Author: Чмир Олена

Цьогоріч в Україні почнеться оцінювання наукових установ за новими правилами – його проводитимуть незалежні експерти на основі єдиних, прозорих критеріїв, з урахуванням специфіки кожного закладу. Від результатів залежатиме рівень державної підтримки.

Старт державній атестації відкриває наказ Міністерства освіти і науки України від 17.09.2018 № 1008 «Деякі питання державної атестації наукових установ», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 року, яким затверджено методику оцінювання, а також положення про експертні групи та експертну комісію. Він діє з 2 січня 2019 року, а оприлюднений 9 січня 2019-го.

«Протягом останніх двох років ми разом із науковою спільнотою провели серйозну підготовчу роботу, щоб із 2019-го почалася передбачена законом атестація наукових установ за новими правилами. Зокрема, Урядом було прийнято Порядок атестації в який заклали дві найважливіші речі., Перше – оцінювати результати діяльності установ будуть не Міністерства та Президії академій наук, у підпорядкуванні яких перебувають ці установи, а незалежні експерти. Причому оцінюватимуть на основі прозорих і зрозумілих кількісних показників. Так ми мінімізуємо конфлікт інтересів. Друге – створено основу для того, щоб державна підтримка установи напряму залежала від ефективності її роботи: кращі отримуватимуть більше, а неефективні мають бути реорганізовані чи ліквідовані. Зараз ми затвердили методику, де прописали, як саме має проводитися оцінювання, за якими критеріями, як визначатиметься оцінка та класифікаційна група установи тощо», – зазначив заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха.

Наприклад, під час оцінювання враховуватимуть такі показники як результати наукової діяльності за останні 3 роки, стратегія розвитку на наступні 5 років, публікаційна активність, ефективність використання ресурсів, рівень міжнародної інтеграції, кадровий потенціал тощо. При цьому обов’язково враховуватиметься специфіка різних галузей наук та особливостей діяльності наукових установ різних профілів – природничих, гуманітарних, військових та інших.

Оцінювання проводитимуть експертні групи, що створюватимуться за різними науковими напрямками, а результати атестації визначатиме єдина експертна комісія.

Для проходження державної атестації установа повинна буде подати до МОН заявку та відповідні інформаційні матеріали, на основі яких визначатиметься класифікаційна оцінка установи (розраховується в спеціальній формі за 4-ма групами конкретних показників) та рейтингова оцінка установи (виставляється експертною групою на підставі вивчення всіх наданих матеріалів).

Залежно від класифікаційної та рейтингової оцінок експертна комісія визначатиме атестаційну оцінку й відноситиме установу до однієї з чотирьох класифікаційних груп:

1. наукові установи-лідери;
2. стабільні наукові установи, що можуть бути провідними за певними напрямами наукових досліджень;
3. наукові установи, що є унікальними у певній галузі, але демонструють невисокий рівень розвитку потенціалу;
4. наукові установи, для яких наукова, науково-технічна або інноваційна діяльність перестали бути основним видом діяльності, які не є унікальними у відповідній галузі та втратили перспективи розвитку.

Як і раніше, атестація проводитиметься не рідше, ніж раз на 5 років, і  буде обов’язковою для:

• наукових установ державної, комунальної форм власності;
• наукових установ, у статутних капіталах яких є частка, що належить державі;
• наукових установ Національної академії наук, національних галузевих академій наук.

Передбачається, що процес подання матеріалів та оцінювання відбуватиметься через спеціальну інформаційно-аналітичну систему, створення якої наразі перебуває на фінальному етапі. Після запуску системи, формування експертної комісії та експертних груп почнеться державна атестація перших установ. Планується, що за цей рік пройти її зможуть понад 100 наукових установ.

