державного університету» (18 жовтня 12023 року); вебінар «Академічна доброчесність у європейській культурі: історія та сучасність» (18 жовтня 2023 року); семінар «Штучний інтелект в наукових дослідженнях: суперник чи помічник?» (19 жовтня 2023 року); семінар «Баланс власних думок і запозичених: особливості цитування та оформлення літератури» (19 жовтня 2023 року); вебінар «Використання постійних ідентифікаторів у наукових дослідженнях та їх роль у відкритій науці (20 жовтня 2023 року); інтелектуально-творчий конкурс «Про доброчесність для школярів» серед здобувачів усіх рівнів вищої освіти (21 жовтня 2023 року). Організатори: Наукова бібліотека ХДУ- KSU Library, Державна науково-технічна бібліотека України.
Команда UGEN у рамках проєкту «Uni-Biz Bridge» представила у відкритому доступі відеозапис вебінару «Як оформити та вести профіль науковця у linkedin».
Команда UGEN у рамках проєкту «Uni-Biz Bridge» представила у відкритому доступі відеозапис вебінару «Як оформити та вести профіль науковця у linkedin».
Захід покликаний ближче ознайомити учасників із соціальною мережею LinkedIn. Під час вебінару учасники дізнаються про: LinkedIn – це професійна соціальна мережа, яка надає можливості для будівництва професійної мережі, спілкування з колегами та студентами, а також для пошуку можливостей для розвитку кар’єри. Переваги використання LinkedIn: розвиток професійної мережі – з LinkedIn можна зв’язуватися з іншими викладачами, студентами, колегами та фахівцями у відповідній галузі; поширення експертизи – розміщення матеріалів, таких як статті, презентації та відео, дозволяє показати свою експертизу і знання, а також знаходити цінні матеріали інших спеціалістів; пошук робочих місць та кар’єрні можливості – використання LinkedIn для пошуку роботи або можливостей викладання нових курсів або участі у проектах; партнерства та співпраця – можливість знаходження партнерів для наукових досліджень або спільних проектів. Як створити профіль викладача на LinkedIn? Завдяки яким крокам профіль користувача стане привабливим та ефективним інструментом для розвитку кар’єри в області освіти? Організатор – UGEN.
З 24 жовтня по 28 листопада 2023 року відбудеться курс вебінарів з підвищення кваліфікації на тему «Інновації як нові перспективи сталого розвитку економіки держави».
З 24 жовтня по 28 листопада 2023 року відбудеться курс вебінарів з підвищення кваліфікації на тему «Інновації як нові перспективи сталого розвитку економіки держави».
Захід покликаний надати теоретичні знання у сфері інноваційної діяльності та трансферу технологій з урахуванням національної стратегічної ініціативи; залучити до екосистеми партнерів якомога більшої кількості українських та зарубіжних вчених – розробників і потенційних споживачів інновацій – до процесу впровадження технологічних проєктів (наукової продукції) на українських та зарубіжних технологічних ринках; презентувати грантові та стипендіальні програми Європейського Союзу в рамках міжнародного співробітництва; практичне представлення інновацій на технологічних ринках. Під час курсу планується ознайомити учасників з: особливостями модернізації повоєнної України; плануванням та комерціалізацією інтелектуальної власності; ключовими принципами створення успішного стартапу; основними засадами європейської освіти, науковими публікаціями, умовами участі у наукових проєктах Європейського Союзу, специфікою обміну молоддю в рамках міжнародної діяльності. Організатор – ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Раудашль «Долаючи академічні бар’єри: мовні моделі та майбутнє пошуку».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Раудашль «Долаючи академічні бар’єри: мовні моделі та майбутнє пошуку».
