[spacious_author]
Звіт щодо венчурних інвестицій за IV квартал 2021 року

Звіт щодо венчурних інвестицій за IV квартал 2021 року

Міжнародна мережа незалежних фірм KPMG оприлюднила «Звіт щодо венчурних інвестицій за IV квартал 2021 року: глобальний огляд ключових висновків».

Міжнародна мережа незалежних фірм KPMG оприлюднила «Звіт щодо венчурних інвестицій за IV квартал 2021 року: глобальний огляд ключових висновків».

В звіті зазначається, що обсяги венчурних інвестицій у світі залишалися суттєвими у ІV кварталі 2021 року, як і впродовж всього 2021 року. Загальна привабливість цього ринку була посилена наявністю готівкових коштів, значними прибутками від інвестицій, які були отримані в результаті виходу з інвестиційних проєктів впродовж року, а також підвищенням активності корпорацій, сімейних офісів і низки інших нетипових інвесторів. Прогнозується, що посилений попит на вдосконалені цифрові пропозиції та гібридні умови праці залишиться в центрі уваги інвесторів у різних галузях в умовах поширення штаму Омікрон та повернення до режиму роботи з дому в деяких юрисдикціях або відкладення планів щодо повернення до офісу в інших.

З точки зору як загальної вартості угод, так і кількості венчурних угод у всьому світі, 2021 рік став найуспішнішим роком для венчурних інвестицій за всю історію. У багатьох юрисдикціях, включаючи США, Канаду, Бразилію, Велику Британію, Німеччину, Ізраїль, країни Скандинавії, Ірландію та Індію, сприятливий клімат для венчурних інвестицій був відзначений рекордними рівнями інвестицій. Також досягли нового максимуму протягом цього кварталу й корпоративні венчурні інвестиції. Вони більш ніж на третину перевищили попередній максимум, зафіксований у 2018 році.

До майже рекордного рівня залученого фінансування привело зростання кількості венчурних інвесторів, включаючи все більшу кількість нетипових інвесторів. У кількості виходів з інвестиційних проєктів і в плані загальної вартості виходу також були побиті рекорди на кінцевому етапі циклу угод. При цьому, загальна вартість виходу майже втричі перевищила попередній максимум.

У звіті компанії-«єдинороги» визнаються ключем до сплеску венчурних інвестицій. Кількість угод з ними зросла більш ніж удвічі порівняно з минулим роком разом із загальною сумою, інвестованою в такі компанії. В усьому світі нараховується 126 таких компаній і їх кількість стрімко зростала в ІV кварталі 2021 року. Вони з’явилися на багатьох менш зрілих ринках, зокрема у В’єтнамі, Бразилії, Мексиці, Індонезії та на Філіппінах, що свідчить не лише про зростаючу різноманітність світового ринку венчурного капіталу, але й про збільшення розмірів стартапів, які залучають інвестиції в усіх куточках світу.

У документі підкреслюється зміна різноманітності венчурних інвестицій, пов’язаних з екологією, соціальною політикою та корпоративним управлінням. Наразі все більше уваги приділяється технологіям з нульовим або низьким рівнем викидів вуглецю у різних секторах, у виробництві продуктів харчування, а також у альтернативній енергетиці.

Що стосується тенденцій 2022 року, то, як відмічають автори дослідження, обсяги венчурних інвестицій залишаться досить значними в більшості регіонів світу, а менш розвинені ринки венчурного капіталу, такі як Африка та Близький Схід, привернуть більше уваги венчурних інвесторів. Очікується, що венчурні інвестиції, орієнтовані на ЕСК, також будуть зростати. Якість ІРО буде високою, хоча темпи операцій з акціями можуть дещо знизитися в І кварталі 2022 року. Залишатиметься стабільною, ймовірно, активність на ринку «злиття та поглинання», особливо в секторах, які характеризуються високою зрілістю.

Детальніше: https://bit.ly/3uV1S3h, https://bit.ly/36nOzOD

Фото: скріншот

2022-02-17
Share
144
EUIPO: навчальний курс із захисту товарів з використанням географічних зазначень

EUIPO: навчальний курс із захисту товарів з використанням географічних зазначень

Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу повідомляє про доступність курсу e-learning із захисту товарів, пов’язаних з місцем походження, з використанням географічних зазначень.

Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу повідомляє про доступність курсу e-learning із захисту товарів, пов’язаних з місцем походження, з використанням географічних зазначень.

Навчальний курс покликаний забезпечити базове розуміння того, як використовувати інтелектуальну власність (ІВ), зокрема географічні зазначення, та як вони можуть бути захищені та використані групами виробників як цінний актив.

Курс складається з трьох модулів, які містять вісім занять з відео та текстовими ресурсними матеріалами. Він призначений для проведення у вигляді сеансів у режимі реального часу чи для самостійного вивчення, коли зацікавлені сторони можуть отримати доступ до онлайн-матеріалів у зручний для них час. Навчальні вправи будуть особливо корисними, оскільки вони дають можливість використовувати знання, отримані на заняттях.

Перший модуль знайомить учасників з основами продуктів з прив’язкою до походження та як інструменти ІВ можуть використовуватися для захисту та брендингу цих продуктів на ринку. Він складається з двох занять. Перше заняття описує, що розуміється під продуктом, прив’язаним до походження. Друге присвячене основам розробки бізнес-стратегії продукту з прив’язкою до походження та тому, як охорона ІВ з використанням системи географічних зазначень може бути інтегрована в стратегію, яка використовується групами виробників і іншими учасниками виробничо-збутового ланцюжка, щоб максимізувати потенціал переваги продукту, пов’язаного з їх походженням.

Другий модуль містить більш докладну інформацію щодо використання географічних зазначень як інструменту для захисту та просування товарів, пов’язаних з місцем походження, та їх виробників. Перше заняття другого модуля присвячене різним інструментам ІВ, доступним для захисту продуктів, прив’язаних до їх походження. На другому занятті учасники дізнаються про позитивний вплив інтеграції інструменту «Географічні зазначення» в загальну бізнес-стратегію, розроблену групами виробників для просування своєї продукції, пов’язаної з місцем походження. Третє заняття надає учасникам більш докладну презентацію ключових елементів стратегії охорони географічних зазначень.

Третій модуль курсу пояснює ключові фактори, пов’язані з розробкою стратегії управління географічними зазначеннями для продуктів, пов’язаних з місцем походження. На першому занятті цього модуля основна увага приділяється розробці специфікацій географічних зазначень для відповідного продукту, прив’язаного до його місця походження. На другому занятті розглядаються елементи управління та розробка систем управління географічними зазначеннями. Нарешті, третє заняття присвячено системі управління географічними зазначеннями та ключовим елементам, які необхідно враховувати при повсякденному управлінні такими системами.

Курс розроблено в рамках програми міжнародної співпраці ВОІВ з країнами Карибського басейну CarIPI.

Детальніше: https://bit.ly/33wMLSk, https://bit.ly/3GVKg9J

Фото: EUIPO

2022-02-17
Share
191
Електронні дослідницькі інфраструктури для реалізації міжнародних науково-технічних проєктів

Електронні дослідницькі інфраструктури для реалізації міжнародних науково-технічних проєктів

23 лютого 2022 року в онлайн-форматі відбудеться семінар-дискусія на тему «Використання електронних дослідницьких інфраструктур для реалізації міжнародних науково-технічних проєктів».

23 лютого 2022 року в онлайн-форматі відбудеться семінар-дискусія на тему «Використання електронних дослідницьких інфраструктур для реалізації міжнародних науково-технічних проєктів».

Організатори: Агенція європейських інновацій, Міжнародний фонд «Відродження».

Під час заходу планується обговорити наступні питання:
– можливості залучення українських організацій до участі у електронних дослідницьких інфраструктурах, які підтримуються програмою Горизонт Європа;
– основні складові елементів таких інфраструктур;
– шляхи використання інструментів для розвитку електронних інфраструктур, які може надати проєкт EaP Connect, учасником якого від України є Асоціація УРАН;
– вимоги програми Горизонт Європа щодо відкритих публікацій та даних досліджень;
– функціонування європейської хмари відкритої науки;
– яким чином можна використовувати електронні дослідницькі інфраструктури для розвитку партнерства у сфері досліджень та інновацій.

