[spacious_author]
Як допомогти студентам обрати цифрові інструменти та ресурси

Як допомогти студентам обрати цифрові інструменти та ресурси

EBSCO пропонує ознайомитись із рекомендаціями щодо вибору студентами та аспірантами ефективних цифрових інструментів і ресурсів.

EBSCO пропонує ознайомитись із рекомендаціями щодо вибору студентами та аспірантами ефективних цифрових інструментів і ресурсів.

При проведенні досліджень здобувачі вищої освіти переважно користуються популярними пошуковими системами мережі інтернет. Вони можуть бути швидкими, але не завжди є ефективним способом знайти достовірну інформацію з надійних джерел.  

EBSCO надає широкий спектр реферативних та повнотекстових загальнодоступних баз даних від відомих інформаційних постачальників, звертає увагу на декілька ключових моментів. Необхідно з обережністю використовувати інформацію з веб-сайтів, запропонованих пошуковими системами. Це пов’язано із тим, що дані для академічних досліджень мають бути верифіковані та валідовані. Інформацію, знайдену в інтернеті потрібно перевірити на точність, вона не має бути упередженою, застарілою.

Щоб забезпечити доступ до надійних ресурсів, EBSCO пропонує використовувати бібліотечні ресурси, скориставшись перевагами інструменту бібліотечного сайту Stacks Library Websites.

Детальніше: https://bit.ly/3AMjMp3, https://bit.ly/3m5UzQ1 

Фото: EBSCO

2021-09-27
Share
136
IT NonStop 2021

IT NonStop 2021

18-20 листопада 2021 року відбудеться міжнародна онлайн-конференція з інформаційних технологій «IT NonStop».

18-20 листопада 2021 року відбудеться міжнародна онлайн-конференція з інформаційних технологій «IT NonStop».

Організатор – компанія DataArt.

IT NonStop – конференція з розробки програмного забезпечення в IT, яка проводиться регулярно з 2014 року. Тема цьогорічної конференції – хмарні технології, робота з даними, машинне навчання, штучний інтелект. Буде організовано п’ять майстер-класів наступного спрямування:
– створення потокової передачі даних у реальному часі на базі SQL в Kubernetes;
– створення когнітивного портрету;
– точні моделі ШІ;
– навчальні моделі що враховують контекст предметної області;
– від одиничного нейрону до CNN.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3CPJkSx, https://it-nonstop.net/register-to-the-conference, https://bit.ly/3mlzbGX 

Фото: скріншот

2021-09-27
Share
107
Зміцнення довіри та покращення: від інформації до фактів

Зміцнення довіри та покращення: від інформації до фактів

18-19 листопада 2021 року в онлайн-режимі відбудеться Європейський форум із забезпечення якості (EQAF) «Зміцнення довіри та покращення: від інформації до фактів».

18-19 листопада 2021 року в онлайн-режимі відбудеться Європейський форум із забезпечення якості (EQAF) «Зміцнення довіри та покращення: від інформації до фактів».

Організатори: Європейська асоціація університетів, Європейська асоціація гарантії якості у вищій освіті, Європейська асоціація вищих навчальних закладів, Європейський студентський союз.

Наразі набуває важливого значення надання зацікавленим сторонам саме значущої та актуальної інформації, а також її використання як доказової бази при прийнятті управлінських рішень щодо забезпечення якості вищої освіти.

Під час форуму будуть організовані онлайн-сесії, присвячені європейській політиці, тенденціям, тематичним дослідженням та практичним порадам, пов’язаним із забезпеченням якості освіти. Зокрема, планується обговорити наступні питання:
– забезпечення належного балансу між якісними та кількісними даними та різними джерелами інформації;
– аналіз та інтерпретація даних;
– забезпечення використання даних для підвищення якості та укріплення довіри;
– ефективне використання можливостей, які надаються цифровізацією;
– доказова база, яка використовується для зовнішньої та внутрішньої перевірки якості, способи її покращання.