Варто зауважити, що 2019 року також має початися державна атестація вишів у частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності за науковими напрямами, – найкращі з яких зможуть отримати базове фінансування на науку. Відповідна методика оцінювання вже створена та перебуває на стадії погодження і затвердження.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/2019-go-naukovi-ustanovi-pochnut-ocinyuvati-za-novimi-pravilami-mon-rozrobilo-vidpovidnu-metodiku

2019-01-10

2019-й має стати роком розвитку та зростання для усіх сфер від школи та закладів профосвіти до вишів і наукових установ  —   кожна із них отримала місце у 10-ці основних пріоритетів Міністерства освіти і науки на наступні 12 місяців. Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час підсумкової прес-конференції «Робота МОН: підсумки 2018-го/візія 2019-го», яка відбулася у креативному просторі Fedoriv Hub, що в Києві.

«Очевидно, що коло пріоритетів значно ширше, однак ми хочемо концентровано представити саме ті напрями, які торкнуться найбільшої кількості учнів, науковців, батьків, педагогів та викладачів. Можу відповідально заявити, що 2019-й рік буде не менш складним, ніж 2018-й, проте, в частині зростання реальних можливостей для кожного  він стане дійсно визначним»,   —  повідомила Лілія Гриневич.

Вона підкреслила, що визначені пріоритети рівноцінні між собою та розташовані за принципом від найменшого «споживача» до найстаршого.

Серед  10 основних пріоритетів, зокрема, є:

Становлення Національної системи кваліфікацій: зв’язок між ринком праці та освітою

Становлення Національної системи кваліфікацій — це зведення «мосту» між ринком праці та освітою. Ця робота триватиме не один рік, а на 2019 заплановано початок роботи Національного агентства кваліфікацій. Воно має такі основні завдання: акредитація кваліфікаційних сертифікаційних центрів, координація мережі таких центрів, участь у розробці професійних стандартів, розробка методики зіставлення професійних та академічних стандартів тощо.  Тобто йдеться про те, як стандарти професій будуть співвідноситись з освітніми стандартами, як вони оновлюватимуться. Це має полегшити доступ до підтвердження чи отримання професійної кваліфікації, створити систему визнання неформального та інформального навчання.

Старт роботи Національного фонду досліджень 

Нещодавно за рішенням Уряду було створено Національний фонд досліджень, а вже 2019-го року він має розпочати грантову підтримку наукових досліджень та розробок. Передбачається, що НФД стане одним з ключових кроків з реформування системи фінансування науки в Україні.  У бюджеті вже передбачено понад 260 млн грн на його роботу. «Для нас принципове завдання не просто створити Фонд, а наповнити його якісно новим змістом, прозорими процедурами для функціонування та фінансування проектів. Ми створили таку структуру, щоб повноваження всередині Фонду були логічно розподілені та мінімізували конфлікти інтересів», — наголосила Лілія Гриневич. Фонд надаватиме грантову підтримку як на фундаментальні наукові дослідження з природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук, так і на прикладні наукові дослідження та розробки за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки. Гранти також спрямовуватимуться на розвиток матеріально-технічної бази наукових досліджень і розробок, дослідницької інфраструктури, на проекти молодих вчених, наукове стажування, зокрема, за кордоном, популяризацію науки тощо.

Початок роботи центрів колективного користування обладнанням у закладах вищої освіти

2019-го в університетах почнуть роботу центри колективного користування обладнанням — простори, де науковці зможуть приїхати та провести потрібні заміри для своїх досліджень на надсучасному обладнанні. «Наукове обладнання надзвичайно дороге, його відсутність — одна з найсуттєвіших проблем нашої науки, його взагалі  системно не закуповували і не оновлювали впродовж незалежності. Очевидно, що ми не можемо закупити обладнання у кожен університет та кожну наукову установу, ми просто не заробляємо стільки грошей. Тому ми пішли іншим шляхом — ми інвестуємо в створення центрів колективного користування обладнанням, куди науковці зможуть прийти і провести потрібні заміри і дослідження, записавшись у графік роботи центру», — розтлумачила Лілія Гриневич. Наразі вже створено 8 таких центрів, які почнуть активну роботу у 2019-му. Впродовж року буде створено ще 4 таких центри. Для цього 2018-го було витрачено 28 млн грн, а 2019-го буде інвестовано ще 30 млн грн.

