[spacious_author]
Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року

Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року

Видавнича компанія Elsevier представила звіт «Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року».

Видавнича компанія Elsevier представила звіт «Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року».

Дослідження було спрямоване на поглиблення розуміння R&D у галузі чистої енергії, а також їхньої підтримки рух до чистого нульового майбутнього. Воно ґрунтується на аналізі понад 1,6 млн статей з бази даних Scopus компанії Elsevier, які дають унікальне уявлення про те, як дослідження можуть підтримати зусилля з пом’якшення наслідків зміни клімату. 

Звіт:
– надає описову інформацію про аспекти співробітництва в сфері досліджень і передачі знань, які мають особливе значення для інноваційних рішень, сприяючих досягненню чистого нуля;
– започатковує дискусію про дослідження та інновації з протидії зміні клімату;
– є площадкою для обговорення питань фінансування досліджень і співробітництва, вибору технологій і політики.

В проаналізованих експертами тематичних публікаціях основна увага приділяється різним методам і технологіям скорочення викидів і вилучення вуглецю, а також різним науковим і управлінським аспектам відповідної діяльності. 

Публікації об’єднані в тематичні кластери з використанням прямого аналізу цитування. Найбільш цитовані тематичні кластери пов’язані із дослідженням літій-іонних акумуляторів, передачі електроенергії та електромереж, сонячної енергії та способів економії енергії. Вони порівняно монодисциплінарні та/або мають середній рівень дисциплінарного різноманіття. Міжнародне співробітництво демонструє кращі результати.

Вивчались фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, інженерно-технологічний комплекс та прикладні технології. Кожен тематичний кластер містить поєднання цих рівнів дослідження, а баланс цього поєднання дає уявлення про рівень зрілості тематичного кластера.

Академічне та корпоративне співробітництво у галузі досліджень більш розповсюджене у європейських країнах, США, Канаді, Японії та Південній Кореї. Європейські корпорації продукують значну частку дослідницьких публікацій, проте китайські компанії починають їх наздоганяти. Але в цілому частка корпоративних публікацій у цій сфері знижується, і лише деякі з найбільших емітентів представляють більш-менш значущі результати досліджень.

У період 2001-2020 років спостерігалось значне зростання  кількості патентів, які цитують дослідницькі публікації «нульового рівня», при цьому домінуючими гравцями були Китай, США, Японія та Німеччина.

Незважаючи на те, що результати аналізу є позитивними для досліджень щодо нульового рівня викидів та переходу до чистої енергії у майбутньому, експерти наголошують, що необхідні більш цілеспрямовані, скоординовані спільні зусилля у ключових сферах для забезпечення вільного доступу всіх країн і регіонів до експертних знань і технологій, необхідних для нарощування потенціалу на місцевому рівні у боротьбі зі змінами клімату. 

Детальніше: https://www.elsevier.com/__data/assets/pdf_file/0006/1214979/net-zero-2021.pdfhttps://bit.ly/3D9JO6C

Фото: Elsevier

2021-11-11
Share
Унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання

Унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання

10 листопада 2021 року Кабінетом Міністрів України вісьмом унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання.

10 листопада 2021 року Кабінетом Міністрів України вісьмом унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання.

До Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, було внесено п’ять наступних унікальних наукових об’єктів, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки:
– горизонтальний сонячний телескоп Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– колекція деревних рослин Ботанічного саду імені академіка О.В. Фоміна навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– фонд стародрукованих, рідкісних та цінних книжкових зібрань Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– комплекс експериментальних стендів для досліджень та випробувань виробів космічної техніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– давні букові ліси природного заповідника «Розточчя».

Ще три об’єкти належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я, Національної академії аграрних наук та Міністерства інфраструктури.
Пріоритетним завданням держави є збереження об’єктів, що становлять національне надбання, оскільки вони мають виняткове значення для вітчизняної та світової науки і їхня втрата може спричинити серйозні негативні наслідки.