У ній наголошується, що істинний потенціал генеративного ШІ та великих мовних моделей залишається недостатньо вивченим у наукових колах. Ці технології можуть запропонувати більше, ніж просто відповіді. Автор аналізує: як ідеї, які вони пропонують, можуть революціонізувати академічний пошук і відкриття. У сьогоднішньому академічному світі, що швидко змінюється, вчені стикаються з безліччю дослідницьких статей, тому їм потрібні інструменти пошуку, здатні виконувати більше функцій, ніж просто пошук документів. Майбутнє пошуку – це не тільки пошук; а й отримання глибокої інформації, яка допоможе вченим використовувати величезну кількість знань. Elsevier працює з академічною спільнотою над створенням пошукових систем, що відповідають науковим потребам. У поєднанні з надійними академічними базами даних ці моделі перетворюються на передові механізми знань. Вони можуть аналізувати величезні бази даних, встановлювати зв’язки між розрізненими галузями і навіть пропонувати нові напрямки досліджень. Таким чином, вони не просто знаходять інформацію, а й допомагають зрозуміти її ширший контекст і значення, розкриваючи весь потенціал академічних ресурсів. В якості прикладу Адріана Раудашль наводить Bing ChatGPT від Microsoft, який демонструє вражаюче застосування LLM у пошуку, та практичні способи використання великих мовних моделей для роздумів: ставки не можуть бути вищими – у міру розширення знань дослідники повинні звузити сферу своєї діяльності й оволодіти зростаючою спеціалізованою мовою своїх галузей; обмеження великих мовних моделей для академічних досліджень – важливо зазначити, що, хоча програми LLM пропонують багато, вони не є панацеєю. LLM призначені для створення тексту, а не для створення фактичних тверджень, часто званих «галюцинаціями». По-друге, ці моделі обмежені даними, на яких вони навчалися, а це означає, що їхні «знання» можуть швидко застаріти, особливо в дисциплінах, що швидко розвиваються. На думку автора, LLM являють собою перший значний прогрес у сфері пошуку і відкриттів за останні десятиліття. LLM дозволить вийти за рамки простого спогаду, сприяючи контекстуальному розумінню та інноваційним відкриттям. Отже, метою має бути не просто створення більш досконалих пошукових систем, а й створення більш інтелектуальних, інтуїтивно зрозумілих інструментів, які збагачують пошук знань.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Крістен Маккартні «Хочете знати, який вигляд має майбутнє вищої освіти? Запитайте своїх студентів».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Крістен Маккартні «Хочете знати, який вигляд має майбутнє вищої освіти? Запитайте своїх студентів».
У ній наголошується, що настав час прислухатися до голосу студентів, щоб підвищити інклюзивність та інновації, а цифрові технології при цьому можуть стати величезною допомогою. Автор на конкретному прикладі аналізує, як змінився зворотній зв’язок зі студентами, що нині являє собою безперервний перетворювальний процес, спрямований на удосконалення систем вищої освіти. Студентів запитують про якість курсів і досвід навчання в університетах. Така участь розширює можливості студентів, оскільки їхні думки формують майбутнє університету і тих, хто згодом вирішить навчатися. Керівники освітніх закладів вступили у фазу, коли голоси студентів мають лежати в основі рішень, які приймаються в кожному університеті. Covid-19 відкрив епоху цифрової трансформації навчання взагалі, і студентських голосів зокрема. Враховуючи досвід поліпшення інклюзивності та підвищення доступності контенту цифрових курсів за допомогою таких інструментів, як Microsoft Immersive Reader і Anthology Ally, Крістен Маккартні пропонує спробувати використовувати «консультантів з інтеграції студентів» для проєктів, у яких використовується їхня думка. Проєкти «Фонду венчурного розмаїття та інклюзивності» можуть стимулювати участь співробітників і студентів у житті університету; співпраця з групами із забезпечення доступності та інтеграції – створення необхідних інструментів для персоналу та забезпечення доступності для студентів. Ці набори інструментів надають інформацію та рекомендації щодо асистивних технологій і способів створення інклюзивного та доступного навчального контенту. Такі підходи можуть допомогти університетам підтримати цільові дослідження та реалізувати інклюзивні проєкти, що, своєю чергою, спонукає звернути увагу на доступність навчальних матеріалів для студентів. Університети можуть адаптувати підтримку студентів
з огляду на людей з різними уподобаннями в навчанні. Цитуючи теорію розвитку Олександра Естіна, висунуту 40 років тому: «Обсяг навчання та особистісного розвитку студентів, пов’язаний з будь-якою освітньою програмою, прямо пропорційний якості та кількості участі студентів у цій програмі». Отже навчання, організоване спільно співробітниками і студентами, призведе не лише до появи успішних студентів, а й до створення процвітаючого місця навчання – і це мета, в яку варто інвестувати.