Також планується, що заклади вищої освіти та науково-дослідні установи презентують свої дослідницькі інфраструктури та розкажуть про своє бачення інтеграції традиційної дослідницької інфраструктури у цифровий контур дослідницьких даних і забезпечення доступу до використання інфраструктури, а також нададуть інформацію щодо бази дослідницької інформації, яка створюється та супроводжуються у закладах вищої освіти.

Семінар-дискусія є частиною серії заходів, які проводяться в рамках проєкту «Як знайти власний шлях до успіху у програмах ЄС для реалізації цифрових інновацій», підтриманого Європейським Союзом та Міжнародним Фондом «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety.

Для участі в заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3sOGCJS, https://bit.ly/3HWjbof

Фото: скріншот

2022-02-17
Share
142
Нові нормативно-технічні документи із стандартизації у сфері діяльності ТК 144 «Інформація і документація»

Нові нормативно-технічні документи із стандартизації у сфері діяльності ТК 144 «Інформація і документація»

18 лютого 2022 року відбудеться семінар-практикум на тему «Нові нормативно-технічні документи із стандартизації у сфері діяльності ТК 144 «Інформація і документація».

18 лютого 2022 року відбудеться семінар-практикум на тему «Нові нормативно-технічні документи із стандартизації у сфері діяльності ТК 144 «Інформація і документація».

Організатор – Державна науково-технічна бібліотека України.

Програмою заходу передбачається розглянути та обговорити наступні питання:
– нові стандарти у видавничій справі: міжнародна стандартна нумерація ISBN та ISSN;
– нова редакція Національного стандарту України «ДСТУ 4163:2020 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів»;
– інформація про діяльність відділу спеціальних видів документів ДНТБ України в сучасних умовах.

Технічний комітет стандартизації ТК 144 «Інформація і документація» створений відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) від 10 грудня 2001 року № 608. 

Основними функціями ТК 144 є: розроблення, розгляд, погодження й супроводження національних стандартів «Інформація і документація» у сфері бібліотечної справи, документування та інформаційних центрів, видавничої справи, архівів, управління документами, музейної документації, послуг індексації та резюмування, а також інформатики.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3uTw6Uc, https://bit.ly/3Juw9dh, https://bit.ly/3GNKdNj

Фото: ДНТБ

2022-02-16
Share
214
Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення науково-освітнього простору Музей науки у місті Маріуполь

Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення науково-освітнього простору Музей науки у місті Маріуполь

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення Державний інвестиційний проєкт «Створення науково-освітнього простору Музей науки у місті Маріуполь на базі Маріупольського державного університету».

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення Державний інвестиційний проєкт «Створення науково-освітнього простору Музей науки у місті Маріуполь на базі Маріупольського державного університету».

Мета проєкту – створити доступний і якісний науково-освітній простір, який відповідає європейському рівню, що дозволить отримати непрямі економічні вигоди. Відкриття музею науки сприятиме заохоченню та підвищенню мотивації молоді міста Маріуполь та регіону в цілому, займатися наукою з метою виховання професійно зорієнтованих, озброєних відповідним науковим, дослідницьким інструментарієм молодих людей.

Відкриття науково-освітнього центру дозволить суттєво розширити можливості для проведення заходів з популяризації науки та наукових знань, в яких щороку зможуть взяти участь понад 40 тис. осіб, а також створити всі необхідні умови для творчого та наукового розвитку обдарованих і талановитих дітей, розмістити найпотужнішу лабораторію, яка охоплює найбільш перспективні наукові напрямки.

Реалізації проєкту надасть можливість:
– значно покращить якість надання освітніх послуг;
– підвищити рівень підготовки учнів до Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук, регіональних, всеукраїнських, міжнародних олімпіад, конкурсів, покращити результати участі дітей з регіонів у всеукраїнських і міжнародних заходах;
– створити якісну та сучасну матеріально-технічна база закладу освіти;
– забезпечити широке залучення потенціалу наукових підрозділів закладів вищої освіти та лабораторної бази наукових установ для дослідницької роботи з творчою молоддю;
– впровадити комплекс заходів з метою заохочення та підвищення мотивації дітей займатися наукою;
– здійснити пошук, відбір і всебічну підтримку творчим дітям шкільного віку, схильних до науково-дослідницької роботи;
– сприяти профорієнтаційної роботи з учнями.