Разом із тим, два наукові об’єкти урядовим рішенням були позбавлені статусу таких, що становлять національне надбання:
– колекція стародруків Педагогічного музею України (книжкові та періодичні видання Колекції стародруків є однотипними та не є унікальними);
– науково-дослідний комплекс інтегральної, голограмної та волоконної оптики Науково-дослідного інженерно-впроваджувального центру пріоритетних технологій оптичної техніки «Спецприлад», розукомплектований через ліквідацію установи, відповідальної за його збереження.

Детальніше: https://bit.ly/3F9BeWc, https://bit.ly/3C8C7w4 

Фото: МОН

2021-11-11
Share
75-річчя ЮНЕСКО

75-річчя ЮНЕСКО

12 листопада 2021 року пройде в рамках 41-шої сесії Генеральної конференції відбудеться церемонія святкування 75-річчя ЮНЕСКО.

12 листопада 2021 року пройде в рамках 41-шої сесії Генеральної конференції відбудеться церемонія святкування 75-річчя ЮНЕСКО.

ЮНЕСКО – міжнародна організація, яка просуває ідеї, що формують світ, об’єднує людей та країни через діалог культур. Від моменту свого заснування ЮНЕСКО мобілізувала філософів, художників, найвизначніших інтелектуалів усіх країн для розробки інноваційних проєктів, які змінили бачення світу. Це: Всесвітня конвенція про авторське право, Біосферні заповідники, Всесвітнє надбання, Нематеріальне надбання тощо. Нею створено глобальні центри наукових досліджень, розроблені системи раннього попередження про цунамі, написано загальну історію п’яти континентів, проводиться кампанія з підвищення грамотності.

ЮНЕСКО встановила універсальні принципи наукової етики та геному людини й захистила краще, що було створено людством: храми Древнього Єгипту врятовані від підйому води, скарби Венеції і Ангкора, Старий міст Мостара відновлено після війни, Старе місто Мосула заново відродилося як символ миру. 

ЮНЕСКО встановлює загальні стандарти відкритої науки та етики штучного інтелекту. Розробляє нові інструменти для боротьби з новими формами расизму та ворожнечі й побудови більш стійких відносин між людьми та навколишнім середовищем.

З нагоди 75-тої річниці ЮНЕСКО організовує низку тематичних заходів:
– виставка «Пригоди ЮНЕСКО», яка розповідає її історію зусиль, спрямованих на розуміння, збереження і передачі майбутнім поколінням кращого з надбань людства для об’єднання людей у їх намаганнях покращити світ;
– монументальна проекція світлин Себастьяно Сальгадо та відео художниці Дженніфер Дузенель;
– серія подкастів на тему «Великі голоси ЮНЕСКО».

Церемонія святкування транслюватиметься у прямому ефірі на веб-сайті ЮНЕСКО та у соціальних мережах.

Детальніше: https://bit.ly/3wQYA01, https://bit.ly/3Hf9Ojl, https://bit.ly/3wCVbBC, https://bit.ly/3qr9PLn

Фото: UNESCO

2021-11-11
Share
Інноваційне лідерство та управління змінами у вищій освіті

Інноваційне лідерство та управління змінами у вищій освіті

Європейська асоціація університетів представила звіт «Інституційна трансформація та розвиток лідерства в університетах. Картографічна вправа».

Європейська асоціація університетів представила звіт «Інституційна трансформація та розвиток лідерства в університетах. Картографічна вправа».

Враховуючи швидкі та інтенсивні зміни, що відбуваються у суспільстві та університетах, інституційні лідери змінюють правила гри щодо адаптації. Це стає більш актуальним у контексті пандемії COVID-19. Тим не менше, коли справа стосується розвитку лідерства та інституціональної трансформації у вищій освіті, недостатньо гарних прикладів інституціонального та системного підходу. 