У жовтні-грудні 2023 року відбудеться серія вебінарів освітньої програми StarterNetwork.
У жовтні-грудні 2023 року відбудеться серія вебінарів освітньої програми StarterNetwork.
Заходи покликані сприяти співпраці між українськими університетами, підтримці та розвитку інноваційного і підприємницького потенціалу українських університетів, передачі досвіду і кращих практик естонської екосистеми. Під час вебінарів планується обговорити питання популяризації науки, академічного підприємництва та deep-tech стартапів. Зокрема, вебінари від українських та естонських експертів охоплять наступні теми: створення спільних платформ: ініціативи для посилення взаємодії з бізнесом (16 жовтня 2923 року); різноманіття у підприємництві (23 жовтня 2923 року); краш-курс для університетських стартапів/спін-оффів (13-14 листопада 2023 року); 3-хвилинний пітчинг тез для університетських стартапів/спін-оффів (4 грудня 2023 року). Заходи відбуватимуться в рамках освітньої програми StarterNetwork, яка проводиться Міністерством освіти і науки України спільно з Університетом Тарту (Естонія) та YEP – екосистемою інноваційного підприємництва.
Продовжується конкурс грантів на персональні проєкти у сфері освіти та роботи з молоддю від House of Europe.
Продовжується конкурс грантів на персональні проєкти у сфері освіти та роботи з молоддю від House of Europe.
Ця серія грантів пропонує до 4 тис. євро на особистий проєкт із залученням ЄС або Великої Британії. Фінансування можуть отримати непересічні та корисні проєкти у сферах: культури та креативних індустрій; освіти та роботи з молоддю; медіа; соціального підприємництва. У пріоритеті наступні теми: освітній менеджмент та розвиток управлінських навичок; психологічні аспекти роботи з учнями і самодопомога; практики та принципи навчання у ЄС та Великій Британії; нові молодіжні програми обміну між Україною та ЄС; інклюзія у навчанні й роботі з молоддю; розвиток молодіжних організацій; нова українська школа та компетентнісний підхід до навчання; вивчення іноземних мов та багатомовна освіта; онлайн-навчання; STEM-підхід у викладанні. Масштаби та форму представлення проєкту визначають учасники: серія подкастів чи роликів на YouTube, організація вистави чи виставки, курси з проєктного менеджменту чи дослідження. Грант забезпечить витрати на: участь у заходах і навчальних програмах, консультації експертів, залучення менторів тощо; дизайн, відео- та фотозйомку, просування в соцмережах тощо; адміністративні витрати; витрати на цифрові інструменти; винагорода автору (7% від загального бюджету); гонорари експертам, фасилітаторам тощо; інші витрати, пов’язані з реалізацією проєкту. Заявку на участь можна подати до 24 жовтня 2023 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Сім шляхів до експериментів у виробленні політики: посібник із прикладних методів поведінкової науки» із серії «Документи ОЕСР щодо державного управління».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Сім шляхів до експериментів у виробленні політики: посібник із прикладних методів поведінкової науки» із серії «Документи ОЕСР щодо державного управління».