Впровадження базового фінансування науки у вишах 

100 млн грн буде спрямовано на впровадження базового фінансування науки в університетах — механізму, що допоможе вишам будувати  довгострокову дослідницьку політику. Передбачається, що це буде довгострокове фінансування розвитку наукових напрямків в окремих університетів, що зможуть пройти атестацію наукової роботи. Основна особливість у тому, що атестуватимуть не заклад загалом, а саме розвиток наукових напрямів. Тобто довгострокове фінансування науки заклади отримуватимуть саме на ті напрями, де вони об’єктивно кращі.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/bilshi-mozhlivosti-vid-shkoli-ta-zakladiv-profosviti-do-vishiv-i-naukovih-ustanov-mon-viznachilo-10-prioritetiv-na-2019-rik

2018-12-29

Уряд затвердив склад наукової ради Національного фонду досліджень України (НФД)  – до неї увійшли 30 українських вчених з наукових установ та вишів. Відповідне розпорядження було прийнято сьогодні, 27 грудня 2018 року, під час засідання Кабінету Міністрів України.

16 членів ради призначені на 2 роки, а інші 14 – на 4. Вони працюватимуть в трьох секціях: природничих, технічних наук та математики (14 членів); біології, медицини та аграрних наук (9 членів); соціальних та гуманітарних наук (7 членів).

Першочерговим завданням наукової ради буде обрання голови Нацфонду та формування дирекції, зокрема, розробка Порядку обрання, призначення та звільнення виконавчого директора, його заступників, керівників структурних підрозділів дирекції, а також проведення конкурсу щодо обрання виконавчого директора. Потому – після повноцінного старту роботи НФД – рада відповідатиме за формування умов конкурсів, визначення тематичних напрямів, координацію та контроль проведення експертизи й відбору проектів.

 «Конкурс з обрання членів наукової ради Фонду провів Науковий комітет Нацради з питань розвитку науки і технологій. 30 листопада, під час засідання Нацради, обраний склад було схвалено, і МОН максимально оперативно підготувало та погодило проект відповідного розпорядження Уряду. Для нас було одним із пріоритетів, щоб склад наукової ради був остаточно затверджений і вона могла почати виконувати свої функції. Зараз рада має важливу місію – дати старт роботі Нацфонду, щоб українські вчені якомога швидше почали отримувати гранти на фінансування власних проектів», – пояснила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Вона також наголосила, що паралельно – аби НФД якнайшвидше розпочав працювати та отримав кошти як головний розпорядник – триватиме процес його реєстрації як юридичної особи. До того, як Фонд отримає цей статус, кошти, закладені на його роботу на 2019 рік, перебувають в бюджеті МОН. Це – майже 262,5 млн гривень. Після реєстрації Фонду ці гроші одразу будуть передані йому як головному розпоряднику бюджетних коштів.

Фонд надаватиме грантову підтримку як на фундаментальні наукові дослідження з природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук, так і на прикладні наукові дослідження та розробки за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.

Гранти також спрямовуватимуться на розвиток матеріально-технічної бази наукових досліджень і розробок, дослідницької інфраструктури, на проекти молодих вчених, наукове стажування, зокрема, за кордоном, популяризацію науки тощо.

Передбачено, що гранти будуть індивідуальні, колективні та інституційні.

Органами управління Фонду є:

• наглядова рада (Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій);
• наукова рада;
• голова фонду (його обирає із свого складу наукова рада)
• дирекція.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/zatverdzheno-sklad-naukovoyi-radi-nacionalnogo-fondu-doslidzhen-yakij-z-2019-roku-nadavatime-granti-ukrayinskim-vchenim-rishennya-kmu

2018-12-27