Музей науки сприятиме поглибленню зв’язку громадськості з інноваціями, наукою та технікою, формуючи систему комунікацій в регіоні, країні та за кордоном, відіграючи провідну роль в інтеграції науки і техніки в навчальні та освітні програми, у тому числі через мережу Малої академії наук України.

Зауваження та пропозиції можна подати до 28 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3Jo9PC2, https://bit.ly/350AQwm

2022-02-16
Share
284
Європейський «Зелений курс» та університети

Європейський «Зелений курс» та університети

15 березня 2022 року відбудеться вебінар на тему «Європейський «Зелений курс» та університети».

15 березня 2022 року відбудеться вебінар на тему «Європейський «Зелений курс» та університети».

Організатор – Європейська асоціація університетів.

Захід присвячений обговоренню бачення сфери майбутнього Європейського «Зеленого курсу» та можливі шляхи подальшого розвитку.

«Зелений курс» це політично амбіційна структура, яка поглиблює давні пошуки Європи в галузі сталого розвитку. Як громадські діячі, прихильні цієї мети та джерела досліджень і інновацій, які можуть сприяти її досягненню, так і університети вітають широкий спектр ініціатив, запропонованих Європейською комісією.

Для забезпечення успіху «Зеленого курсу» в Європі необхідні системні способи мислення. Тому співробітництво з університетами має важливе значення, оскільки їх міждисциплінарний досвід, знання регіонів і участь співтовариства можуть забезпечити дійсно цілісний підхід до вирішення кліматичної проблеми.

Під час заходу планується обговорити наступні питання:
– бачення університетського сектору «Зеленого курсу»;
– як втілити це бачення в життя;
– як забезпечити визнання університетів як найважливіших зацікавлених сторін у переході до «зелених» технологій.

Мова заходу – англійська.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3LEGHsg, https://bit.ly/3sOS1sS

Фото: скріншот

2022-02-16
Share
117
Інформаційний день Європейської інноваційної ради

Інформаційний день Європейської інноваційної ради

22 лютого 2022 року відбудеться онлайн-захід «Інформаційний день Європейської інноваційної ради».

22 лютого 2022 року відбудеться онлайн-захід «Інформаційний день Європейської інноваційної ради».

Організатор – Європейська рада з інновацій, Виконавча агенція малих і середніх підприємств.

Захід покликаний надати більше інформації про Європейську інноваційну раду, її основні інструменти та процеси фінансування, а також новинки нещодавно прийнятої робочої програми.

ЄІР з бюджетом у 10,1 млрд євро на 2021-2027 роки вже відіграє важливу роль у європейській інноваційній екосистемі. Вона підтримує дослідників і підприємців впродовж всього шляху від виникнення ідеї до її виходу на ринок, а також глибокі технологічні інновації.

В ході заходу його учасники дізнаються про основні нововведення Робочої програми ЄІР на 2022 рік. Крім того, буде представлений огляд наступних трьох основних схем фінансування, які запроваджує ЄІР:
– «EIC Pathfinder» для передових досліджень проривних або революційних технологій;
– «EIC Transition» для перетворення результатів досліджень в інноваційні можливості;
– «EIC Accelerator» для окремих компаній для розробки та масштабування проривних інновацій з високим ризиком і високою віддачею.

Порядком денним заходу передбачено розглянути та обговорити наступні питання:
– досягнення ЄІР у 2021 році;
– основні новинки EIC WP 2022 року;
– огляд і процес подачі заявки: новинки в 2022 році;
– реалізація інвестицій ЄІР.

Мова заходу – англійська.

Детальніше: https://bit.ly/3JyKBRy

Фото: Європейська рада з інновацій

2022-02-16
Share
171
ВОІВ: сфера інновацій долає вплив пандемії

ВОІВ: сфера інновацій долає вплив пандемії

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила дані щодо діяльності країн світу в сфері інтелектуальної власності у період пандемії COVID 19.

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила дані щодо діяльності країн світу в сфері інтелектуальної власності у період пандемії COVID 19.