Форум відбудеться на онлайн-платформі, яка дозволяє учасникам формувати спільноти за інтересами, взаємодіяти з аудиторією.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3CSqGd2, https://events.eua.eu/eqaf2021, https://bit.ly/3ufqMZ4 

Фото: скріншот

2021-09-27
Share
132
Аборигени цифрового світу

Аборигени цифрового світу

28 вересня 2021 року відбудеться вебінар «Аборигени цифрового світу: як вчителю встановити контакт і налагодити спілкування».

28 вересня 2021 року відбудеться вебінар «Аборигени цифрового світу: як вчителю встановити контакт і налагодити спілкування».

Організатор – ТОВ Академія цифрового розвитку.

Вебінар присвячений формуванню фахової та цифрової компетентності педагогів щодо урахування особливостей сучасного покоління учнів і студентів для визначення шляхів ефективної педагогічної взаємодії з ними.

Під час вебінару обговорюватимуться наступні питання:
– розуміння потреб «цифрових» аборигенів»;
– знання можливостей, які відкриває цифрова епоха;
– навички використання ресурсів, які допоможуть активізувати увагу і підвищити і рівень довіри сучасного покоління учнів та студентів.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Відеозапис вебінару буде доступний для широкого ознайомлення.

Детальніше: https://bit.ly/2Xw6WMA, https://bit.ly/3CzxbRy, https://forms.gle/GuRQV88cHBu3V7Kj6, https://bit.ly/2XPDTnx,   

Фото: АЦР

2021-09-27
Share
132
Додатковий набір експертів до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

Додатковий набір експертів до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

Національне Агентство із забезпечення якості вищої освіти оголосило додатковий конкурсний набір експертів зі всіх спеціальностей.

Національне Агентство із забезпечення якості вищої освіти оголосило додатковий конкурсний набір експертів зі всіх спеціальностей.

Наразі НАЗЯВО вже затвердило 2958 експертів з числа науково-педагогічних працівників та 1051 експертів з числа здобувачів вищої освіти у відповідний реєстр  для забезпечення якісної експертизи та оцінки освітніх програм.

Фахові критерії відбору експертів:
– для науково-педагогічних, наукових працівників: наявність відповідного наукового ступеня та/або наявність відповідного вченого звання та/або наявність науково-педагогічного, наукового або професійного досвіду відповідно до отриманої вищої освіти не менше трьох років протягом останніх п’яти років;
– для здобувачів вищої освіти: навчання на освітній програмі за цією або суміжною спеціальністю та/або наявність вищої освіти, здобутої раніше за цією або суміжною спеціальністю
– дотримання вимог академічної доброчесності;
– вільне володіння державною мовою;
– готовність до ретельного вивчення та аналізу відомостей про самооцінювання та всіх необхідних матеріалів;
– успішно пройдені тренінги та тестування;
– позитивний відгук про роботу експерта тренерами, спостерігачами, представниками агентства, відділом акредитації щодо якості написаного звіту;
– готовність до повноцінної участі в роботі експертної групи під час кількаденного візиту до закладу вищої освіти для збору необхідної інформації, зокрема шляхом інтерв’ювання, про якість освітньої діяльності цього закладу за відповідною освітньою програмою та об’єктивного звітування;
– перевагою (не обов’язковим критерієм) є наявність досвіду викладання чи навчання за кордоном, досвід співпраці з міжнародними акредитаційними агентствами, навчання та/або сертифікація за стандартами ESG 2015, успішний досвід нещодавнього створення освітньої програми чи силабусу;
– спроможність консультувати та рекомендувати покращення закладу вищої освіти.

Поточний відбір та формування реєстру експертів здійснюється відповідно до Порядку відбору та ведення реєстру експертів, затвердженого НАЗЯВО (протокол від 21 травня 2019 р. № 5).

Для участі у конкурсі необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3od65f6, https://bit.ly/3ib0ylJ, https://bit.ly/39Jm1xe, https://bit.ly/3EXbQ6H

Фото: НАЗЯВО

2021-09-27
Share
145
Оприлюднено результати аудиту готових до впровадження вітчизняних технологій і науково-технічних розробок

Оприлюднено результати аудиту готових до впровадження вітчизняних технологій і науково-технічних розробок

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки опубліковано результати аудиту підготовлених впродовж останніх 10 років та готових до впровадження технологій і науково-технічних (експериментальних) розробок, проведеного спільно з іншими міністерствами, відомствами та національними академіями наук.