Дослідження, на результатах якого побудований звіт, сформувало вичерпну картину розвитку лідерства та інституціональних перетворень у системах вищої освіти Європи. Воно ґрунтується на опитуванні понад 200 лідерів вищої освіти з 27 різних систем. 

Публікація звіту дозволить розгорнути дискусії щодо важливості нарощування потенціалу керівників вищої освіти як інструменту підтримки постпандемічної інституціональної адаптації й трансформації.

Звіт підготовлено в рамках виконання проєкту «Інноваційне лідерство та керування змінами у вищій освіті», який фінансується Європейським Союзом.

Детальніше: https://bit.ly/3Hd5S2I, https://bit.ly/3DnYSOp, https://bit.ly/3C9c9cb

Фото: EUA

2021-11-11
Share
«Сім уроків цифрової безпеки під час кризи COVID-19

«Сім уроків цифрової безпеки під час кризи COVID-19

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано результати дослідження «Сім уроків цифрової безпеки під час кризи COVID-19».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано результати дослідження «Сім уроків цифрової безпеки під час кризи COVID-19».

Цей документ належить до серії матеріалів «Ключові політичні відповіді ОЕСР». У дослідженні на основі інформації, наданої делегаціями Робочої групи ОЕСР з безпеки у цифровій економіці розглядаються ключові питання цифрової безпеки, що виникли під час кризи COVID-19.  

Управління ризиками цифрової безпеки під час криз вимагає готовності, гнучкості та маневреності. Авторами звіту наголошується:
– ризик цифрової безпеки збільшується під час криз, тому що організації в стані стресу більш вразливі для атак;
– під час кризи організації повинні продовжувати відповідально керувати ризиками цифрової безпеки, а не ігнорувати їх;
– виняткові обставини вимагають гнучких процесів цифрової безпеки для забезпечення безперервності бізнесу;
– готовність до цифрової безпеки є ключовим моментом і повинно бути частиною більш широкого планування безперервності бізнесу.

Урядам пропонується під час кризи розширити сферу своєї діяльності не лише на операторів критично важливих операцій, але й на ключових учасників ланцюжка поставок;  проводити проактивну політику для підвищення цифрової безпеки в секторі охорони здоров’я, а також для малих і середніх підприємств; підтримувати обмін інформацією про ризики.

Державні та приватні організації повинні бути готовими до криз й забезпечувати управління ризиками цифрової безпеки, здійснювати їх оцінювання, опрацювання та побудову планів забезпечення безперервності, що мають бути гнучкими для адаптації до кризових ситуацій. 

Детальніше: https://bit.ly/31NYgU5

Фото: скріншот

2021-11-11
Share
Затверджено перший стандарт вищої освіти освітньо-наукового ступеня доктора філософії

Затверджено перший стандарт вищої освіти освітньо-наукового ступеня доктора філософії

Міністерство освіти і науки України затвердило перший стандарт вищої освіти освітньо-наукового ступеня доктора філософії.

Міністерство освіти і науки України затвердило перший стандарт вищої освіти освітньо-наукового ступеня доктора філософії.

Цей стандарт зі спеціальності 182 «Технології легкої промисловості» затверджено 8 листопада 2021 року відповідним наказом МОН. Він містить вимоги до освітніх програм підготовки докторів філософії стосовно: 
− обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття освітнього ступеня «доктор філософії» зі спеціальності 182;
− рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за відповідною освітньою програмою;
− переліку обов’язкових компетентностей випускника;
− нормативного змісту підготовки здобувачів вищої освіти, сформульованого у термінах результатів навчання;
− форм атестації здобувачів вищої освіти;
− вимог до створення міждисциплінарних освітньої-наукових програм.

Вимоги до компетентностей і результатів навчання узгоджені між собою й відповідають дескрипторам Національної рамки кваліфікацій.

Як зазначив Міністр освіти і науки України, розвиток системи вищої освіти насамперед має базуватися на використанні сучасних технологій та методів освітнього процесу. Особливістю нового стандарту є його компетентісний підхід та орієнтація викладачів і студентів на досягнення конкретних результатів, залишаючи їм високий рівень самостійності у визначенні шляхів їхнього досягнення.