У 2021 році, за даними ВОІВ, рекордного рівня сягнула кількість заявок, які надійшли від інноваційних підприємств та окремих осіб до глобальних сервісів ВОІВ. За процедурою Договору про патентну кооперацію у 2021 році було подано близько 277,5 тис. міжнародних заявок, що на 0,9% більше, ніж у 2020 році. Більше всього заявок подали заявники з Китаю. У п’ятірку основних країн походження увійшли: США, Японія, Республіка Корея та Німеччина. У 2021 році на 10 провідних країн припало 88,1% від загальної кількості заявок.

Заявники з Китаю та США подали більше заявок у сфері комп’ютерних технологій, заявники з Республіки Кореї подавали заявки на патенти, пов’язані з цифровим зв’язком. Для Японії та Німеччини провідною технологічною галуззю стало електричне машинобудування.

Китайська компанія Huawei Technologies залишалась лідером з подачі міжнародних заявок за процедурою РСТ. За нею слідують Qualcomm з США, Samsung Electronics і LG Electronics з Республіки Корея та Mitsubishi Electric із Японії. Серед 10 кращих користувачів восьмеро були з Північно-Східної Азії.

У 2020 році кількість патентних заявок у всьому світі зросла на 1,6%. Кількість заявок на товарні знаки та промислові зразки зросла на 13,7% і 2% відповідно. Кількість заявок на патенти в усьому світі перевищила 3,3 млн, кількість заявок на товарні знаки склала 17,2 млн, а кількість заявок на реєстрацію промислових зразків склала 1,4 млн. Заявки на корисні моделі – особливу форму патентного права – зросли на 28,1% досягли 3 млн заявок.

Відомства інтелектуальної власності в Азії отримали найбільшу кількість заявок на патенти, корисні моделі, товарні знаки та промислові зразки в 2020 році, досягнувши 6,6%, 98,4%, 71,8% і 70,9% від загальносвітового числа відповідно. Понад 85% усіх патентних заявок у 2020 році було подано у відомства інтелектуальної власності Китаю, США, Японії, Республіки Корея та Європейського патентного відомства. На долю Китаю припало 45,7% загальносвітового обсягу.

У 2020 році відомство інтелектуальної власності Китаю отримало 1,5 млн. патентних заявок. За ним слідують відомства США, Японії, Республііки Корея та Європейське патентне відомство. У 2020 році на 10 найбільших офісів припадало 92% від загального числа заявок у світі.

Під час пандемії, як зазначають у ВОІВ, активність подання заявок на інтелектуальну власність зросла навіть за умов економічного сповільнення у 2020 році. В розпал пандемії в 2020 році скоротилося подання заявок на торговельні марки за Мадридською системою, яке відображає створення нових бізнесів і брендів, але відновилося в 2021 році завдяки значному зростанню кількості заявок з Франції, Німеччини, Великої Британії та США. Впродовж 2021 року відбулося посилення позицій міжнародних торговельних марок, що демонструє, як компанії скористалися можливостями для впровадження нових товарів і послуг, як змінилися потреби споживачів та як прискорилася цифровізація економік на тлі пандемії.

Детальніше: https://bit.ly/3JsAQ7p, https://bit.ly/351kN1u, https://bit.ly/3uSVucE

Фото: ВОІВ

2022-02-16
Share
200
Проблеми корозії та протикорозійного захисту матеріалів «Корозія-2022»

Проблеми корозії та протикорозійного захисту матеріалів «Корозія-2022»

7-9 червня 2022 року відбудеться міжнародна конференція з проблем корозії та протикорозійного захисту матеріалів «Корозія-2022».

7-9 червня 2022 року відбудеться міжнародна конференція з проблем корозії та протикорозійного захисту матеріалів «Корозія-2022».

Організатори: Європейська корозійна федерація, Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України, Українська асоціація корозіоністів, Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України, Львівський національний університет імені Івана Франка.

Захід покликаний ознайомити широке коло спеціалістів з новими теоретичними та практичними розробками в галузі корозії та протикорозійного захисту матеріалів, сучасними методами підвищення корозійної тривкості металоконструкцій різноманітного призначення, а також налагодження наукових та комерційних відносин між українськими та зарубіжними фахівцями.