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки опубліковано результати аудиту підготовлених впродовж останніх 10 років та готових до впровадження технологій і науково-технічних (експериментальних) розробок, проведеного спільно з іншими міністерствами, відомствами та національними академіями наук.

Йдеться про розробки, створені закладами вищої освіти України, науковими установами, підприємствами, установами та організаціями. Аудит побудовано на даних 142 закладів вищої освіти всіх форм власності, 5 академій наук, 37 центральних органів виконавчої влади (9 міністерств, 10 служб, 10 агентств) та ін.

Найбільша кількість результатів створена підприємствами, установами та організаціями МОН – 5413, найменша – Державного агентства водних ресурсів України.

Рівень готовності до впровадження результатів науково-технічної діяльності визначався зігдно з класифікаторами Innovation Readiness Level (для розробок) та Technology Readiness Level (для технологій). Встановлено, що переважну більшість складають рівні готовності IRL2-IRL5 / TRL2-TRL5 для усіх видів РНТД.

Сформовано базу даних із 14 тис. результатів науково-технічної діяльності до яких належать: 8602 РНТД, на які оформлено майнові права; – 3255 потенційно охороноздатних РНТД; 2217 технологій.

Детальніше: https://bit.ly/39DTnxv, https://bit.ly/3AFZWvn, https://bit.ly/2WgQ2Sc, https://bit.ly/39D2e2I 

Фото: скріншот

2021-09-24
Share
177
Українські університети потрапили до рейтингу найкращих за можливостями працевлаштування випускників

Українські університети потрапили до рейтингу найкращих за можливостями працевлаштування випускників

Оприлюднено рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS Graduate Employability Rankings 2022 (QS 2022). 

Оприлюднено рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS Graduate Employability Rankings 2022 (QS 2022). 

Це перелік найкращих навчальних закладів світу для студентів, орієнтованих на кар’єрні досягнення. Він надає можливість ознайомитись із  результатами роботи, яку ведуть заклади вищої освіти щодо створення сприятливих умов для подальшого отримання своїми студентами бажаної професії та дозволяє провести порівняльний аналіз. 

Університети оцінюються за критеріями наявності партнерських відносин із роботодавцями (включаючи стажування), кількістю лідерів в окремих галузях серед випускників, частотою присутності роботодавців на території кампусу, рівнем працевлаштування випускників.

До рейтингу QS 2022 увійшли: 
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка; 
– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Рейтинги університетів QS публікуються з 2004 року, коли був підготовлений перший рейтинг найкращих університетів світу QS World University Rankings. 

Детальніше: https://www.topuniversities.com/, https://www.topuniversities.com/employability-rankings/methodology, https://bit.ly/3zR4VIJ

Фото: скріншот

2021-09-24
Share
209
Підсумки наукової та науково-технічної діяльності за 2020 рік

Підсумки наукової та науково-технічної діяльності за 2020 рік

21 вересня 2021 року колегія Міністерства освіти і науки України розглянула підсумки наукової та науково-технічної діяльності за 2020 рік.

21 вересня 2021 року колегія Міністерства освіти і науки України розглянула підсумки наукової та науково-технічної діяльності за 2020 рік.

У минулому році за даними МОН з Державного бюджету України на фінансування науково-технічної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ і їх інтеграції до європейського та світового дослідницького простору було виділено близько 1,5 млрд. грн. 

Державним бюджетом України фінансувалась 751 наукова робота, у т.ч. 319 фундаментальних досліджень на суму 278,7 млн грн.; 375 прикладних досліджень на суму 280,8 млн грн.; 57 науково-технічних розробок на суму 38,6 млн грн. Крім того, здійснювалось фінансування конкурсних відборів на суму 701 млн грн. та 191 робота молодих вчених на суму 102,8 млн грн. Було завершено 170 фундаментальних досліджень, 210 прикладних досліджень, 42 науково-технічні розробки за такими пріоритетними науковими напрямами, як радіаційна та медична фізика, біофізика, спінтроніка, матеріалознавство та інші.