Значно розширені права вишів самостійно вирішувати питання, що стосуються начального процесу, зокрема вони мають право:
– самостійно визначати перелік дисциплін, практик і інших видів навчальної діяльності, необхідний для набуття означених Стандартом компетентностей і результатів навчання;
– при формуванні освітніх програм зазначати додаткові вимоги до компетентностей і результатів навчання;
– використовувати власні формулювання спеціальних (фахових) компетентностей і результатів навчання, забезпечуючи при цьому, щоб сукупність вимог освітньої програми повністю охоплювала всі вимоги стандарту;
– запроваджувати додаткові форми атестації здобувачів вищої освіти.

Наразі затверджено 226 стандартів освітніх ступенів фахового молодшого бакалавра, бакалавра, магістра та доктора філософії. Всього має бути розроблено 439 стандартів фахової передвищої та вищої освіти. Вже розроблено 389 проєктів стандартів: бакалавр – 112; магістр – 117; доктор філософії – 78; фаховий молодший бакалавр – 82.

Детальніше: https://bit.ly/3DfEAGD, https://bit.ly/2YLf8tD, https://bit.ly/31I5KI9

Фото: МОН

2021-11-10
Share
На шляху до автоматичного визнання кваліфікацій

На шляху до автоматичного визнання кваліфікацій

У країнах, що належать до Європейського простору вищої освіти, продовжується робота із запровадження автоматичного визнання кваліфікацій.

У країнах, що належать до Європейського простору вищої освіти, продовжується робота із запровадження автоматичного визнання кваліфікацій.

Національний інформаційний центр академічної мобільності України проводить аналіз ситуації та розробку національної політики автоматичного визнання кваліфікацій вищої освіти, отриманих в країнах Європейського простору вищої освіти (ЄПВО). Особлива увага приділяється заходам, які сприятимуть зміцненню зав’язків між національними інформаційними центрами з питань академічного визнання та мобільності та закладами вищої освіти, оновленню та створенню курсів, розробки рекомендацій і вдосконаленню інформаційного забезпечення стосовно справедливого та автоматичного визнання. Необхідне продовження діалогу з закладами вищої освіти для досягнення спільного розуміння концепції та принципів автоматичного визнання, проведення семінарів, розробки політики та підтримки в імплементації автоматичного визнання в національному контексті.

Планується підготувати  посібник з таблицями кваліфікацій систем освіти країн ЄПВО та редакцію другого видання Європейського інструктивного посібника з визнання для європейського регіону. 

Детальніше: https://bit.ly/3D6tuDF

Фото: ENIC

2021-11-10
Share
Проекти на підтримку потенційних пріоритетів на смарт-спеціалізації

Проекти на підтримку потенційних пріоритетів на смарт-спеціалізації

8 листопада 2021 року Український інститут міжнародної політики поширив інформацію про програму «Горизонт Європа», «Справедливі, здорові та екологічно безпечні продовольчі системи від первинного виробника до споживання». 

8 листопада 2021 року Український інститут міжнародної політики поширив інформацію про програму «Горизонт Європа», «Справедливі, здорові та екологічно безпечні продовольчі системи від первинного виробника до споживання». 

Цей напрям шостого кластеру програми охоплює питання побудови корисних та екологічно чистих харчових систем від первинного виробництва до споживання і має на меті сприяння розумним рішенням для використання цифрових технологій для малих і середніх фермерських структур. Регіони, які працюють у напрямках біоекономіки, агропромисловості та органічного (функціонального) харчування, мають можливість скористатись пропозицією конкурсного фінансування проектів відповідного спрямування. Українськи партнери можуть подавати та реалізовувати проекти разом із партнерами ЄС.