У ньому наголошується, що у сучасному світі політикам необхідно приймати своєчасні та науково обґрунтовані рішення для вирішення складних суспільних викликів. Методи біхевіорології все частіше розглядаються як цінні інструменти для розробки та оцінки політичних рішень, які краще враховують людську поведінку. Ці підходи підвищують ефективність рішень та покращують реакцію громадян і довіру. Однак багато практиків вважають перешкодою відсутність стандартизованого і доступного підходу, який міг би допомагати їм обирати різні експериментальні або спостережні методи для оцінки рішень у конкретних політичних контекстах. Як перший крок у створенні такого підходу, цей документ пропонує чіткі рекомендації та дорожню карту. П’ять ключових запитань покликані допомогти зорієнтуватися у виборі між сімома різними методам з урахуванням наявної проблеми, а також часових та ресурсних обмежень. Крім того, документ пропонує всебічний огляд відмінних рис кожного методу та критерії їх використання. Цей посібник та представлені в ньому рекомендації,
допоможуть політикам знайти відповідні експериментальні та спостережні методи, ефективно вимірювати вплив політичних рішень, порівнювати їхні наслідки в різних культурних і географічних контекстах та сприятиме створенню більш ефективної, надійної та орієнтованої на інтереси людини політики.
У жовтні-листопаді 2023 року відбудеться серія вебінарів з розбудови мережі Європейських цифрових інноваційних хабів.
У жовтні-листопаді 2023 року відбудеться серія вебінарів з розбудови мережі Європейських цифрових інноваційних хабів.
в межах програми «Цифрова Європа». Заходи покликані допомогти потенційним учасникам в Україні розпочати розбудову мережі Європейських цифрових інноваційних хабів (ЄЦІХ), головна мета яких –
просування технологій та інновацій, а також реалізувати масштабні цифрові перетворення, які принесуть користь усім, насамперед підприємцям. Під час вебінарів представники європейських хабів з країн ЄС розкажуть про головні завдання, підходи, поділяться досвідом роботи, а також відповідатимуть на запитання. Заплановані наступні вебінари: ЄЦІХ Варшава (12 жовтня 2023 року); ЄЦІХ Румунія (17 жовтня 2023 року); ЄЦІХ Чехія (19 жовтня 2023 року); ЄЦІХ Литва (24 жовтня 2023 року); ЄЦІХ Хорватія (26 жовтня 2023 року); ЄЦІХ Словенія (2 листопада 2023 року); ЄЦІХ Латвія (7 листопада 2023 року); ЄЦІХ Іспанія (9 листопада 2023 року); ЄЦІХ Болгарія (14 листопада 2023 року). Вебінари відбуваються в межах програми ЄС «Цифрова Європа», стратегічним реалізатором якої в Україні є Міністерство цифрової трансформації України, практичним консультантом – Офіс з розвитку підприємництва та експорту. Організатор – проєкт GIZ «Цифровізація МСП у країнах східного партнерства».
Команда ІР офісу опублікував черговий випуск «IP Across Borders».
Команда ІР офісу опублікував черговий випуск «IP Across Borders».
В ньому представлена добірка тренінгових центрів з інтелектуальної власності від провідних світових організацій. Зокрема, в цьому випуску знайдете інформацію про тренінг-платформи наступних відомств: WIPO E-Learning Center – платформа електронного навчання АкадеміЇ ВОІВ, яка пропонує дистанційне навчання сімома мовами на базовому та поглибленому рівнях. Курси на сайті Академії ВОІВ поєднують традиційні основи онлайн та офлайн навчання, з метою стимулювання інновацій та творчості; European Patent Office – онлайн курси, лекції з інтелектуальної власності, матеріали та програми для університетів, бізнесу, адвокатів та суддів на сайті Європейського патентного відомства можна знайти; US Patent and Trademark Office – бюро патентів та торговельних марок США інформує про події з інтелектуальної власності, пропонує навчальні матеріали з ІВ, відео-уроки, статистику, інформацію для дітей та вчителів, надихаючі історії, програми та нагороди; IP Academy Canada – семінари та онлайн курси на теми інтелектуальної власності, починаючи від базового рівня і закінчуючи поглибленим; IP Virtual Campus – освітня платформа з неформальної освіти, що пропонує онлайн-курси та навчальні матеріали з інтелектуальної власності з метою розвитку навичок, отримання нових знань, а також підвищення рівня IP-культури.