У 2020 році Національним фондом досліджень проведено два конкурси проєктів із виконання наукових досліджень і розробок: «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених». Результатом конкурсів стало укладення 216 договорів про надання грантової підтримки на загальну суму 255,3 млн грн. За розробку та впровадження інноваційних технологій було присуджено п’ять Премій Кабінету Міністрів України на суму 1 млн грн.

МОН продовжує активну співпрацю з Європейською Комісією щодо забезпечення процедури приєднання та участі України у програмах «Горизонт Європа» та «Євратом». Наразі в Україні учасниками програми «Горизонт 2020» вже в цьому році підписано 228 грантових угод на загальну суму близько 45,8 млн євро.

Сформована база даних готових до впровадження технологій і науково-технічних (експериментальних) розробок, яка буде доступна на маркетплейсі «Science2Business» та поширена серед центрів трансферу технологій Національної мережі.

Аналіз використання фінансових ресурсів та отриманих результатів допомогли визначити напрями, за якими створюються технології в Україні, сформувати перелік технологій та розробок, які пропонуються реальному сектору економіки, виявити проблеми, які перешкоджають комерціалізації технологій та розробок в Україні, а також сформувати подальші кроки у політиці центральних органів виконавчої влади щодо ефективного розподілу бюджетних коштів на створення технологій і розробок з урахуванням потенціалу для їхньої комерціалізації.

Колегія МОН ухвалила рішення, згідно з яким система конкурсного відбору проєктів фундаментальних та прикладних досліджень і науково-технічних розробок потребує подальшого удосконалення, а участь вітчизняних науковців у міжнародних науково-технічних програмах і проєктах – інтенсифікації.

Детальніше: https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-tehnologiy/2021/09/16/Audyt-Final.zvit.16.09.pdf, https://bit.ly/3AzCobD, https://bit.ly/2XL7L4k, https://bit.ly/3AGdxTw, https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-tehnologiy/2021/09/16/Data.base.technology.16.09.rar, http://s2bmm.smart-made.com 

Фото: МОН

2021-09-24
Share
185
Людський капітал що лежить в основі штучного інтелекту

Людський капітал що лежить в основі штучного інтелекту

Організація економічного співробітництва та розвитку у вересні 2021 року представила для загального ознайомлення звіт у сфері науки, технологій і промисловості на тему «Людський капітал – основа штучного інтелекту: попит на вакансії та навички».

Організація економічного співробітництва та розвитку у вересні 2021 року представила для загального ознайомлення звіт у сфері науки, технологій і промисловості на тему «Людський капітал – основа штучного інтелекту: попит на вакансії та навички».

У цьому документі проаналізовано набір навичок, які виявились необхідними для роботи зі штучним інтелектом (ШІ). Базою для аналізу стали дані США та Великобританії, вивчення яких дозволило експертам зробити висновок, що навички роботи з програмним забезпеченням Python з відкритим кодом і машинним навчанням є обов’язковими для роботи зі ШІ. Роботодавці також цінують спеціалізовані навички, пов’язані з робототехнікою, розробкою та використанням ШІ. Мережевий аналіз, що пов’язує навички роботи зі ШІ із навичками загального плану, виявив зростаючу роль соціально-емоційних навичок, а також навичок, пов’язаних з програмуванням, обробкою великих масивів даних та їх аналізом.

Основні аналітичні висновки, які можуть бути покладені в основу підготовки політичних пропозицій, полягають у наступному:
– навички, необхідні для працівників, пов’язаних зі ШІ, відносно стабільні та очікується, що вони будуть необхідні й у майбутньому;
– працівники, пов’язані зі ШІ, повинні бути технічно кваліфікованими, володіти програмним забезпеченням Python і машинним навчанням, а також навичками інтелектуального аналізу даних, кластерного аналізу, робототехніки;
– увага роботодавців в основному зосереджена на трьох основних наборах навичок, пов’язаних зі ШІ ‒ «розробки та просування ШІ», «додатки ШI» та «робототехніка», причому останні два стали більш взаємопов’язаними з алгоритмами, що обробляють інформацію, імітуючи роботу людського мозку;
– важливим є володіння навичками спілкування, командних дій та вирішення проблем, які особливо важливі для роботи, пов’язаної зі ШІ у сфері бізнес-послуг та освіти;
– комунікативні навички набули відносної важливості разом із навичками презентації, що спричинено необхідністю ефективного спілкування всередині команди, яка бере участь у розробці та впровадженні ШІ, а також спілкування між різними підрозділами, що розробляють або впроваджують ШІ;
– для менеджерів в області штучного інтелекту важливими є навички презентації, планування, складання бюджету та розвитку бізнесу.