Під час конференції передбачається розглянути та обговорити наступні питання:
– фундаментальні аспекти корозії та моделювання;
– корозійно-механічне руйнування матеріалів;
– корозійнотривкі матеріали та покриття;
– інгібітори та протикорозійні пігменти;
– методи досліджень і корозійний моніторинг;
– протикорозійний захист промислового обладнання;
– корозія обладнання альтернативної енергетики.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3sJ1LFd, https://bit.ly/3gPhpcI, https://bit.ly/3H4Ricx

Фото: організатори

2022-02-16
Share
192
Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення Лабораторного центру критичних технологій

Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення Лабораторного центру критичних технологій

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення Лабораторного центру критичних технологій» на базі Харківського національного університету радіоелектроніки.

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення Лабораторного центру критичних технологій» на базі Харківського національного університету радіоелектроніки.

Метою інвестиційного проекту є створення належних умов для:
– забезпечення сучасного рівня провадження фундаментальних та прикладних досліджень в галузі лазерних та оптоелектронних i пов’язаних з ними високих технологій, здійснення науково-дослідницької та дослідно-конструкторської діяльності у цих сферах;
– розвитку пріоритетних напрямків наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема, у сферах дотичних до створення критичних технологій відповідно до переліку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 600-р. «Деякi питания розвитку критичних технологій у сфері виробництва озброєння та вiйськовоi техніки»;
– удосконалення на основі підвищення науково-педагогічної діяльності рiвня квалiфiкацiї науково-nедагогiчних працiвникiв у Лабораторному центрi критичних технологiй, iмплементацiї в освiтнiй процес сучасних засобiв, iнструментiв i технологiй наукових досліджень;
– підвищення якості та актуальності знань, що мають надаватись здобувачам Харківського національного університету радіоелектроніки у процесі навчання.

Доцiльність створення Лабораторного центру у складi ХНУРЕ полягає у:
– важливості і актуальності для оборонної промисловості напрямів наукових дослiджень, якi ведуться в ХНУРЕ у таких областях як лазерні та оптоелектроннi технологiї, технологiї комплексної обробки оптичних, iнфрачервоних, акустичних i радiолокацiйних сигналiв, технологiї створення систем контролю повiтряного простору, лiдарних систем.
– наявності значного наукового потенцiалу i практичного досвіду науковцiв ХНУРЕ у виконаннi НДР i ДКР у зазначених напрямах;
– необхідності суттевого підвищення якостi наукових дослiджень шляхом вдосконалення матерiально-технiчної бази експериментальних дослiджень;
– можливості створення унікальних технологічних платформ для проведения експериментальних досліджень на сучасному рівні у галузі лазерних та оптоелектронних технолоriй, а також у галузi технологiй комплексної обробки рiзнотипних сигналiв для виявлення та iдентифiкацiї об’ектiв;
– наданні доступу окремим науковим колективам до обладнання i технологiй Центру для проведения дослiджень за державними замовленнями;
– можливості накопичення результатiв експериментальних дослiджень, створення репозитарiю для їx збереження, виключення їx дублювання, надання доступу iншим дослiдникам для·їx багаторазового використання;
– можливості комерцiалiзацiї ресурсiв Центру шляхом надання послуг зовнiшнiм користувачам – представникам вiтчизняного та iноземного бiзнесу та наукової спiльноти.

Створюваний Лабораторний центр має стати унiкальною інституцією для проведення передових фундаментальних i прикладних дослiджень та пiдготовки висококваліфікованих наукових кадрiв, що є стратегiчно важливим завданням державного рівня.

Передбачається, що Центр буде надавати можливiсть використання свого унiкального наукового обладнання для комплексних дослiджень, якi будуть проводитисъ науковими колективами України у спiвпрацi з науковцями Центру, зокрема, науковцями пiдприємств вiйськово-промислового комплексу України. Це дозволить консолiдувати зусилля провiдних науковцiв України навколо вирiшення найбiльш актуальних науково-технiчних проблем у прiоритетних напрямках розвитку науки і техніки.

Крім того, у результаті реалізації проєкту буде розв’язана низка проблем у сфері фундаментальних, прикладних досліджень, технологій подвійного призначення та в освітній діяльності.

Зауваження та пропозиції можна подати до 28 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3uSw272, https://bit.ly/3LvqxBn

2022-02-16
Share
321