Дослідження та інновації є ключовими рушіями переходу до сталих, безпечних, здорових та інклюзивних систем харчування для всіх, а саме:
– органічне (функціональне) харчування;
– пом’якшення змін клімату та адаптація до них;
– покращення екосистем та біорізноманіття на суші та у водах;
– міцне здоров’я та якісна доступна медична допомога;
– чисте повітря, вода і ґрунт;
– стійкіший ЄС, готовий до можливих загроз;
– інклюзивний розвиток та нові можливості для роботи.

Детальніше: https://bit.ly/3okRgWe, https://bit.ly/3wzwHsS

Фото: EuroAccess

2021-11-10
Share
Цифрові інструменти зеленого майбутнього Європи

Цифрові інструменти зеленого майбутнього Європи

Цифрові інструменти можуть стати одним із засобів переходу до зеленого майбутнього Європи, якщо їх правильно використовувати й контролювати обсяг їх власних викидів. 

Цифрові інструменти можуть стати одним із засобів переходу до зеленого майбутнього Європи, якщо їх правильно використовувати й контролювати обсяг їх власних викидів. 

Неоднозначним є питання, яким чином інформаційні і комунікаційні технології впливають на зміну клімату і де знаходиться баланс між більшою енергоефективністю та більш широким використанням ІКТ.

Ряд досліджень доводять, що цифрові технології, такі як штучний інтелект, інтернет речей та інтелектуальна мобільність можуть до 15% скоротити глобальні викиди вуглецю до 2030 року. 

Ентузіасти інформаційних та комунікаційних технологій вважають, що надання стартапам можливості розробляти нові технології для скорочення викидів – це шлях до економії енергії та покращання клімату.  Цифровізація, розвиток біоекономіки та економіки замкненого циклу є інструментами зеленого розвитку.

Іспанський стартап Bamboo Energy націлений на підтримку енергетичного ринку за допомогою інструменту штучного інтелекту, котрий дозволить агрегаторам автоматично керувати потоком енергії від періодично виникаючих відновлюваних джерел, таких як вітер і сонце. Один із запропонованих способів досягти цього – використовувати електромобілі та домашні сонячні системи як сховища енергії.

Детальніше: https://bit.ly/308HYo0 

2021-11-10
Share
Академічна доброчесність до та після початку пандемії COVID-19

Академічна доброчесність до та після початку пандемії COVID-19

2 грудня 2021 року відбудеться вебінар на тему «Академічна доброчесність до та після початку пандемії COVID-19».

2 грудня 2021 року відбудеться вебінар на тему «Академічна доброчесність до та після початку пандемії COVID-19».

Організатор – Міжнародний центр академічної чесності (ICAI).

Під час заходу будуть представлені результати дослідження, побудованого на даних опитування понад 1,3 тис. студентів університетів Румунії та США та відомостях про попереднє тестування для порівняння року до початку пандемії з роком після початку епідемії.

Планується обговорити наступні питання:
– порівняння змін у переконаннях і досвіді, пов’язаних з неправомірною академічною поведінкою до та після переходу на онлайн-освіту;
– відмінності між країнами в цих переконаннях і поведінці;
– можливі взаємодії між країною та часом з приводу цих переконань і поведінки;
– ступінь зміни джерел, які використовувались для неправомірних дій у навчанні, до та після переходу на онлайн-навчання;
– ступінь впливу академічного статусу, гендерної ідентичності та академічної спеціальності на можливість передбачення академічних проступків до та після переходу на онлайн-навчання;
– як студенти пояснюють зміни в академічній дисципліні, котрі, на їхню думку, відбулися до та після переходу на онлайн-навчання.

ICAI був створений для боротьби з шахрайством, плагіатом і академічною нечесністю, а також культивування чесності в академічних співтовариствах у всьому світі. Він визначає академічну чесність як прихильність шести фундаментальним цінностям: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність і сміливість.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/30ckGhA, https://bit.ly/3wBgSlO

Фото: ІСАІ

2021-11-10
Share