Детальніше: https://bit.ly/3i1rZ0X, https://bit.ly/3oitNGO, https://doi.org/10.1787/2e278150-en

Фото: скріншот

2021-09-24
Share
177
Університети повинні винести уроки з пандемії, щоб поліпшити вищу освіту

Університети повинні винести уроки з пандемії, щоб поліпшити вищу освіту

У вересні 2021 року некомерційна організація у сфері вищої, додаткової освіти та підвищення кваліфікації, що займається цифровими послугами та рішеннями JISC оприлюднила результати опитування студентів Великобританії про їхній досвід онлайн-навчання під час пандемії у 2020/2021 навчальному році. 

У вересні 2021 року некомерційна організація у сфері вищої, додаткової освіти та підвищення кваліфікації, що займається цифровими послугами та рішеннями JISC оприлюднила результати опитування студентів Великобританії про їхній досвід онлайн-навчання під час пандемії у 2020/2021 навчальному році. 

Опитуванням було охоплено майже 39 тис. студентів з 41 университету у період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року. Виявилось, що пандемія COVID-19 посилила необхідність цифрової трансформації та активізувала намагання університетів до ефективного використання цифрових технологій. Студенти визнали зусилля університетів та їх співробітників у вирішенні цих проблем, а також підтримку, яку вони отримали.

Дані, зібрані у результаті огляду цифрового досвіду студентів у 2020/21 навчальному році, виявляють проблемні для вищої освіти сфери, а також приклади кращих практик, які можуть бути використані у майбутньому.

Основні результати та висновки опитування студентів наступні:
– більше половини (67%) опитаних високо оцінили загальну якість офлайн та онлайн-навчання, оцінивши його від «добре» до «добре, наскільки можливо». Проте багато студентів зіткнулися зі складнощами, технічними проблемами або виявили, що потребують більшої підтримки у частині розвитку своїх цифрових навичок;
– незважаючи на позитивні аспекти онлайн-навчання під час карантину, 63% студентів не мали надійного підключення до мережі інтернет, у 30% були проблеми з доступом до онлайн-платформ та послуг, у 24% виникали проблеми з мобільною передачею даних;
– 65% студентів звертаються до своїх однокурсників за підтримкою в режимі онлайн навчання, 40% оцінюють підтримку онлайн-навчання як середню, погану чи гіршу з можливих.

Виявлено позитивну співпрацю між освітою, телекомунікаціями та урядом, яка має вирішальне значення у забезпеченні високоякісного навчання для всіх студентів. 

Університети повинні підвести підсумки своєї роботи за минулий навчальний рік, винести уроки й надати у майбутньому всім студентам найкращу технологічно удосконалену систему навчання. Адже добре організована онлайн-освіта є потужним, захоплюючим і гнучким інструментом, який забезпечує доступ до високоякісних ресурсів, інформації та досвіду. 

Необхідне усунення бар’єрів для участі в онлайн-навчанні, надання йому необхідної підтримки.

Університети з конкурентоспроможними пропозиціями змішаного навчання у найближчі роки будуть мати перевагу перед іншими. Для цього необхідно розробляти комплексні цифрові стратегії. 

Обмін передовим досвідом матиме вирішальне значення для успішної цифрової трансформації у сфері вищої освіти. 

Детальніше: https://bit.ly/3lTHedL, https://bit.ly/3ub5E6a, https://bit.ly/3AGJH1i 

Фото: JISC

2021-09-24
Share
240